77. Аудиторська вибірка і способи її здійснення

Відповідно до МСА № 530 «Аудиторська вибірка та інші процедури вибіркової перевірки» під вибірковою перевіркою розуміють використання аудиторських процедур стосовно менш ніж 100 % бухгалтерських записів або показників фінансової звітності, що дозволять аудитору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі характеристики відібраних даних, поширити дієвість цих доказів на всю сукупність даних. Під час виконання замовлення аудитори широко використовують вибіркове дослідження — статистичне і оціночне. При здійсненні оціночної вибірки (іноді її називають традиційною) аудитор визначає обсяг вибірки, покладаючись на власну інтуїцію і на теорію вибірки. Статистичне вибіркове дослідження, засноване на теорії ймовірності, дає аудитору можливість користуватися розробленими методами розрахунку обсягу вибірки для якісної оцінки її результатів. Теорія статистики, на якій базуються такі методи аудиторської вибірки, виділяє досить багато видів вибірки. Специфіка проведення аудиту зумовлює виділення власних видів аудиторської вибірки.

Представницька вибірка — це вибірка, що відображає основні характеристики генеральної сукупності. Непредставницьку вибірку можна отримати в двох випадках: при великій помилці вибірки та при невибірковій перевірці. Ризик її виникнення відповідно називається вибірковим та невибірковим. На етапі попереднього обстеження суб’єкта перевірки інколи доцільно здійснювати ідентифікаційну вибірку, що дає необхідні відомості про об’єкти дослідження. Наприклад, при ознайомленні з обліковими регістрами доцільно відібрати кілька з них для отримання інформації про спосіб складання, форму і вид подання даних, правильність заповнення тощо.Дослідна (робоча) вибірка формується з метою встановлення конкретних доказів, здійснення записів у робочі документи та обґрунтування думки про достовірність бухгалтерського обліку та звітності. Контрольно-аналітична вибірка — це вибірка, що дає змогу аудитору на завершальній стадії аудиторської перевірки виявити можливі помилки та недоробки, допущені на попередніх етапах аудиту. Якість отриманої вибірки і відповідно точність аудиторського висновку залежать від того, наскільки правильно використовують способи і прийоми вибіркового дослідження. Є досить різноманітні прийоми аудиторського вибіркового дослідження, але найпоширенішими з них, що використовуються в зарубіжній і вітчизняній практиці, є: статистичні, нестат; прості, складні; ручні, комп; механічні, оціночні; кількісні, монетарні; невпорядкований відбір, систематичний відбір, випадковий відбір.

78. Тести, їх види та використання в аудиті.

Аудиторські свідчення отримують в процесі перевірок в результаті належного поєднання тесту систем контролю і процедур перевірки на суттєвість.

Тести систем контролю – це тести, які виконуються для одержання аудиторських свідчень відносно відповідності структури та ефективності функціонування систем обліку та внутрішнього аудиту.

Таким чином тести систем контролю означають перелік методів і порядок їх застосування аудиторами для оцінки функціонування систем обліку і внутрішнього аудиту.

Відповідно до МСА 330 "Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків" тести контролю проводяться, якщо оцінка аудитором ризиків включає очікування операційної ефективності контролю.

Аудиторські тести класифікуються у відповідності з процедурою їх здійснення розрізняють: ротаційні, глибинні, тести слабких місць, наскрізні.

Ротаційні тести – порядок, у відповідності до якого об’єкти, які підлягають аудиторській перевірці вибираються аудиторами по черзі на принципах ротації.

Глибинні тести – певна вибірка операцій, що перевіряється на всіх стадіях облікового процесу.

Тести слабких місць – призначені для перевірки конкретного аспекту обліково-аналітичної роботи, де аудитор припускає наявність помилок і при встановленні помилок база перевірки розширюється.

Наскрізні – це форма поглибленого тесту, яка використовується для вивчення системи в цілому.

Аудитор може провести наступні тести для відповідності внутрішнього контролю. Насамперед перевірку первинних документів, які підтверджують операції та інші події з метою отримання аудиторських доказів про відповідність функціонування системи внутрішнього контролю, наприклад, перевірка порядку надавання дозволу на проведення певної категорії операцій на підприємстві.

Крім тестів систем контролю при аудиторських перевірках використовується система незалежних тестів. Вони призначені для перевірки операцій залишків з метою отримання свідчень про повноту, правильність і законність операцій, які включаються в бухгалтерську і фінансову звітність.