5. Оцінка ситуації як база для розгортання соціальної допомоги певним категоріям клієнтів

Реалізація будь-якого проекту складається з кількох етапів: розробки (планування), практичного впровадження і оцінювання досягнень.

Державний інститут проблем сім’ї та молоді має достатньо прикладів проведення оціночних досліджень. Ця робота була започаткована в 1999 році разом з Київським міським центром соціальних служб для молоді, за що авторський колектив виражає велику подяку колишньому директору центру, кандидату педагогічних наук Олександру Анатольовичу Кузьменко.

Конкретний соціальний проект може оцінюватися як зовні - працівниками, не залученими до реалізації проекту, так і зсередини - самими учасниками проекту. Результати цих оцінок зорієнтовані на вирішення одних завдань, але можуть відрізнятися за рівнем об’єктивності та компетентності. Найчастіше проводиться оцінювання зсередини.

Найважливішим напрямом оцінювання соціальної роботи є обґрунтування вибору об'єктів соціальної роботи. Наведенні вище приклади базової оцінки свідчать про те, що для ефективного надання соціальних послуг, в тому числі й в масштабах соціального проекту необхідне базове дослідження. Воно повинне включати таки етапи:

Перший етап – включення оцінювання до плану реалізації проекту. Оцінювання є складовою частиною реалізації проекту і здійснюється протягом усіх його стадій. Тому оцінювання (формуюче, поточне, за результатами) обов’язково потрібно включати до плану реалізації проекту, а також передбачити критерії та терміни оцінювання.

Другий етап – формулювання програми оцінювання соціального проекту. Програма оцінювання є програмою комплексного дослідженням. Тому, як будь-яка програма повинна містити:

• мету,

• завдання,

• методи оцінювання,

• терміни реалізації,

• кількісні та якісні критерії,

• інструментарій по збору інформації.

Завдання будь-якого оцінювання має бути визначене і спрямоване на розробку конкретних рекомендацій щодо удосконалення проекту, уточнення чи розширення його. Рекомендації розробляються для

• організаторів проекту по удосконаленню механізму його реалізації;

• соціальних працівників або волонтерів, які безпосередньо надають послуги;

• підлітків, що допомогло їм зорієнтуватися в проекті;

• донорів або тих, хто приймав рішення, щодо доцільності фінансування проекту, необхідності його розширення чи видозміни.

Оцінювання реалізовується за відповідним планом.

Третій етап – розробка інструментарію оцінювання. Як і будь-яке дослідження, оцінювання ефективності проекту передбачає відповідний інструментарій. Інструментарій - це анкети, інструкції, сценарії фокус-груп щодо збору інформації, інструкції по підбору підлітків для опитування, методичні рекомендації щодо процедури збору інформації тощо.

Існують певні вимоги до інструментарію оцінювання: інструментарій має бути конкретним і зрозумілим, слід виходити з необхідності знайти відповіді на головні питання, що стосуються досягнення мети проекту, мають відповідати критеріям, що має полегшити порівняння результатів, відбивати всі напрями реалізації проекту. Під час оцінювання спеціаліст використовує інформацію (кількісну чи якісну, або обидві), отриману з різних джерел.

Четвертий етап – якісна й чітка звітність. Для складання звіту про оцінювання існує схема: мета оцінювання; стислий зміст програми оцінювання; джерела інформації; методи аналізу даних; висновки і пропозиції.

За результатами базового оцінювання розробляються основні парламенти проекту: мета, завдання, об’єкт, очікувані результати, план реалізації проекту з включенням в нього поточного та ітогового оцінювання.