- •Поняття аудиту, аудиторської діяльності,чим регулюється і що включає в себе.
- •2. Види фінансового контролю і передумови виникнення аудиту.(чинники)
- •3.Користувачі аудиторської дія-ті( внутр.І зовн.)
- •7. 7.Історія виникнення аудиту в світі.
- •10. Мета, завдання, об’єкти аудит. Перевірки.
- •11.Завдання аудиту, мета.
- •12. Види аудиту (та його відмінність від ревізії).
- •13. Відмінності між внутр. І зовн. Аудитом.
- •14.Відмінності між ревізією і аудитом.
- •15.Поділ аудиторських послуг на види.
- •16.Предмет аудиту.
- •17.Організація аудиторської діяльності в Україні та її особливості у зарубіжних країнах.
- •18. Міжнародні професійні організації бухгалтерів і аудиторів.
- •19. Аудиторська палата України її статус та функції.
- •21. Підготовка аудиторів та їх сертифікація.
- •22. Підвищення кваліфікації аудиторів.
- •23. Аудитор і аудиторська фірма, їх статус, права, обов’язки та відповідальність.
- •26.Типи аудиторів у світовій практиці:
- •28.Поняття та види законодавчого та нормативного забезпечення аудиторської діяльності в Україні.
- •30.Нормативні акти, що затверджені Аудиторською палатою України.
- •34.Внутрішньо-фірмові нормативи аудиту.
- •35.Особливості законодавчого регулювання аудиту у зарубіжних країнах.
- •37. Національні (Укр.)професійні організації бухгалтерів і аудиторів.
- •40.Професійні організації сша,вб,Франції.
- •41. Аудитор у суспільстві та вимоги до нього.
- •42. Фундаментальні принципи професійної етики аудиторів та мета їх впровадження.
- •43. Особливості використання терміну “професійний бухгалтер” у світовій лексиці.
- •44. Кодекс етики професійних бухгалтерів та його побудова.
- •45. Фундаментальні принципи професійної етики, що застосовуються до всіх професійних бухгалтерів.
- •49. Конфлікт інтересів, Другий висновок.
- •50. Фундаментальні принципи професійної етики, що застосовуються до професійних бухгалтерів-практиків. Професійне призначення.
- •51. Гонорари та інші винагороди.
- •52.Рекламування аудиторських послуг.
- •53. Подарунки та заохочення.
- •54.Зберігання активів клієнта.
- •56.Фундаментальні принципи професійної етики, що застосовуються до штатних професійних бухгалтерів.
- •57.Потенційні конфлікти.
- •58.Підготовка та подання інформації.
- •59.Достатня компетентність.
- •60.Фінансові інтереси. Заохочення.
- •61.Контроль якості роботи аудиторів та його забезпечення.
- •63. Стандарти контролю якості.
- •64.Зовнішній та внутрішній контроль якості роботи аудиторів та аудиторських фірм.
- •68. Загальнонаукові методи в аудиті. Стисла хар-ка – аналізу, синтезу, індукції.
- •71.Специфічні методи аудиту, хар-ка – опитування, спостереження.
- •73.Аналітичний огляд і аналітичні процедури, метод вивчення і метод узагальнення.
- •74.Прийоми аудиту.
- •75.Специфічні прийоми (факт. Контроль і документ. Контроль).
- •77. Аудиторська вибірка і способи її здійснення
- •78. Тести, їх види та використання в аудиті.
- •79. Статистичні та нестатистичні методи вибіркового дослідження.
- •80.Міжнародні стандарти аудиту щодо документального оформлення домовленостей про здійснення аудиту
- •81. Попереднє дослідження суб'єкта господарювання.
- •82.Процедура вибору клієнтів. Лист-зобов’язання з аудиту.
- •83.Односторонні і двосторонні правочини та особливості їх укладання в Україні.
- •83.Односторонні і двосторонні правочини та особливості їх укладання в Україні
- •84.Договір на проведення аудиту. Обов’язкові відомості, які повинні знайти відображення в договорі на проведення аудиту.
- •85.Погодження умов завдання з клієнтом. Особливості умов домовленостей аудиту компонентів та роботи групи з завдання.
- •86. Умови повторних аудиторських перевірок.
- •87. Прийняття зміни у завданні.
- •88. Види внутрішнього контролю, їх місце, роль та особливості побудови суб’єктами господарювання з різними організаційно-правовими формами.
- •89. Аудит (аудиторські послуги) в системі внутрішнього контролю.
- •90.Поняття та складові системи внутрішнього контролю.
- •91.Розуміння суб’єкта господарювання. Середовище контролю.
- •92.Процес оцінки ризиків суб’єкта господарювання.
- •93.Інформаційні системи підприємства та обмін інформацією.
- •94. Процедури контролю. (мса 315 складові системи внутрішнього контролю )
- •95.Моніторинг заходів контролю(мса 315 складовы внутрышнього контролю )
- •96. Оцінка аудитором ефективності системи внутрішнього контролю підприємства та її документування,мса 610 «розгляд роботи внутрішнього аудиту»,норматив №24
- •97.Сутність та об’єкти внутрішнього аудиту (мса 610 розгляд роботи внутрышнього аудиту)
- •98.Особливості внутрішнього аудиту. (мса 610 розгляд рроботи внутрішнього аудиту))
- •99.Мета та завдання внутрішнього аудиту.(мса 610 розглояд роботи внутрышнього аудиту)
- •101. Розгляд роботи внутрішнього аудитора зовнішнім аудитором та оцінка можливості використання його результатів. (норматив нацыонального аудиту №24)
- •102.Сутність аудиторського ризику та його складові. (мса 200 „аудиторський ризик та суттєвість”)
- •103.Ризик бізнесу, ризик суттєвого викривлення фінансово-економічної інформації та їх взаємозв’язок. (мса 200„аудиторський ризик та суттєвість”)
- •104.Чинники, що впливають на розмір аудиторського ризику.
- •105.Складові аудиторського ризику.
- •106.Поняття властивого ризику. Поняття ризику контролю. Поняття ризику не виявлення помилок.
- •107.Методика визначення величини аудиторського ризику.
- •108.Методика регулювання загального аудиторського ризику аудитором.
- •110.Методика визначення рівня суттєвості.
- •111. Поняття помилок і шахрайства та шляхи їх виявлення. Ознаки шахрайства.
- •112.Виявлення помилок та випадків шахрайства. Дії аудитора при виявленні помилок і шахрайства.
- •113.Вплив помилок та шахрайства на достовірність фінансово-економічної інформації та результати роботи аудитора.
- •115.Врахування законів і нормативних актів в процесі надання аудиторських послуг.
- •118.Етапи (стадії) проведення аудиту. Організація процесу планування аудиту.
- •119.Документальне оформлення процесу планування.
- •120.Дії аудитора на початку процесу планування.
- •123.Використання стандартних програм аудиту в процесі його планування та здійснення.
- •124.Уточнення плану проведення аудиту, особливості планування першого аудиторського завдання.
- •126.Поняття аудиторських доказів та основні вимоги до них.
- •127.Достатність та відповідність аудиторських доказів.
- •126.Поняття аудиторських доказів та основні вимоги до них.
- •127.Достатність та відповідність аудиторських доказів.
- •128.Види аудиторських доказів.
- •129. Джерела та процедури отримання аудиторських доказів.
- •30.Рівні надійності аудиторських доказів.
- •131.Поняття аудиторської документації (робочих документів аудитора).
- •132.Мета складання аудиторської документації (робочих документів).
- •133. Вимоги до аудиторської документації та її види.
- •134.Склад та структура аудиторської документації.
- •135.Обов’язкові реквізити аудиторської документації. Класифікація аудиторської документації.
- •136.Оформлення аудиторської документації, аудиторське досьє
- •137. Конфіденційність аудиторської документ-тації.
- •138.Права на аудиторську документацію (робочі документи аудитора), порядок її зберігання та використання.
- •139.Фінансова звітність, необхідність та обов’язковість її підтвердження незалежним аудитором в Україні
- •140.Мета аудиту фінансової звітності.
- •141.Інформаційне забезпечення аудиту фінансової звітності.
- •142.Методи аудиту фінансової звітності.
- •143.Метод направленого тестування та пооб’єктний метод, їх поєднання в аудиті фінансової звітності.
- •144.Аудит основних господарських процесів підприємств.
- •146.Аудит фінансових і капітальних інвестицій.
- •147.Аудит запасів.
- •148. Аудит грошових коштів в касі.
- •149.Аудит витрат діяльності.
- •150.Аудит доходів і фінансової звітності.
- •151.Аудит власного капіталу.
- •4) Бухгалтерські регістри обліку власного капіталу, забезпечення зобов'язань, розрахунків з учасниками (журнали, відомості, оборотні відомості, головна книга);5) документи фінансової звітності.
- •153.Аудит довгострокових і поточних зобов’язань.
- •154. Дебіторська заборгованість
- •155. Аудит праці та її оплати.
- •156. Аудит операцій на рахунках у банку.
- •157.Аудит доходів і фінансових результатів.
- •159.Аудит звіту про рух грошових коштів.
- •160.Аудит звіту про власний капітал.
- •161.Аудит фінансового стану суб’єкта господарювання
- •162.Огляд історичної фінансової інформації.
- •163.Поняття та класифікація подальших подій аудитором.
- •164.Оцінка аудитором подальших подій та їх вплив на вид аудиторського висновку.
- •165.Оцінка аудитором можливості безперервної діяльності підприємства.
- •166.Вплив припущення про безперервність або значних сумнівів щодо безперервності на аудиторський висновок.
- •167.Відповідальність аудитора за повідомлення інформації найвищому управлінському персоналові.
- •168.Процес повідомлення інформації найвищому управлінському персоналові та його документування аудитором.
- •173.Проблеми розвитку аудиту в Україні.
107.Методика визначення величини аудиторського ризику.
АР регулюється МСА 200, 315, 330
Важливим питанням для А-ра є методика визначення величини ауд-ого ризику. Єдиної такої методики немає. Вона, як правило, розробляється кожною ауд. фірмою або окремим А-ром відповідно до умов конкретної перевірки. Прийнятна величина заг. ауд. ризику становить 1-5% (0,01-0,05). Вибираючи методику визначення ауд. ризику і його допустиму величину, необхідно виконувати конкретні умови перевірки, її термін, хар-р дія-сті клієнта, компетентність і кваліфікацію А-тора, його попередній досвід ауд-ких перевірок і багато інших факторів. Загальна методика (модель) розрахунку ауд. ризику, може бути виражена такою формулою: АР = ВР * РК * РН, де АР – аудиторський ризик; ВР – властивий ризик(імовірність появи суттєвих викривлень в даних обліку та звітності); РК – ризик системи внутрішнього контролю(імовірність того, що орг.-ція с-ми внут. контролю не дозволить упередити, виявити та своєчасно виправити суттєві викривлення); РВ – ризик невиявлення помилок аудитором(імовірність того, що застосовані ауд. процедури не дозволять А-тору виявити суттєві викривлення, наявні в обліку та звітн. клієнта на момент перевірки). Важливими особливостями визначання величини АР А-тором є те, що: а) аудитор ніколи повністю не може покладатися на системи БО внутр.. контролю під-ва, оскільки в цьому випадку контроль зводиться до обліку; б) А-тор не має права встановлювати високий рівень ризику невиявлень при досить високих ризиках систем обліку і внутр.. контролю; в) ауд. перевірка буде вважатися проведеною належним чином, якщо А-тор встановить низький ризик невиявлень навіть при повній недовірі до сист. обліку і внутр.. контролю. АР визначається або у %, або у вигляді коефіцієнтів, або словами : АР «низький», «середній», «високий». Суттєвою вважається помилка, виявлена в процесі А-ту, яка значно викривляє фін. стан підпр-ва, змінює рез-тат його дія-сті або розмір якої більше 5% підсумку балансу.
108.Методика регулювання загального аудиторського ризику аудитором.
АР регулюється МСА 200, 315, 330
АР - це можливість того, що А-тор може висловити невідповідну думку про фін. звітність, яка містить суттєву недостовірну інф. і тим самим будуть введені в оману користувачі цієї звітності.
Згідно МСА 200 « МЕТА ТА ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ АУДИТУ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ» Аудитор отримує та оцінює ауд-кі докази для одержання обгрунтованої впевненості в тому, чи відображають фін. звіти справедливо і достовірно (або чи подають достовірно, у всіх суттєвих аспектах) інф. відповідно до застосовної концептуальної основи фін. звітності. Концепція обґрунтованої впевненості визнає, що існує ризик невідповідності ауд-ої думки. Ризик того, що А-тор висловить невідповідну аудит. думку, коли фін. звіти суттєво викривлені, відомий як "аудиторський ризик".
Ауд-рові слід планувати та виконувати ауд. перевірку для зменшення ауд-ого ризику до прийнятно низького рівня, який узгоджується з метою перевірки. А-тор зменшує ауд. ризик шляхом розробки та виконання ауд. процедур для отримання достатніх та відповідних ауд. доказів, щоби бути в змозі формулювати обґрунтовані висновки, на яких базуватиметься ауд. думка.
109.Суттєвість в аудиті. Взаємозв’язок між суттєвістю та аудиторським ризиком.
Згідно МСА 320 «Суттєвість в аудиті» інф. є суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може впливати на екон. рішення користувачів, які приймаються на підставі данних фін.звітів. Існує 3 рівні суттєвості помилок :
1 рівень – помилки, суми яких є настільки незначними, що не можуть вплинути на недостовірність звітн. і на ек. рішення користувачів (як правило А-тор надає безумовно позитивний висновок).
2 рівень – помилки, що можуть дещо вплинути на прийняття рішення користувачами інф., але ці неточності стосуються окремих не ключових статей фін.звітності, а звітність в цілому відображає реальний стан справ на підпр-ві(А-тор надає умовно-позитивний ауд. висновок).
3 рівень – ті, які ставлять під сумнів достовірність, об’єктивність, повноту і законність всієї звітн. в цілому і виправляти які керівник відмовляється (негативний ауд. висновок)
Оцінка суттєвості:якісна–незаконні виплати, невірні записи(пропуск записів); недотримання мінім. рівня певних фін. показників; відношення керівників до достовірності звітності. Кількісна–1) у абсол. величині (грн);2) відносна величина суттєвості (%) : щодо бухг-кого балансу, щодо звіту про фін. рез-ат.
Між суттєвістю й ауд. ризиком є зворотний взаємозв'язок, тобто, чим вище рівень суттєвості, тим нижче аудиторський ризик, і навпаки. А-тор враховує зворотній взаємозв'язок між суттєвістю й ауд. ризиком при визначенні хар-ру, розрахунку часу та обсягу ауд. процедур.
Ауд. оцінка суттєвості й аудит. ризику на початковій стадії планування може відрізнятися від оцінки після оцінки рез-тів ауд. процедур. Це може бути викликано зміною обставин або зміною знань А-тора в рез-ті виконання ауд. процедур.
