
- •Якісні реакції мономерів
- •Реакція з 4-хлорімін-2, 6-дихлорхіноном
- •Реакція з реактивом Мілона
- •Реакція з азотистою кислотою (Реакція Лібермана)
- •Виявлення резорцину
- •Реакція з пірокатехіном
- •Реакція диазотованим бензидином
- •Реакція з фуксиносірчистою кислотою
- •Виявлення карбонових кислот
- •Утворення індиго
- •Виявлення багатоосновних кислот
- •Виявлення фталевої кислоти
- •Реакція з фенолом
- •Реакція з церійамонійнітратом
- •Реакція з ваніліном
- •Виявлення метанолу
- •Окислювання метанолу до формальдегіду
- •Реакція з фуксиносірчистою кислотою
- •Виявлення пронанолу і бутанолу
- •Реакція з о-нітробензальдегідом
- •Реакція з п-диметиламінобензальдегідом
- •Виявлення фурфурилового спирту
- •Реакція з трихлоридом сурми
- •Реакції приєднання. Приєднання брому
- •Якісні реакції полімерів
- •Поводження полімерів при внесенні в полум'я пальника
- •Реакція з фуксином
- •Реакція Лібермана - Шторха - Моравського
- •Поліакриламід
- •Реакція Мано
- •Полівініловий спирт
- •Реакція з йодом
- •Карбоксиметилцелюлоза
- •Якісні реакції
- •Реакція з піридином
- •Проба з хлороцтовими кислотами
- •Якісні реакції
- •Реакція піролізату з n-димстиламінобензальдегідом
- •Виявлення кислот і діамінів у продуктах гідролізу полімеру
- •Поліуретани
- •Якісні реакції
- •Реакція з нітритом натрію
- •Поліакрилонітрил
- •Піроліз у розплавленій сірці
- •Піроліз із сульфатом закисного заліза
- •Реакція з лугом
- •Полімери на основі фенолів Фенолоальдегідні полімери
- •Якісні реакції
- •Реакція з фтальовим ангідридом
- •Розпізнавання новолаку й резолу
- •Епоксидні полімери
- •Якісні реакції
- •Утворення ацетальдегіду
- •Реакція з n-фенилендіаміном
- •Реакція Фукрі
- •Реакція з фільтрувальним папером
Виявлення пронанолу і бутанолу
Пропанол і бутанол виявляють за вищеописаними реакціями для одноатомних спиртів, з о-нітробензальдегідом або n-диметиламінобензальдегідом.
Реакція з о-нітробензальдегідом
Реактиви. о-Нітробензальдегід; біхромат копію (розчиняють 50 г біхроматукалію в 28 мл сірчаної кислоти (ρ= 1,84 г/см3) і 300 мл води); гідроокис натрію (2Н розчин).
Виконання аналізу. Досліджуваний розчин кип'ятять із 2-8 краплями розчину біхромату калію Потім відокремлюють прозорий розчин від осадка і долають декілька кристалів о-нітробензальдегіду і 1 мл розчину гідроокисунатрію.
У присутності н-пропанолу розчин швидко забарвлюється у винно-червоний колір з переходом у фіолетовий, потім утворяться два прошарки: верхній - темно-червоний, що повільно світлішає, і нижній - червоно-коричневий.
У присутності н-бутанолу при повторному струшуванні з'являються два прошарки: верхній - червоний і нижній - фіолетовий з переходами до синьо - сталевого, що поступово тьмяніє.
Реакція з п-диметиламінобензальдегідом
Реактиви. п-Диметиламінобензальдегід (розчиняють 5 г п-диметиламінобензальдегіду в розведеній (3 вагові частини кислоти і 1 вагова частина води) сірчаній кислоті.
Виконання аналізу. До досліджуваного розчину доливають 0,2 мл розчину п-диметиламінобензальдегіду, перемішують і нагрівають 15 хв на киплячій водяній бані.
Пропанол дає оранжево-коричневе забарвлення, н-бутанолу - жовтогаряче, а спирти від С6 до С10 - вишнево-червоне.
Виявлення фурфурилового спирту
Фурфуриловий спирт виявляють за реакціями з трихлоридом сурми, фурфуролом або сірчаною кислотою.
Реакція з трихлоридом сурми
Реактиви. Трихлорид сурми (до 30 г трихлориду сурми додають 100 млхлороформу, лишають на певний час, а потім декантують прозору рідину).
Виконання аналізу. До декількох крапель хлороформного розчину абосуспензії зразка в хлороформі добавляють 2 мл розчину трихлориду сурми.
Характерне забарвлення розчину може з'явитися не відразу, а лише через певний час. У присутності фурфурилового спирту утвориться грязно-лимонний осад або червонувата рідина, що набуде кольору від синього до пурпурного
У присутності похідних фурану з'являється зелене, зеленувато-синє, синє забарвлення і темно-коричневий осад, коли мине декілька годин,рідина стає жовтувато-зеленою.
Якщо перед змішуванням зразка з розчином трихлориду сурми додати 0,5 мл оцтового ангідриду, то у присутності фурфурилового спирту з'являється темне коричнево-червоне забарвлення, що переходить у червонувате, зеленувато-синє і синє. У присутності похідних фурану з'являється глибоке пурпурно-винне забарвлення, що переходить у червонясто-синє і синє забарвлення.
ВИЯВЛЕННЯ ПОДВІЙНИХ ЗВ'ЯЗКІВ
Ненасичені зв'язки між атомами вуглецю виявляють за реакцією з перманганатом калію і за реакціями приєднання.
Реакція з перманганатом калію
Ця реакція особливо зручна для швидкого виявлення подвійних зв'язків.
У лужному середовищі перманганат калію окислює речовину і сам відновлюється до двоокису марганцю. Найбільше придатним з органічних розчинників є піридин, можна застосовувати ацетон і бензол.
Виконання аналізу. Для проведення реакції в нейтральному середовищі розчиняють 1 г досліджуваної речовини в 50 мл найбільш придатного розчинникаі додають при струшуванні по краплях 0,1%-ний розчин перманганату калію. Принаявності ненасичених сполук фіолетове забарвлення розчину перманганату калію знебарвлюється, одночасно випадає в осадок двоокис марганцю коричневого кольору. Одночасно треба проводити контрольний дослід з розчинником.