ЗМІСТ

І. Організаційно-методичні вказівки..................................................................................3

ІІ. Теми семінарських занять................................................................................................5

Семінар №1. Філософія, її виміри та зміст...................................................................5

Семінар №2. Генеза української філософії..................................................................6

Семінар №3. Свідомість як найвища форма відображення........................................7

Семінар №4. Пізнання: процес та результат................................................................8

Самостійна робота студентів:

Семінар №5. Закони діалектики ...................................................................................9

Семінар №6. Категоріальний апарат онтології .........................................................10

Семінар №7. Суспільство: сутність та проблеми дослідження ...............................11

Семінар №8. Духовні виміри особистості................................................................. 13

Семінар №9. Культура в умовах глобалізації............................................................14

Організаційно-методичні вказівки

Вивчення основ філософії необхідне для студентів будь-якого навчального закладу. Запропонований спектр філософських проблем сприяє розумінню історичної перспективи, допомагає визначити вірний напрямок розвитку соціально-політичного та економічного життя сучасного суспільства, правильно орієнтуватися в глобалізаційних процесах ХХІ століття.

Основними формами вивчення дисципліни є:

• лекції;

• семінарські заняття;

• індивідуальні завдання (реферати);

• самостійна робота студента;

• участь в наукових кружках, олімпіадах та конференціях.

На лекціях викладаються основи розуміння сутності філософських категорій і понять, зосереджується увага на актуальних теоретичних проблемах, що виходять з нових пріоритетів та принципів формування у студентів творчого мислення і високої гуманітарної культури. Лекція повинна спонукати студентів до творчих пошуків, активізувати їх до аналізу тих чи інших питань. Стежачи за логікою викладення лекції, студенти повинні вчитися аналізувати основні поняття та положення, запропоновані для вивчення дисципліни.

Студентам рекомендується уважно прослухати та записати план лекції, стежити за ходом викладу відповідно до плану, за переходом від однієї частини плану до іншої. Головні тези лекції лектор виділяє різними засобами: уповільненням або прискоренням темпу, підвищенням інтонації, більш виразною дикцією, повторенням окремих фраз, вказівкою, щоб студенти записали дане визначення або положення, записами на дошці тощо.

Конспект лекції повинен мати вигляд скороченого запису лекції, відповідно до якого за допомогою активізації думки та пам'яті відновлюється матеріал лекції. Нові поняття, визначення та найбільш інформативні висновки слід записувати повністю для точного їх відтворення у подальшому. Слід також застосувати загальноприйняті скорочення записів, що мають місце в літературі.

Для організації самостійної роботи студента, насамперед, необхідна наявність навчальної програми з курсу «Філософія». Відтак, під час лекції або при її наступному перегляді студенти можуть встановити, які питання теми і в якому обсязі висвітлені в лекції, а які винесені на самостійне опрацювання студентами. З метою полегшення вивчення питань, винесених на самостійне опрацювання, викладач може дати перелік цих питань, запропонувати основну та додаткову літературу, дати методичні поради щодо їх вивчення. Для самостійної роботи студентів разом з рекомендованою літературою пропонується використовувати електронні версії окремих проблемних питань з курсу «Філософія», підручники, посібники, словники тощо.

Семінарське заняття з дисципліни є ефективним засобом поглиблення знань студентів та одночасно формою контролю за якістю засвоєння матеріалу теми.

Підготовка студентів до семінару здійснюється на основі плану семінарських занять, який містить перелік питань винесених на обговорення, теми рефератів, методичні рекомендації з даної теми, список обов'язкової та додаткової літератури.

Для правильної підготовки до семінару студентам рекомендується: уважно ознайомитися зі змістом плану семінару, прочитати конспект лекцій з даної теми, ознайомитися з відповідними розділами підручника або навчального посібника, законспектувати матеріал, викладений у рекомендованій літературі та ознайомитися з додатковою літературою.

Написання реферату - це форма самостійної індивідуальної роботи студентів, яка дає змогу студентам більш детально вивчити окремі питання теми з курсу «Філософія». Зміст реферату повинен торкатися як загальних питань теми, так і спеціальних, більш вузьких.

Реферат оформлюється відповідно до вимог, затверджених в університеті. Реферат виконується на стандартних аркушах паперу формату А4, Times New Roman 14, з полуторним інтервалом та вирівнюванням тексту по ширині . Усі аркуші повинні бути пронумеровані. Перший аркуш – титульний лист (не нумерується). Другий – план реферату. Далі викладається зміст відповідно до плану реферату. Обов’язковими пунктами реферату мають бути вступ та висновки. Останній аркуш повинен містити перелік використаної літератури, кількість якої повинна бути не меншою ніж 5 джерел.

Важливе місце у підготовці студентів до даної дисципліни займають консультації різних типів (настановчі, тематичні, проблемні, оглядові). Вони складаються переважно з порад щодо підготовки студентів до занять, написання рефератів, підготовки до заліку або іспиту та рекомендацій щодо вивчення відповідної літератури.

Контроль знань студентів проводиться у формі іспиту за допомогою засобів модульного контролю. Головна мета контролю - перевірка рівня засвоєних студентами основних положень з дисципліни «Філософія», опанування студентами основних понять та категорій на рівні їх визначення, тлумачення та застосування на практиці в життєвих ситуаціях.

Підготовка до модульного контролю базується на використанні навчальної програми з дисципліни, а також кваліфікаційних завдань відповідного виду контролю.

Модульний контроль складається з двох частин: практичне відпрацювання тем модуля у складі групи та індивідуальне виконання кваліфікаційного завдання згідно фонду кваліфікаційних завдань за темою модуля.

Відповідь студента повинна бути стислою, вичерпною та однозначною за змістом. Студент зобов'язаний показати вміння правильно давати визначення основних понять, категорій, викладати та розуміти їх сутність.

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

МОДУЛЬ 1