Лекція 1: «Єдина Європа: зародження і розвиток ідей»

План

ЄС: сучасний стан функціонування інтеграційного об’єднання.

Теоретичне обґрунтування європейської інтеграції: федералістський, функціональний та неофункціональний підходи.

Політологічні та соціологічні дослідження проблем євроінтеграції.

1.Єс: сучасний стан функціонування інтеграційного об’єднання.

Положення Європейського Союзу в сучасному світі

            Європейський Союз є міждержавним інтеграційним об’єднанням наднаціонального характеру, котре поєднує риси міжнародної організації з рисами державо подібного утворення та еволюціонує в бік здійснення його компетенції на федеративній основі, що підтверджується змістом Проекту Договору про встановлення Конституції для Європи 2003 р. До складу ЄС нині входять Європейське Співтовариство та Європейське об’єднання з атомної енергії (Європейське об’єднання з вугілля та сталі припинило існування в 2002 р.), котрі доповнені новими формами міждержавного співробітництва – спільною зовнішньою політикою і політикою безпеки, а також співробітництвом у сфері охорони порядку та правосуддя у кримінальних справах. В ЄС діє єдиний інституційний механізм, ключову роль в якому відіграє тандем виконавчих органів: Європейська Комісія – Рада ЄС. Досягнення економічних і політичних цілей ЄС та їх поетапна реалізація тісно пов’язані з розвитком права ЄС, що має пріоритетний характер стосовно внутрішнього права держав-членів і відповідні норми якого мають пряму дію в їх внутрішніх правопорядках.               Європейський союз (Євросоюз) - об'єднання 28 європейських держав, що підписали Договір про Європейський Союз (Маастрихтський договір 1992р.).

             ЄС - унікальне міжнародне утворення: він поєднує ознаки міжнародної організації та держави, однак формально не є ні тим, ні іншим.

            Союз не є суб'єктом міжнародного публічного права, проте має повноваження на участь у міжнародних відносинах і відіграє в них велику роль. Країни, що входять до ЄС: Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція, Естонія? Хорватія.

            ЄС є найважливішим членом світового співтовариства. ЄС є одним з трьох основних і найбільш розвинених центрів сучасного світу, разом із Сполученими Штатами Америки і Японією. ЄС - найбільша світова торгова держава; на нього припадає майже чверть світової торгівлі. Це найбільший нетто-імпортер сільськогосподарських продуктів і сировини. На ЄС доводиться і основна частина допомоги країнам, що розвиваються. (Дивіться Додаток № 3).              Відповідно до Ломейської конвенції, ЄС має угоди про асоціацію з 69 країнами Африки, Карибського моря та Тихоокеанського басейну, до числа яких належить і більшість бідних країн світу.

 Ще приблизно з 60 країнами ЄС уклав двосторонні договори різного типу. ЄС підтримує дипломатичні відносини більш ніж з 130 країнами світу. Він має статус спостерігача в ООН. Він бере участь у щорічних зустрічах на вищому рівні семи провідних держав Заходу - в особі чотирьох своїх найбільших членів - Франції, Німеччини, Великобританії та Італії, а також президента Комісії ЄС, безпосередньо представляє Союз.  У ЄС входять 27 держав-членів із загальною чисельністю населення 499 млн чоловік (включаючи 23 мільйони населення колишньої Східної Німеччини). Це найбільший в світі торговий блок. [23.c.174]  1 січня 1993р. офіційно почав функціонувати Єдиний європейський ринок, ліквідував практично всі бар'єри для вільного руху в рамках Співтовариства людей, товарів, послуг і капіталу. З набранням чинності 1 листопада 1993р. Маастрихтського договору про Європейський Союз Співтовариство зробило необоротний крок до створення економічного і валютного союзу (ЕВС), а також до введення єдиної валюти, з одного боку, та досягнення політичного союзу - з іншого. За Маастрихтського договору громадяни держав-членів отримують також право на Європейське громадянство. [12.c.262]  Виконання цілей, що містяться у Договорах (досягнення чотирьох свобод, тобто свободи руху людей, товарів, капіталу та послуг) створення й проведення спільної політики у все більшій кількості областей, веде до поступової передачі частини суверенітету держав-членів європейським інститутам. Союз домагається виконання поставлених перед ним цілей головним чином шляхом проведення загальної політики (сільське господарство, рибальство, транспорт, навколишнє середовище, зовнішня торгівля, розвиток, конкурентна та регіональна політика, енергетика, митний союз), а також спільних проектів і програм (наукові дослідження і розробки, телекомунікації, координація економічної політики держав-членів з метою економічного і соціального згуртування, соціальна політика, економічний і валютний союз).  Важливо підкреслити, що міжнародна економічна інтеграція - характерна особливість сучасного етапу розвитку світової економіки. В кінці XX ст. вона стала потужним інструментом прискореного розвитку регіональних економік і підвищення конкурентоспроможності на світовому ринку країн - членів інтеграційних угруповань. Слово «інтеграція» походить від лат. integratio - заповнення або integer - цілий. Міжнародна економічна інтеграція - це процес зрощення економік сусідніх країн єдиний господарський комплекс з урахуванням стійких економічних зв'язків між їхніми компаніями.  Економічна інтеграція завжди була рушійною об'єднуючою силою об'єднання Європи. Основними цілями економічної інтеграції можна виділити:  Þ гармонійний розвиток економічних інститутів;  Þ стабільне та збалансоване економічне  взаємопроникнення;  Þ підвищення рівня життя;  Þ високий рівень зайнятості;  Þ економічна і валютна стабільність.  Переваги інтеграції в Європейському Союзі:  - Збільшення розмірів ринку - ефект від масштабів виробництва (для країн з малою ємністю національного ринку), на цій основі необхідність визначення оптимального розміру підприємства;  - Зростає конкуренція між країнами;  - Забезпечення кращих умов торгівлі;  - Розширення торгівлі паралельно з поліпшенням інфраструктури;  - Поширення передової технології.  Негативні наслідки інтеграції в Європейському Союзі:  - Для більш відсталих країн це приводить до відтоку ресурсів (факторів виробництва), йде перерозподіл на користь більш сильних партнерів.  - Олігопольна змова між ТНК країн-учасниць, що призводить до підвищення цін.  - Ефект втрат від збільшення масштабів виробництва при дуже сильної концентрації.  ЄС притаманні різноманіття культурних відмінностей і повагу до них. Кожен офіційний документ повинен бути переведений на двадцять три офіційні мови; заохочується розвиток мов і культур малих народів. [30.c.1]

Цілі ЄС:

- Створення спільного ринку, економічного і валютного союзу;  - Сприяння в рамках Союзу гармонійного та збалансованого розвитку економік, сталого і не інфляційного зростання без нанесення шкоди навколишньому середовищу;  - Сприяння високому рівню конвергенції економічної діяльності, зайнятості та соціального захисту;  - Сприяння зміцненню економічних і соціальних взаємозв'язків  і солідарності держав-членів;  - Введення європейського громадянства;  - Забезпечення свободи, безпеки та законності;  - Сприяння економічному і соціальному прогресу;  - Зміцнення ролі Європи у світі;  - Отримання доступу на закордонні ринки збуту;  - Отримання доступу до більш дешевих виробничих ресурсів;  - Поліпшення умов торгівлі;  - Скорочення витрат на масштабі виробництва;  - Бажання досягти стійкого економічного зростання;  - Залучення прямих зарубіжних інвестицій, які охочіше йдуть на великі ринки.  Також не менш важливі й неекономічні цілі:  - Налагодження більш дружніх взаємин з країнами-сусідами;  - Зміцнення співпраці в культурній, науковій, соціальної та політичної областях;  - Збільшення свого впливу на світовій політичній та економічній арені, так як до думки подібних співтовариств прислухаються набагато більше, ніж до окремих країнах. [8.c.318]              Європейський союз і держави-члени проводять спільну зовнішню політику в галузі безпеки. Європейська рада визначає принципи і загальні директиви. Рада Європейського союзу приймає рішення, необхідні для вироблення та реалізації спільної зовнішньої політики:  - Захист спільних цінностей, основних інтересів і незалежності Союзу;  - Зміцнення безпеки Союзу та його членів у всіх її формах;  - Підтримання миру і зміцнення міжнародної безпеки;  - Сприяння міжнародному співробітництву;  - Зміцнення демократії та правової держави, а також дотримання прав людини та основних свобод.  Союз домагається виконання поставлених перед ним цілей головним чином шляхом проведення загальної політики (сільське господарство, рибальство, транспорт, навколишнє середовище, зовнішня торгівля, розвиток, конкурентна та регіональна політика, енергетика, митний союз), а також спільних проектів і програм (наукові дослідження і розробки, телекомунікації, координація економічної політики держав-членів з метою економічного і соціального згуртування, соціальна політика, економічний і валютний союз).  Таким чином, всі цілі Європейського Союзу можна об'єднати за сферами. Цілі ЄС-основні напрямки створення та діяльності ЄС. [10.c.45]  У сфері прав і свобод людини - сприяння утвердженню миру, спільних цінностей та добробуту народів. ЄС покликаний забезпечити своїм громадянам свободу, безпеку, законність незалежно від внутрішніх кордонів. У відносинах із зовнішнім світом ЄС проголошує метою просування і захист своїх цінностей та інтересів.  У сфері економіки - ЄС ставить своєю метою побудову єдиного внутрішнього ринку та забезпечення вільної та добросовісної конкуренції. До числа найважливіших цілей ЄС відносять прогресивне і сталий розвиток, який забезпечує збалансований економічний підйом, побудова ринкової економіки, сприяння зайнятості і соціальному прогресу, захист і поліпшення якості навколишнього середовища, забезпечення наукового та технічного прогресу.  У соціальній сфері - боротьба проти дискримінації, сприяння справедливості і соціального захисту, забезпечення рівноправності чоловіка і жінки, солідарність поколінь і захист прав дитини. ЄС покликаний поважати багатство і різноманітність національних культур і мов і забезпечувати захист і розвиток загальноєвропейського культурного надбання.  Цілі Європейського Союзу здійснюються на засадах субсидіарності та пропорційності. Європейський Союз діє в сфері виняткової компетенції. [16.c.154]  Рівень «відкритості» економіки ЄС, вимірюваний експортної та імпортної квотами, значно вище, ніж в інших центрах світового господарства. Однак країни ЄС в цілому залежать від зовнішнього світу, за рахунок якого їм доводиться задовольняти 45% своїх енергетичних потреб та найнеобхідніших сировинних ресурсів. Експортна квота в середньому становить близько 25%. Для окремих, передусім малих, західноєвропейських країн залежність від зовнішнього ринку ще більш суттєва.              Велика частина (до 2 / 3) торгівлі країн ЄС припадає на взаємну торгівлю (у всіх країн ЄС цей показник перевищує 50%, а у малих країн - 70%), близько 10% - на торгівлю з іншими європейськими країнами - членами ОЕСР, близько 7% - на торгівлю з США, близько 4% - на торгівлю з Японією, близько 12% - на торгівлю з країнами, що розвиваються.              Незважаючи на те, що торгові контакти між окремими європейськими країнами грають дуже значну роль у зовнішній торгівлі країн Союзу, регіональний ринок європейських країн не може обмежити сфери ділової активності європейських компаній. Країни ЄС змушені спілкуватися з іншими секторами світової економіки, що обумовлено, зокрема, ресурсної обмеженістю регіону. Нафта, газ, вугілля, ліс, кольорові метали і багато іншого країни ЄС отримують з третіх країн.              Крім того, інші країни є для Союзу важливими ринками збуту продукції, оскільки ЄС - найбільший експортер сільськогосподарської продукції. Європейські харчові та текстильні компанії - світові лідери в своїй галузі. Традиційно сильні позиції займає європейська хімічна промисловість. Вона постачає на світові ринки близько 2 / 3 усього експорту промислових товарів в порівнянні з 15% США та 5% Японії. ЄС є найбільшим експортером продукції машинобудування, навіть без урахування внутрішньо регіонального обороту на західноєвропейські країни припадає майже 30% її світового експорту (Японія - 18%, США - 13%). Дуже міцні позиції займає ЄС в області телекомунікаційного та аерокосмічного обладнання, оптоелектроніки. На західноєвропейську авіаційну промисловість, яка експортує майже, 1 / 3 свого випуску, припадає близько 1 / 4 світового ринку цивільного авіабудування. З іншого боку, зберігається негативне сальдо балансу ЄС в торгівлі високотехнологічним інформаційним обладнанням, побутовою електронікою. [25.c.99]

Промислово розвинені країни залишаються головними торговельними партнерами ЄС серед третіх країн, з яких можна виділити США і Японію.  На частку промислових товарів припадає близько 80% загального імпорту країн ЄС із США. Виробниче та транспортне обладнання - найбільш важлива група товарів, що імпортуються з США, на неї в 2005 р . довелося близько 1 / 2 сукупного імпорту країн ЄС із США. Імпорт сировини становить 13,5% загального імпорту країн ЄС із США.  Імпорт ЄС з США, до яких відносяться офісне обладнання та комп'ютери, інші промислові товари та електрообладнання, становить близько 30% загального імпорту країн ЄС із США. Імпорт офісного обладнання та комп'ютерів з США складає 37% загального імпорту країн ЄС цього товару. До товарів, потреба в імпорті яких задовольняється у великій мірі за рахунок імпорту з США, відносяться масничні (49% всього імпорту цього товару в країни ЄС забезпечується за рахунок імпорту з США), вимірювальні інструменти (48,4%), хімічні матеріали і продукти , (раніше ніде не класифіковані) (44,4%), електрогенератори (43,9%) та інше транспортне обладнання (43%).  Експорт промислових товарів складає близько 86% від загального експорту з країн ЄС в США, а експорт виробничого та транспортного устаткування-близько 45%, сировини - близько 10%.  Основна продукція, яка експортується до США з країн ЄС, - транспортні засоби (близько 10% від загального експорту з країн ЄС у США). Близько 20% сукупного експорту транспортних засобів з країн ЄС припадає на США. Наступною важливою групою товарів, що експортуються до США, є електрогенератори та спеціальне обладнання. Ці три групи товарів склали 23% від загального експорту з країн ЄС в США в 2005 р . Товарами, які експортуються головним чином у США, є електрогенератори, офісне обладнання, а також комп'ютери і напої. [26.c.276]  Головні торговельні партнери США з країн ЄС - Німеччина і Великобританія. Країни ЄС з Японії імпортують 4 групи товарів (транспортні засоби, офісне обладнання, електрообладнання, nes (раніше ніде не класифіковане) та аудіо-і телеапаратура, які складають більше 60% всього імпорту країн ЄС з Японії. Імпорт транспортних засобів становить близько 25% всього імпорту країн ЄС з Японії і більше 50% загального імпорту транспортних засобів.  Експорт країн ЄС до Японії менш однорідний, ніж імпорт, і перелік товарів, що експортуються більш широкий. Так само як і в імпорті, найбільш великою групою товарів, що експортуються до Японії з країн ЄС, є транспортні засоби. На них припадає близько 1 / 6 загального експорту з країн ЄС до Японії і 1 / 12 загального експорту транспортних засобів з країн ЄС. Крім транспортних засобів, найбільш крупними товарними групами в експорті є медичне обладнання, фармацевтична продукція та інші промислові товари.  Головним торговим партнером Японії з країн ЄС є Німеччина, яка зберігає за собою близько 1 / 3 всього імпорту та експорту ЄС до Японії.  ЄС має добре налагоджені двосторонні торговельні відносини з Швейцарією, засновані на існуючому вільно-торговельному угоді 1972р. З 1994р. ЄС і Швейцарія організували переговори, що охоплюють широкий діапазон певних секторів. Сім нових угод в областях вільного руху людей, повітряного та земельного транспорту, науково-технологічного співробітництва, сільського господарства, оцінки відповідності товарів вступили в силу влітку 2002. З червня 2001р. - Відбулися переговори в різних областях статистики, навколишнього середовища, торгівлі сільськогосподарською продукцією і співпрацю проти шахрайства, у той час як переговори щодо оподаткування тільки починалися. [17.c.145]              Вільне Торговельна Угода між ЄС та Мексикою набула чинності 1 липня 2000р . Позитивні торгові дії обох сторін демонстрували потенційні можливості цієї угоди: ЄС мав тенденцію втратити величезну ринкову частку після включення Мексики в НАФТА і після того, як мексиканські товари знайшли нові різноманітні ринкові можливості в ЄС. Щоб розширити можливість доступу і його краще використання, даних прогресивним усуненням режимів роботи імпорту, сторони тепер розширюють правильне співробітництво на нетарифних бар'єрах.              Переговори щодо Угоди Асоціацію між ЄС та Чилі, які починалися в першому раунді переговорів у квітні 2000р., були завершені 26 квітня 2002р. Угода буде включати політичний діалог, підтримку співпраці і торгівлі. Що стосується торгівлі, крім вільної торгової області в товари, послуги та урядовому придбанні, майбутня угода має включити умови щодо інвестицій, митної і торгової допомоги, прав інтелектуальної власності, та механізму врегулювання спору. Майбутня угода знаходиться в даний час під внутрішніми процедурами прийняття.

            Аналогічні угоди укладено з МЕРКОСУР.  Торговельні відносини з Азією продовжують бути важливим пріоритетом. Економічні відносини засідань Азії-Європи (ASEM), встановлені в 1996р., пов'язує ЄС і 15 держав - членів з Японією, Китаєм, Кореєю, Таїландом, Малайзією, Філіппінами, Сінгапуром, Індонезією, В'єтнамом, і Брунеєм в процесі діалогу, націленому на полегшенні торгівлі та поліпшення інвестицій між усіма партнерами. Самий недавній Торговий План Дії Допомоги визначає безліч цілей, має намір зменшити і усувати бар'єри, щоб організувати торгівлю в областях стандартів, митниці, IPR, надзвуковий, та електронної торгівлі. У торгових умовах, азіатські партнери ASEM забезпечують приблизно 26% світового експорту в 2007р. з ЄС, що є їхньою найбільшим партнером, і ЄС має другого за значимістю імпортера. [24.c.20]  Довгостроковість і спадкоємність російсько-європейського співробітництва вже сьогодні забезпечені міцною міжнародно-правової та міжнародно-політичної договірною базою. Хоча, як і у всякому великому і складному міжнародному процесі, можливі різно варіантні альтернативи, все ж основна перспектива економічних відносин між Росією і Європою вимальовується досить чітко. Це стабільне партнерство на роки і десятиліття вперед, яке забезпечить поступовий розвиток єдиного економічного простору, що включає Росію в зону ЄС.  Зрозумілі і основні сфери докладання зусиль як кожної зі сторін, так і двосторонніх на досить тривалий термін. У їх числі вироблення нових спільних програм енергетичного співробітництва, що включає постачання до Європи російського газу (третина загальноєвропейської потреби), нафти, електрики; нові проекти космічного співробітництва; система взаємних заходів у галузі ядерної безпеки; інші науково-технічні проекти, які охоплюються рамковою Угодою про науково-технічне співробітництво між ЄС і Росією, підписаним у 2000 році.  Звичайно, економічні зв'язки між ЄС і Росією, як і подібні ж стосунки між іншими державами та інтеграційними утвореннями, далекі від ідилії. Конкретні господарські (та й політичні) інтереси постійно стикаються і породжують колізії.

            Країни ЄС пред'являють до Росії претензії, в тому числі і цілком справедливі, кажучи про зайву закритості російського ринку і надмірному протекціонізмі, про недосконалість законів, корупції і крадіжці, що перешкоджають цивілізованій політиці інвестицій. Росія засуджує ЄС за дискримінацію по відношенню до російського експорту товарів і капіталів, зайву строгість антидемпінгових заходів і інші зовнішньоторговельні обмеження, що залишилися з часів "холодної війни" відносно країн з, як це тоді називалося, централізованою економікою.  Таким чином, Євросоюз є основним ринком збуту для російського експорту, а також найбільшим постачальником імпортних товарів у Росію. Найбільш важливими торговими партнерами Росії в Євросоюзі є Німеччина (обсяг торговельного обороту 15 млрд. дол) і Італія (9,1 млрд. дол). На ці дві країни припадає близько 40% російського експорту в Європу і з них надходить 30% європейського імпорту. США є п'ятим торговим партнером Росії після Німеччини, Білорусії, Україні та Італії, однак торговий оборот з США в 7.5 разів менше, ніж з Європейським Союзом.  Роль Росії як торгового партнера для Євросоюзу і США набагато скромніше. Росія є п'ятим найбільшим торговим партнером EC, але з торгівлі з США знаходиться тільки на 31 місці. На Росію припадає лише 2,8% експорту та 4,6% імпорту країн Євросоюзу. У торгівлі з США аналогічні показники менше 1%. Проте, за окремими товарними позиціями значимість Росії істотно вище. Так, наприклад, Росія забезпечує 17% європейського імпорту енергоносіїв. [18.c.23]  У європейських інститутах офіційно рівноправно використовуються 23 мови: англійська, болгарська, угорська, грецька, датська, ірландська, іспанська, італійська, латиська, литовська, мальтійська, німецька, нідерландська, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, фінська, французька, чеська , шведський, естонський.              На робочому рівні, як правило, використовуються англійська і французька.  Релігія. За даними офіційного опитування Європейського союзу в 2008р. 18% населення ЄС не вірять в бога, 27% допускають існування надприродної «духовної життєвої сили», в той час як 52% вірять у будь-якого конкретного бога. Девіз Європейського Союзу - «Єдність у різноманітті».

            Загальна площа ЄС становить 4892685 км. м - 7 місце у світі.

            Населення ЄС за даними на 2009р. складає 499.673.325млн. чол.