Процесуальне (поточне) оцінювання

Процесуальне оцінювання проектів здійснюється під час їх реалізації. Метою такого оцінювання є вивчення ефективності добору конкретних методів соціальної роботи, а також результативність проектів.

У процесуальному оцінюванні використовується аналіз кількісних характеристик ефективності проекту і потреб клієнтів – користувачів соціальних послуг. Процесуальне оцінювання є ефективним за умови попереднього проведення формуючого оцінювання.

Наприклад, для того щоб врахувати та оцінити зміни, що сталися з дітьми під час їх перебування у прийомній сім’ї, необхідно мати інформацію про дитину до її оформлення у таку сім’ю. Проте слід зауважити, що оцінювання в даному випадку ускладнюється перемінами, які відбуваються в здоров’ї, поведінці, знаннях дитини, викликаними не тільки соціальним оточенням, а й віковими змінами її організму.

Під час оцінювання ефективності проекту можуть бути використані як показники змін у поведінці, так і показники обізнаності клієнтів проекту щодо досліджуваної проблеми, ставлення до неї тощо.

Оцінювання за результатами

Оцінювання за результатами застосовується для програм, які вже активно реалізуються або завершені.

Оцінювання якості може стосуватися як короткострокових (залучення до процесу, поінформованість, знання або поведінка), так і довгострокових результатів, які мають більш тривалу перспективу впливу програми на громаду чи окремих людей. При цьому вивчаються як прогнозовані, так і непередбачувані результати програми.

Оцінювання за результатами передбачає такі аспекти:

• Оцінка змін у ставленні до проблеми, у знаннях чи поведінці.

Наприклад, у процесі реалізації проекту по боротьбі з палінням значно збільшилася кількість дітей - учасників проекту, які негативно ставляться до паління. Крім того, діти розширили свої знання про шкідливість паління. І, нарешті, змінилася поведінка дітей. Це найважливіший показник ефективності проекту, але досягти його дуже важко у разі відсутності змін у ставленні до проблеми та у знаннях.

• Кількісна оцінка учасників проекту чи тих, кому надані послуги.

Участь у реалізації соціальних проектів відбувається на добровільних засадах, тому кількість учасників також є позитивним показником ефективності проекту. Наприклад, якщо на початку у роботі клубу молодої сім’ї (вересень) брали участь 12 сімей, а у травні наступного року залишилося 4 сім’ї то, безумовно, це негативний показник ефективності проекту. У разі якщо, кількість сімей – членів клубу залишилася без змін або збільшилася, може йтися про позитивний показник ефективності проекту.

• Аналіз ефективності.

Висновки щодо кількісних та якісних змін показників ефективності реалізації проекту повинні ґрунтуватися на наукових методах вимірювання.

• Аналіз рентабельності.

Цей вид оцінювання стосується лише вигоди програми, у грошовому вираженні. Вигода оцінюється з урахуванням досягнень або якісних результатів, у тому числі їх грошової вартості. Такий вид аналізу має допомогти учасникам вирішити, наскільки отримана вигода відповідає витратам на програму, чи, можливо, існують дешевші програми, що можуть дати таку саму або навіть більшу вигоду.

Оцінити рентабельність соціальних проектів дуже важко, оскільки вона пов’язана з оцінюванням змін у поведінці, розумінні проблем, що важко виміряти кількісними показниками. Однак це не означає, що рентабельність взагалі неможливо визначити. Проблематично виділити аспекти впливу саме проекту із загальної кількості чинників, які визначають поведінку та життя людей.

• Зміни у політиці.

Інколи реалізація конкретних соціальних проектів може призвести до змін у політиці. У даному випадку можна навести приклад реалізації в Україні проекту ЮНІСЕФ «Діти вулиці» у 1997-1998 роках, метою якого було надання допомоги дітям, позбавленим батьківського піклування, які з різних причин опинилися на вулиці. Саме тоді було проведено ряд досліджень із зазначеного питання, організовано надання допомоги цим дітям, привернуто увагу засобів масової інформації. Результатом такої роботи стало затвердження Указом Президента України заходів щодо поліпшення становища дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

• Оцінка досягнень.

Оцінювання досягнень за змістом передбачає дещо більше, ніж якісні результати. Тут визначаються не лише якість дії програми, а й те, які зміни в людині, суспільстві вони спричинили. Наприклад, результатом реалізації соціального проекту є влаштування в прийомну сім’ю дитини-сироти, а покращання умов подальшого життя дитини у даному випадку є досягненням проекту.

Як правило, проект розробляється з урахуванням потреб суспільства. Формуюче оцінювання застосовується для розробки такого проекту, що неодмінно дасть бажані результати, а використані ресурси будуть доцільними. Поточне оцінювання використовується для поліпшення самого проекту та визначення, наскільки він ефективний з огляду на поставлену мету та чи відповідає потребам обраного для роботи об’єкта. Оцінювання за результатами застосовується для програм, що активно реалізуються або завершені.