
- •Якісні реакції мономерів
- •Реакція з 4-хлорімін-2, 6-дихлорхіноном
- •Реакція з реактивом Мілона
- •Реакція з азотистою кислотою (Реакція Лібермана)
- •Виявлення резорцину
- •Реакція з пірокатехіном
- •Реакція диазотованим бензидином
- •Реакція з фуксиносірчистою кислотою
- •Виявлення карбонових кислот
- •Утворення індиго
- •Виявлення багатоосновних кислот
- •Виявлення фталевої кислоти
- •Реакція з фенолом
- •Реакція з церійамонійнітратом
- •Реакція з ваніліном
- •Виявлення метанолу
- •Окислювання метанолу до формальдегіду
- •Реакція з фуксиносірчистою кислотою
- •Виявлення пронанолу і бутанолу
- •Реакція з о-нітробензальдегідом
- •Реакція з п-диметиламінобензальдегідом
- •Виявлення фурфурилового спирту
- •Реакція з трихлоридом сурми
- •Реакції приєднання. Приєднання брому
- •Якісні реакції полімерів
- •Поводження полімерів при внесенні в полум'я пальника
- •Реакція з фуксином
- •Реакція Лібермана - Шторха - Моравського
- •Поліакриламід
- •Реакція Мано
- •Полівініловий спирт
- •Реакція з йодом
- •Карбоксиметилцелюлоза
- •Якісні реакції
- •Реакція з піридином
- •Проба з хлороцтовими кислотами
- •Якісні реакції
- •Реакція піролізату з n-димстиламінобензальдегідом
- •Виявлення кислот і діамінів у продуктах гідролізу полімеру
- •Поліуретани
- •Якісні реакції
- •Реакція з нітритом натрію
- •Поліакрилонітрил
- •Піроліз у розплавленій сірці
- •Піроліз із сульфатом закисного заліза
- •Реакція з лугом
- •Полімери на основі фенолів Фенолоальдегідні полімери
- •Якісні реакції
- •Реакція з фтальовим ангідридом
- •Розпізнавання новолаку й резолу
- •Епоксидні полімери
- •Якісні реакції
- •Утворення ацетальдегіду
- •Реакція з n-фенилендіаміном
- •Реакція Фукрі
- •Реакція з фільтрувальним папером
Піроліз із сульфатом закисного заліза
Зразок піддають піролізу, конденсат і пари пропускають у пробірку з водою. Розчин підлужнюють розведеним розчином гідроокису натрію, кип'ятять із невеличкою кількістю сульфату закисного заліза і підкислюють розведеною хлористоводневою кислотою. У присутності поліакрилонітрилу розчин забарвлюється в блакитний або синій колір.
Реакція з лугом
Виконання аналізу. 1. Зразок розчиняють у диметилформаміді. До отриманого розчину додають розчин гідроокису натрію до сильнолужної реакції. При нагріванні акрилонітрильні полімери забарвлюють розчин у яскравий оранжево-червоний колір.
2. При нагріванні з 10%-ним розчином гідроокису натрію зразок, що містить поліакрилонітрил, стає червоно-коричневим. Пари можна пропустити в пробірку з розчином Неслера. У разі присутності поліакрилонітрилу утворюється червоно - коричневий осад або розчин забарвлюється в жовтий колір (HgNH2I. HgI2).
Полімери на основі фенолів Фенолоальдегідні полімери
Фенолоальдегідні полімери одержують при взаємодії фенолів (фенолу, крезолу, ксиленолу, резорцину) з альдегідами при кислих і лужних каталізаторах.
Залежно від хімічної будови сировини, молярного співвідношення фенолу й альдегіду і характеру каталізатора утворяться термопластичні (новолачні) і термореактивні (резольні) полімери.
Фенолоформальдегідні новолаки мають колір від світлого до темно- коричневого. Густина їх близько 1,2-1,22 г/см3.
Наявність вільних реактивних центрів у новолаці в о- і п- положенні до гідроксилу фенольного ядра визначає спроможність їх переходити в неплавкий і нерозчинний стан при обробці формальдегідом або гексаметилентетраміном. Ствердіння новолаків супроводжується утворенням метиленових і диметиленімінних груп.
Резольні полімери одержують при конденсації фенолу з надлишком формальдегіду в присутності лугів і кислот.
Якісні реакції
Полімери на основі фенолів можна виявити за їх поводженням у полум'ї, за реакцією з фуксином, пробою Лібермана - Шторха - Моравського і за реакціями, описаними нижче.
Реакція з фтальовим ангідридом
Виконання аналізу. Сплавляють 1 г полімеру з 1 г фтальового ангідриду і 3 краплями концентрованої сірчаної кислоти до утворення темно-коричневого розплаву. Розплав прохолоджують, розчиняють у воді і додають 10%-ний розчин гідроокису натрію до лужної реакції.
У присутності фенолоальдегідного полімеру з'являється червоне забарвлення внаслідок утворення фенолфталеїну.
Розпізнавання новолаку й резолу
Виконання аналізу. У відкритому тигелі обережно розплавляють роздрібнений або нагрівають рідкий зразок, безупинно помішуючи його. Резол при температурі близько 150°С за 5-8 хв перетворюється в резиноподібну, не текучу, грузлу масу. Новолак при цьому випробуванні не змінюється, тобто його грузькість майже не підвищується.
Реакція із сірчаною кислотою
Виконання аналізу. Зразок розчиняють у сірчаній кислоті (ρ=1,84 г/см3), у присутності n-фенилфенолоформальдегідного полімеру з'являється інтенсивне зелене забарвлення.