8

ЛЕКЦІЯ 5

Початок Другої світової війни. Приєднання західноукраїнських земель до СРСР.

Пакт "Молотова-Ріббентропа"

23 серпня 1939 р. було підписано радянсько-німецький Договір про ненапад (пакт "Молотова-Ріббентропа"). До договору додавався секретний протокол про розмежування сфер впливу сторін в Європі. Секретний протокол, існування якого ра­дянське керівництво протягом півстоліття заперечувало, давав можливість Сталіну збільшити територію СРСР майже до кордонів Російської імперії 1913 р. Німеччина давала згоду на приєднання до Радянського Союзу Фінляндії, Естонії, Латвії, Західної Білорусі, Західної Волині та Східної Галичини.

В свою чергу, Німеччина отримала повну свободу дій у Європі і забезпечила собі поставки з Радянського Союзу воєнно-стратегічних матеріалів і продовольства.

Початок Другої світової війни

Пакт "Молотова-Ріббен тропа" перетворив СРСР на фактичного союзника фашистської Німеччини і розв'язав руки Гітлеру в його агресії у Європі. 1 вересня 1939р. нацистські війська напали на Польщу. Зв'язані з нею договірними зобов'язаннями, Англія і Франція оголосили війну Німеччині. Це був початок Другої світової війни.

Приєднання Західної України, Північної Буковини та Південної Бесарабії до складу СРСР

Згідно з пактомі таємним протоколом ра­дянські війська 17 вересня 1939 р. пере­йшли польський кордон і вступили в Захід­ну Україну і Західну Білорусію. Офіційно радянське керівництво пояснило цей крок необхідністю запобігти фашистській окупації західноукраїнських і західнобілоруських земель. Східна Галичина і Західна Волинь були зайняті Червоною армією майже без опору з боку Польщі за 12 днів. Агресія проти Польщі означала вступ Радянського Союзу у світову війну.

Радянсько-німецький договір про дружбу і кордони

28 вересня 1939 р. союз Німеччини і СРСР був скріплений Договором про дружбу і кор­дони. Договір уточнив сфери впливу цих держав і розмежувальну лінію між ними на території Польщі. У сферу впливу СРСР пе­реходили Литва, Бесарабія і Північна Бу­ковина, у сферу впливу Німеччини - Лемківщина і Холмщина (українські території, які раніше були у сфері впливу СРСР).

У червні 1940 р. Червона армія зайняла Північну Буковину і Бесарабію.

Відповідно до угод про сфери впливу західноукраїнські і придунайські україн­ські землі ввійшли до складу СРСР, що відповідало споконвічним прагненням укра­їнців до возз'єднання в межах однієї держави. Незабаром відбулося оформлення нового політичного І територіального ста­тусу цих земель (рішення Народних зборів у Львові, сесій Верховної Ради УРСР та Верховної ради СРСР у жовтні-листопаді 1939 р. та серпні 1940 р.).

Й досі ці події неоднозначне оцінюються істориками. Різні дослідники по-різно­му називають сам факт входження україн­ських земель до складу СРСР; "анексія" (Д. Бофора), "включення" (Н.Верт), "формальне інкорпування, назване возз'єднанням" (А.Жуковський, О.Субтельний),"воз'єднання, що носило характер акції оку­паційного типу" (С.Кульчицький), а дехто з істориків розглядає цс як звільнення поневолених західноукраїнських земель і возз'єднання Західної України з Наддніпрянською.

Перетворення в Західній Україні

Після приєднання західноукраїнських земель з СРСР почалася їх активна радянізація - здійснення перетворень відповідно до радянського зразка.

Перетворення носили суперечливий характер.

Деякі заходи радянської влади отримали позитивну оцінку українського на­селення:

>• експропріація маєтків польських зем­левласників з обіцянкою перерозподілу землі між селячими;

>• українізація системи народної освіти, заходи з ліквідації неписьменності;

>• запровадження безкоштовного медичного обслуговуваних;

>• створення системи соціального забезпечення.

Але, поряд з цим:

>• радянська влада принесла жорстокий репресивний режим: були розгромлені всі політичні партії і громадські організації, в т.ч. "Просвіта", "Рідна шкала", Наукове товариство їм. Т. Г. Шевченка. Арешту підлягали власники підприємств і банків, керівники кооперативів, великі, а часто і середні, землевласники, уніатське духовенство, службовці старого держапарату, офіцерський склад польської армії. У квітні-траівні 1940р. у Катинському лісі під Смоленськом, а ще раніше - під Харковом і в інших місцях були розстріляні понад 15 тис. польських офіцерів. Впро­довж 1939-1940 рр. чисельність репресо­ваних склала понад 10% населення Західної України;

> розпочалася примусова колективіза­ція селян, націоналізація промисловості і банків;

>• "радянізація"західноукраїнських територій супроводжувалася утвердженням тоталітарного режиму, механічним перенесенням сюди всього комплексу "казар­мового" соціалізму (управлінських структур, господарського механізму, тощо), що робилося без урахування реальних потреб і можливостей тогочасного суспільства;

>• новостворені владні структури зовеш не залежали від волі населення, а були лише придатком компартійних органів. На всі важливі посади перших керівників при­значалися працівники, що прибули за скеруванням ЦККП(б) У, всесоюзних і республі­канських наркоматів;

>• великих утисків зазнало релігійне життя. Всі церковні заклади, наукові установи та організації підлягали ліквідації, а їх майно - конфіскації. Вже восени 1939 р. припинили свою діяльність Богословська академія у Львові, Львівська, Пере­мишльська, Стапіславська єпархіальні духовні семінарії, Богословське наукове товариство (всі - грекокатолицької церкви).

Напад Німеччини на срср

22 Червня 1941 р. Гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. Ії союзниками виступили Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина.

План "Барбаросса" передбачав "бліц-кріг"-блискавичну війну: протягом 2-2,5 місяців знищити Червону армію і вийти на лінію Архангельськ-Астрахань. Німецька армія наступала у трьох головних напрям­ках: західному - на Ленінград, центральному - на Москву, південному - на Київ. Згідно з планом передбачалося загарбання України вже в перші тижні війни і створення плацдарму для прориву на Кавказ і Закавказзя.

За планом "Ост" німці мали намір виселити з України мільйони людей, заселив­ши її німецькими колоністами. Частину українських земель передбачалося передати союзникам.

Наступ в Україну здійснювала група німецьких армій "Південь" на чолі з фельдмаршалом Рундштедтом. Для оборони України були створені Південно-Західний фронт на чолі з генералом М. Кирпоносом та Південний фронт на чолі з генералом Я. Чередніченком.

З 23 по 29 червня в районі Луцьк-Рівне-Броди тривала найбільша танкова битва початкового етапу війни. Війська Південно-Західного фронту змушені були відсту­пити, залишивши Західну Україну. 30 черв­ня німці окупували Львів. Вже на кінець третього тижня війни вони просунулись уг­либ України на 300-350 км.

На північному напрямку німецькі вій­ська просунулись углиб радянської тери­торії на 500 км., на центральному напрям­ку-на 600км. Червона армія за перші три тижні війни втратила 850 тис. чоловік (у 10 разів більше, ніж Німеччина), 3,5 тис. літаків, 6 тис. танків.