- •Якісні реакції мономерів
- •Реакція з 4-хлорімін-2, 6-дихлорхіноном
- •Реакція з реактивом Мілона
- •Реакція з азотистою кислотою (Реакція Лібермана)
- •Виявлення резорцину
- •Реакція з пірокатехіном
- •Реакція диазотованим бензидином
- •Реакція з фуксиносірчистою кислотою
- •Виявлення карбонових кислот
- •Утворення індиго
- •Виявлення багатоосновних кислот
- •Виявлення фталевої кислоти
- •Реакція з фенолом
- •Реакція з церійамонійнітратом
- •Реакція з ваніліном
- •Виявлення метанолу
- •Окислювання метанолу до формальдегіду
- •Реакція з фуксиносірчистою кислотою
- •Виявлення пронанолу і бутанолу
- •Реакція з о-нітробензальдегідом
- •Реакція з п-диметиламінобензальдегідом
- •Виявлення фурфурилового спирту
- •Реакція з трихлоридом сурми
- •Реакції приєднання. Приєднання брому
- •Якісні реакції полімерів
- •Поводження полімерів при внесенні в полум'я пальника
- •Реакція з фуксином
- •Реакція Лібермана - Шторха - Моравського
- •Поліакриламід
- •Реакція Мано
- •Полівініловий спирт
- •Реакція з йодом
- •Карбоксиметилцелюлоза
- •Якісні реакції
- •Реакція з піридином
- •Проба з хлороцтовими кислотами
- •Якісні реакції
- •Реакція піролізату з n-димстиламінобензальдегідом
- •Виявлення кислот і діамінів у продуктах гідролізу полімеру
- •Поліуретани
- •Якісні реакції
- •Реакція з нітритом натрію
- •Поліакрилонітрил
- •Піроліз у розплавленій сірці
- •Піроліз із сульфатом закисного заліза
- •Реакція з лугом
- •Полімери на основі фенолів Фенолоальдегідні полімери
- •Якісні реакції
- •Реакція з фтальовим ангідридом
- •Розпізнавання новолаку й резолу
- •Епоксидні полімери
- •Якісні реакції
- •Утворення ацетальдегіду
- •Реакція з n-фенилендіаміном
- •Реакція Фукрі
- •Реакція з фільтрувальним папером
Реакції приєднання. Приєднання брому
Виконання аналізу. Досліджувану речовину і бром разом розчиняють у одному розчиннику (оцтова кислота, хлороформ, ефір і ін.). У присутності ненасиченої сполуки відбувається знебарвлення розчину брому.
Виявлення ароматичних сполук
При кімнатній температурі або слабкому нагріванні концентрована сірчана кислота, що містить формальдегід, реагує з ароматичними сполуками,створюючи забарвлені розчини або осадки.
Реактиви. Формальдегід (сірчанокислий розчин). Змішують 0,2 мл 37%-ного формальдегіду з 10 мл концентрованої сірчаної кислоти.
Виконання аналізу. Декілька крапель досліджуваного розчину або трохи твердої речовини обробляють декількома краплями розчину реагенту.
Якісні реакції полімерів
Для полімерів, як і для низькомолекулярних органічних сполук, не існує систематичних схем аналізу, подібних схемі аналізу неорганічних речовин. Тому при аналізі полімерів необхідно проводити попередні або орієнтовні досліди, що дозволяють вибрати напрямок дослідження Головною ціллю цих досліджень є виявлення основних елементів, типу структури, функціональних груп, установлення кислотного або основного характеру досліджуваного полімеру й інших специфічних реакцій.
Поводження полімерів при внесенні в полум'я пальника
Спостереження поводження полімерів у синьому конусі полум'я пальника є одним із попередніх прийомів ідентифікації. При спалюванні полімеру одночасно протікає ряд процесів: зневоднення, термічне розкладання, взаємодія з водою, що виділяється при високих температурах, окисно-відбудовні реакції та ін. Спостереження за поводженням речовини при спалюванні може дати цінну інформацію про його склад.
Виконання аналізу. Невеличку пробу полімеру поміщають на скляну лопаточку і вносять у синій конус полум'я пальника; при цьому відзначають поводження полімеру, забарвлення полум'я, запах газоподібних продуктів, що виділяються. Характеристика полімерів за цими ознаками подана в табл.З (див.додаток).
Реакція з фуксином
При взаємодії полімерів із лужним розчином фуксину одна група полімерів забарвлюється в рожевий колір, інша залишається без зміни.
Реактиви. n-Розанілін (насичений розчин). Кристал n-фуксину (для готування фуксиносірчистої кислоти) близько 0,05 г розчиняють у 15 мл дистильованої води і добавляють 10 мл 2н. розчину гідроокису натрію. Через 10 хв випадає осадок основи n-розаніліну, який фільтрують (осад застосовують згодом для готування нової порції розчину, розчиняючи його в 2н. розчині гідроокису нагрію). Безбарвний розчин, що являє собою насичений розчин цієї основи (концентрація близько 0,1%), застосовують для реакції. Реактив не втрачає своїх властивостей протягом тривалого часу.
Виконання аналізу. Невеличку пробу поміщають у пробірку з реагентом і кип'ятять 5 хв, після чого спостерігають забарвлення. Забарвлення сполук n-фуксину з полімерами подані в табл. 4 (див.додаток).
Полімери метакрилової кислоти, полііміди, політетрафторетилен, політрифторхлоретилен залишаються без зміни, що пояснюється високою хімічною стійкістю цих полімерів в умовах проведення досліду.
