Стадії розвитку гіпоглікемії

за П.М. Боднар, 2002

І стадія розвивається в разі ураження кори головного мозку і проявляється відчуттям голоду, головним болем.

ІІ стадія розвивається внаслідок захоплення підкірково-діенцефальних структур мозку і проявляється вегетативними реакціями: тремтінням, пітливістю, слиновиділенням, зміною поведінки (агресивність, ейфо­рія); свідомість збережена.

ІІІ стадія зумовлена поширенням гіпоглікемії і гіпоксії на структури середнього мозку і проявляється збільшенням м’язового тонусу, появою судом, які нагадують епілептичний напад. Іноді спостерігають зне­притомнення, марення і галюцинації.

IV стадія (гіпоглікемічна кома) характеризується ураженням верхніх відділів довгастого мозку, проявляється судомами, знепритомненням, маренням.

V стадія зумовлена ураженням нижніх відділів довгастого мозку, супроводжується комою, тахікардією, гіпотонією. В тяжких випадках розвивається набряк мозку, який проявляється менінгеальними симптомами, блюванням. Повторні гіпоглікемії призводять до енцефалопатії, порушення психіки, зниження інтелекту.

Алгоритм лікування гіпоглікемічної коми

Діагноз встановлено (0-5 хв)

1. Внутрішньовенне струминне введення 40-80 мл 40 % розчину глюкози.

2. При неможливості венопункції – підшкірне введення 0,5-1 мл 0,1% розчину адреналіну; глюкаготу 1 мл.

3. При повній втраті свідомості, особливо при судомах, – заходи з попередження травм, аспірації зубних протезів, асфіксії та ін.

Таблиця 76

Основні ознаки коматозних станів у хворих на цукровий діабет (А.С. Ефімов, П.Н. Боднар, 1991)

Таблиця 77

Клінічні критерії диференційної діагностики коматозних станів

Таблиця 78

Лабораторні критерії диференціальної діагностики різноманітних коматозних станів

Схема 17

Причини розвитку декомпенсації цукрового діабету

і синдрому хронічного передозування інсуліну