Лекція 7. Комп’ютерні технології навчання План:

1. Концептуальні засади комп’ютерних технологій.

2. Функції комп’ютера у загальноосвітньому навчальному закладі.

3. Комп’ютер у навчальному процесі.

4. Комп'ютерне навчання в початкових класах.

Література:

1. Інноваційні педагогічні технології в практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладі України. Інформац.-аналіт. довідник /М-во освіти і науки України, Ін-т інновац. технологій і змісту освіти; за заг. ред. Ю.І.Завалевського.– Суми: Антей,2007.– 199с.

2. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. К.: «Просвіта», 2000. – 368 с.

3. Освітні технології : Навч.-метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К. : А.С.К., 2001. – 255 с.

4. Освітні технології / За ред. О.Пометун. – К., 2001.

5. Педагогічні технології: теорія та практика. Навч.-метод. посіб./М-во освіти і науки України, Полтавський держ.пед.ун-т ім.В.Г.Короленка; за ред.М.В.Гриньової.–Полтава: АСМІ, 2006.–230 с.

6. Підласий І. П. Практична педагогіка або три технології : Інтерактивний підруч. для педагогів ринкової системи освіти / І. П. Підласий ; М-во освіти і науки України. – К. : Слово, 2004. – 616 с.

7. Прокопенко І.Ф., Євдокімов В.І. Педагогічні технології. Харків: Колегіум.–2005.– 225с.

8. Сучасні шкільні технології. Ч.2 / Упоряд.: І.Рожнятовська, В.Зоц. – К. : Ред. загальнопед. газет, 2004. – 128 с.

Лекція 7. Комп’ютерні технології навчання План:

1. Концептуальні засади комп’ютерних технологій.

2. Функції комп’ютера у загальноосвітньому навчальному закладі.

3. Комп’ютер у навчальному процесі.

4. Комп'ютерне навчання в початкових класах.

1. Концептуальні засади комп’ютерних технологій. Комп’ютерні технології навчання як запорука якісної освіти у світлі сучасних новітніх інформаційних досягнень.

Сучасні суспільні, соціально-економічні та інформаційно-технологічні зміни висувають нові вимоги до підготовки вчителя нової генерації, що потребує створення й застосування нових освітніх систем, зміни освітнього процесу, форм, методів та засобів навчання. Оновлення змісту навчання є нагальною проблемою, що потребує нової схеми підготовки вчителя, здатного працювати в динамічних умовах сучасних комп’ютерних технологій та активно їх використовувати у своїй професійній діяльності. самонавчання.

На сучасному етапі інформатизації суспільства все більшого поширення в різноманітних сферах життя набувають комп’ютерні технології, вони виступають як один із інструментів пізнання. Тому однією із задач вищої освіти є підготовка фахівця, який вільно орієнтується у світовому інформаційному просторі, який має знання та навички щодо пошуку, обробки та зберігання інформації, використовуючи сучасні комп’ютерні технології. Цей напрямок вважається перспективним, адже в цілому освіта характеризується як велика система, якісне функціонування якої неможливе без використання сучасних телекомунікаційних і комп’ютерних засобів зберігання, опрацювання, передавання, подання інформації.

Розвиток комп’ютерної техніки не тільки якісно змінює життя суспільства, але й впливає на культуру, залучає людство до накопичення культурного багатства. Інформатизація суспільства стимулює якісні зміни в соціально-політичних й економічних процесах. Нові інформаційні технології орієнтують людину на саморозвиток та самонавчання.

Значно розширюються потенційні можливості комп’ютерних технологій завдяки сучасним досягненням науковців у цій галузі. Проблема полягає в ефективному застосуванні комп’ютерних програм, тому що часто фахівці не завжди, знаючи добре комп’ютер, можуть використовувати їх ефективно під час навчання.

Ця проблема не залишилася осторонь сучасних наукових досліджень. Формування основ інформаційної культури розробляли: В. Глушков, Л. Вінарик, А. Єршов, М. Жалдак, С. Малярчук, Е. Машбіц, А. Ясінський; визначення функцій інформаційних технологій у навчальному процесі розглядали Г. Балл, Т. Гергей, В. Глушков, А. Довіяло, А. Єршов, М. Жалдак, В. Монахов, І. Підласий, С. Смирнов; видозміни в діяльності та особливості спілкування "педагог – учень" із використанням інформаційних технологій досліджували А. Брушлінський, Т. Габій, А. Матюшкін, Є. Машбиць, О. Тихомиров. Все ж доводиться констатувати, що аналіз наукових джерел свідчить про відсутність цілісних системних досліджень щодо підготовки педагогічних працівників до роботи в сучасному інформаційному просторі з застосуванням комп’ютерних технологій.

Інтенсифікація навчання характеризується збільшенням обсягу навчального матеріалу та зменшенням часу засвоєння, потребує пошуку ефективних методів навчання, засобів контролю засвоєння знань, що значно підвищує якість навчання.

Збільшення обсягу знань та обмеження часу для його викладання вимагає від сучасного педагога застосування ефективніших методів та технологій навчання. Збільшення комп’ютерної техніки та подальше її вдосконалення поширює можливості вчителів використовувати комп’ютерні технології не тільки при вивченні інформатики, але й поєднанні викладання інших дисциплін із використанням комп’ютерної техніки. Новітні розробки в галузі інформаційних технологій змінюють спосіб їх застосування при вивченні різних дисциплін у процесі навчання. У Концепції інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл зазначено, що інформатизація навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи передбачає, у першу чергу, широке використання в процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання на базі сучасних комп’ютерів і телекомунікаційних мереж.

С.Сисоєва зазначає, що сучасний педагог має усвідомлювати тенденції розвитку швидкозмінного світу, формувати свої навички та вміння протягом життя, розвивати інформаційну культуру та творчі якості особистості. Тому, сучасні аспекти професійної підготовки майбутнього фахівця зводяться не лише до знання фахових дисциплін, але й оволодіння сучасними комп’ютерними технологіями.

Внаслідок швидкого розвитку комп’ютерних технологій знання у цій сфері швидко старіють. Тому при підготовці фахівців сучасного простору необхідно, щоб знання носили творчий та пошуковий характер, оскільки навчання стимулює розвиток пізнавальної активності, сприяє розвитку творчих та розумових здібностей.

За класно-урочною системою організація процесу навчання проходить за схемою "вчитель – підручник – учень", тобто, така методика орієнтована на викладання необхідного матеріалу. В умовах сучасного інформаційного суспільства змінюється методика традиційного навчання, яка орієнтується на застосування комп’ютерних технологій та вносить докорінні зміни в стійку динамічну систему "учитель – учень", змінює її на "учитель – комп’ютер – учень", або "учень – комп’ютер – учень", або "учень – комп’ютер". Взаємодія "учень – комп’ютер" виникає, коли педагогічні функції виконує безпосередньо комп’ютер. Нова схема дає ширші можливості. Комп’ютерні технології відіграють нову роль у навчанні та викладанні. Вчитель перестає бути джерелом інформації, а виступає посередником, тому педагогічний фахівець має іти до школи з фундаментальними знаннями комп’ютерних технологій. Мета підготовки майбутніх вчителів полягає у формуванні навичок роботи з комп’ютерною технікою в конкретній предметній галузі, а також умінь навчити школярів навичок роботи з персональним комп’ютером.

Для вчителя важливо знати, де і як знайти потрібне джерело інформації, як відсіювати з великого потоку потрібну та достовірну інформацію, аналізувати, на основі отриманих і наявних знань вміло обробити та подати в доступній формі інформацію відповідно до вікових та психологічних особливостей учнів. Тому незамінним помічником для педагога стають комп’ютерні технології як інструмент покращення педагогічної діяльності для розв’язання задач предметної галузі.

Застосування комп’ютерних технологій змінює функції викладача щодо організації навчального процесу, активізації класу, налагодження робочих місць, проведення інструктажу, індивідуального підходу до учнів, підготовки до використання комп’ютерних технологій.

Комп’ютерну грамотність на сьогоднішній день слід розглядати як критерій загальної професійної підготовки майбутнього вчителя, який повинен володіти основними поняттями та термінами інформатики, розуміти будову і принципи роботи комп’ютерної системи, використовувати операційні системи, вдосконалювати навички практичного використання програмного забезпечення.

Непродумане застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі не поліпшує, а погіршує якість засвоєння знань. Введення комп’ютерних технологій навчання може ускладнити процес засвоєння знань, умінь та навичок, якщо буде просте механічне перенесення діючих навчальних посібників та підручників на електронні носії. Тому педагог при підготовці до проведення уроку за допомогою комп’ютерних технологій повинен уміти планувати та передбачати результати навчання, моделювати ситуації, розробляти програму навчального курсу.

Комп’ютерні технології урізноманітнюють навчальний процес,тому що часто учні є пасивними слухачами, які "споживають" знання. Використання комп’ютерних технологій дозволяє учням співпрацювати з носієм інформації, здійснювати вибір інформації, темп подання, компонувати матеріал, бути активним учасником процесу навчання.

Застосування сучасних технічних засобів дає можливість ефективно використовувати та миттєво отримувати інформаційний ресурс завдяки світовому інформаційному простору, що значно поліпшує процес навчання. Окрім того, комп’ютер допомагає в реалізації науково-дослідної роботи та орієнтує на практичну діяльність учнів. Навчальний процес із використанням комп’ютерної техніки спонукає до: самостійної роботи кожного учня, створює сприятливу комунікативну ситуацію та умови для розвитку творчих здібностей особистості, які особливо значущі для кожного учня; підвищує мотивацію та пізнавальну активність учнів, покращує індивідуалізацію, диференціацію та інтенсифікацію процесу навчання, розширює та поглиблює міжпредметні зв’язки, систематизує та інтегрує знання окремих навчальних предметів, організовує систематичний та достовірний контроль, уникає суб’єктивізму в оцінці.

Використання комп’ютерних технологій дає можливість у навчальному процесі організувати неперервне і ґрунтовне засвоєння навчального матеріалу. У навчальній практиці більше застосовують комп’ютерні технології як допоміжний засіб навчання в комплексі з іншими засобами. Проте слід пам’ятати, що для підвищення ефективності навчального процесу сучасні технічні засоби необхідно використовувати як цілісний самостійний продукт.

Тому необхідно, навчити молодих фахівців користуватися комп’ютерними технологіями, це є нагальною потребою сучасної освіти. Практикою доведено, що тільки ті знання, які студент здобув самостійно, завдяки власному досвіду та діям, будуть насправді міцні. За допомогою комп’ютерних технологій можна одночасно поєднати разом різного роду інформацію: зорово-ілюстративну, текстову, звукову.

Науково-технічний прогрес іде настільки швидко, що не встигає виходити друком, тому застосування комп’ютерної технології дає змогу користуватись електронними підручниками, обмінюватися інформацією за допомогою світового інформаційного простору та електронної пошти із закордонними та вітчизняними науковцями. У сучасній освіті змінюється спеціалізація навчальних закладів у зв’язку з впровадженням у старшій школі профільного навчання. А це, в свою чергу, потребує більш поглибленого вивчення профільних предметів, проведення досліджень та експериментів, що потребує значних матеріальних затрат, складного устаткування. Сучасні комп’ютерні пакети дозволяють не лише проводити складні розрахунки та отримувати будь-яку довідкову інформацію, але й моделювати типові фізичні явища. Навчальні комп’ютерні середовища дають можливість учневі виступати в ролі дослідника та здійснювати віртуальний експеримент. Комп’ютерні технології на сучасному етапі є дієвим засобом навчання.

Основним недоліком використання комп’ютерних технологій є зменшення безпосереднього спілкування учня з вчителем та з колективом, значні матеріальні затрати на комп’ютеризацію навчальних закладів, особливо гостро ця проблема постає у школах сільської місцевості. У таких навчальних закладах комп’ютери не завжди відповідають сучасним вимогам, а подекуди зовсім відсутні. Але згідно з Концепцією програми інформатизації загальноосвітніх закладів, комп’ютеризації сільських шкіл комп’ютерні технології навчання є одним із пріоритетних напрямів та головною метою Концепції, що значно покращить підготовку підростаючого покоління до повноцінної плідної життєдіяльності в інформаційному суспільстві, підвищить якість, доступність та ефективність освіти.

У сучасній освіті один із пріоритетних напрямів розвитку є інформатизація та впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес, що значно покращує якість та ефективність навчання майбутніх фахівців, підвищує конкурентноспроможність на ринку праці. Застосування комп’ютерних технологій потребує перегляду форм і методів навчальної діяльності. Слід пам’ятати, що комп’ютерні технології є ефективним, але допоміжним засобом навчання. Застосування комп’ютерних технологій підвищує активність студента, веде до перебудови навчального процесу в бік самостійних форм навчання. Без перевантажень можна інтенсифікувати процес навчання в умовах профільного навчання завдяки раціональному використанню комп’ютерних технологій. Використання сучасних технічних засобів для розв’язання фахових завдань на базі отриманої комп’ютерної підготовки є запорукою конкурентно-спроможності майбутнього фахівця. При масовому забезпеченні комп’ютерами зберігається його індивідуальність, можливість отримання достовірної оцінки без великих затрат часу на проведення контролю.

Головним для майбутнього фахівця в сучасному інформаційному середовищі є подальше використання комп’ютерних технологій як методів та інструментів майбутньої педагогічної діяльності для розв’язання задач предметної галузі.

2. Функції комп’ютера у загальноосвітньому навчальному закладі. Дидактичні функції використання комп’ютерів на уроках.

Успішність процесу навчання, ефективність використання в ньому сучасних методів навчання значною мірою залежать від матеріальних передумов. Засоби навчання -- допоміжні матеріальні засоби школи з їх специфічними дидактичними функціями. Слово вчителя -- найістотніший засіб навчання. За допомогою слова вчитель організовує засвоєння знань учнями, формування в них практичних умінь і навичок. Викладаючи новий матеріал, він спонукає учнів до міркувань, обґрунтувань, роздумів над ним. Підручник як важливий засіб навчання слугує учневі для відновлення в пам’яті, повторення та закріплення знань, здобутих на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу.

Інші засоби навчання виконують різноманітні функції: одні заміняють учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.); другі - конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал); треті - є прямими об’єктами вивчення, дослідження (машини, прилади, об’єкти природи, виробництва); четверті - «посередники» між школярем і природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або утруднене (препарати, моделі, колекції тощо); п’яті використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками - навчальними і виробничими (прилади, інструменти та ін.); шості - символічні (знакові) засоби (схеми, карти, графіки, діаграми тощо).

Комп’ютер - сучасний технічний засіб навчання

Комп’ютеру належить чільне місце серед сучасних технічних засобів навчання. Перелік професій, пов’язаних з використанням комп’ютерів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожний, і школа не може стояти осторонь цієї справи. Узагальнивши сучасні уявлення про можливості комп’ютеризації в царині освіти, можна виявити такі чотири напрями використання комп’ютерів:

1) комп’ютер як об’єкт вивчення;

2) комп’ютер як засіб навчання;

3) комп’ютер як складова частина системи управління народною освітою;

4) комп’ютер як елемент методики наукових досліджень.

Враховуючи потребу в підготовці учнів до життя та діяльності в умовах комп’ютеризації виробничих і управлінських процесів, школа має забезпечити їх комп’ютерну готовність, тобто не лише ознайомити з основними сферами застосування комп’ютерів, їх роллю в розвитку суспільства, знанням будови, принципу їх роботи, з поняттям про алгоритми і алгоритмічну мову, уміння будувати алгоритми для вирішення завдань, а й навчити користуватися комп’ютерними редакторами, складати програми на одній із мов програмування.

За допомогою комп’ютера як засобу навчання можна реалізувати програмоване і проблемне навчання. Комп’ютер використовують для навчального моделювання науково-технічних об’єктів і процесів. Використання комп’ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, змаганню учнів з машиною та самих із собою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання - кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового «репертуарів», доступу учнів до «банків інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в достатньому обсязі; об’єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

Негативні сторони використання комп’ютера на уроках

Водночас педагоги повинні враховувати й негативні моменти. Передусім робота з комп’ютером швидко стомлює учнів, може погано впливати на зір або навіть призводити до розладу нервової системи. Комп’ютеризоване навчання не розвиває здатності учнів чітко й образно висловлювати свої думки, істотно обмежує можливості усного мовлення, формуючи логіку мислення на шкоду збагаченню емоційної сфери. В умовах автоматизованого навчання швидко формуються егоїстичні нахили людини, загострюється індивідуалізм, розширюється конкурентність, сповільнюється виховання колективізму, взаємодопомоги. Здебільшого інтерес до програми з обмеженою інформативністю швидко згасає. Оскільки діалог з машиною синтаксично збіднений, учень нерідко почувається «дурнішим» за комп’ютер, що може стати причиною стійкого негативізму до них.

Загалом спілкування з комп’ютером сприяє розвиткові інтелектуального, духовного та морального потенціалу учнів, виховує уміння планувати й раціонально будувати трудові операції, точно визначати цілі діяльності, формує акуратність, точність і обов’язковість.

Дидактичні функції комп’ютера

Комп’ютери в навчальному процесі виконують такі дидактичні функції:

- підсилення унаочнення;

- забезпечення науковості навчання;

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей учнів;

- підвищення якості знань, умінь і навичок школярів;

- прискорення темпу навчання;

- поліпшення усвідомлення і запам’ятовування навчального матеріалу;

- активізація самостійної роботи учнів;

- зв’язок теорії з практикою;

- індивідуалізація навчання;

- контроль за засвоєнням знань.

Необхідність використання комп’ютерних технологій веде до докорінної перебудови різноманітних сторін діяльності, в тому числі навчальної. Кожен вчитель повинен вміти працювати на комп’ютері, самостійно розробляти теоретичні відомості з необхідними зображеннями, тести та інші завдання, щоб вміти провести урок на належному науково-методичному рівні. Це зумовлює необхідність оволодіння кожним майбутнім учителем інформаційною культурою. Під останньою розуміють сукупність методів, прийомів і навичок по збиранню, зберіганню, обробці та створенню освітньої інформації.

Інформаційна культура вчителя

Розвиток інформаційної культури вчителя визначається такими положеннями:

- збільшенням доступності персональних комп’ютерів (ПК), появою різноманітних систем мультимедіа, наявністю різноманітного програмного продукту як професійного, так і ігрового;

- знайомством багатьох учнів з цими технічними засобами до їхнього вивчення в школі;

- невідповідністю, що зустрічається під час вивчення, коли наявність в учнів вдома більш сучасної та досконалої техніки приводить до відсутності зацікавленості та бажання працювати із застарілою в навчальних закладах.

Інформаційна ситуація в нашому суспільстві характеризується появою на вітчизняному ринку персональних комп’ютерів, що мають значну швидкість обробки інформації та значний потенціал у роботі з графічними зображеннями та звуком. Постійне вдосконалення цих можливостей при одночасному зниженні цін на цю техніку, підвищує зацікавленість у ній, а також попит. Крім цього, широкий спектр наявного програмного продукту дозволяє використовувати сучасні ПК у різних сферах людської діяльності: від навчальної та ігрової до ведення домашнього господарства. Все це й виводить комп’ютерну техніку в один ряд з телевізорами, магнітофонами та іншими інформаційними засобами.

Водночас, використання на основі персональних комп’ютерів різноманітних систем мультимедіа значно збільшило дидактичні можливості такої техніки. Здійснюється це через повноцінне поєднання комп’ютерної техніки з іншими видами інформаційних технологій: кіно, фото, відео, аудіо, телекомунікації, тексту й графіки. Унаслідок цього до систем мультимедіа відносять спеціальні програмно-апаратні засоби, які розширюють можливості комп’ютера, що дозволяє обробляти не лише алфавітно-цифрову інформацію, а й звук, нерухомі зображення, відеофільми, а також двох- і трьохвимірну анімацію. Такі можливості сучасної техніки дозволяють у навчальних цілях моделювати складні природні процеси і явища. Навчальні демонстраційні програми при їхньому перегляді через системи мультимедіа створюють відчуття реальності того, що відбувається. Використання подібних демонстраційних фрагментів у навчальних системах, що супроводжуються звуковими поясненнями з боку комп’ютера, впливає на мотиваційну сферу взаємодії учня з персональним комп’ютером.

Отже, застосування в навчально-виховному процесі нових досягнень електронної промисловості актуалізує для майбутнього вчителя необхідність оволодіння інформаційною культурою. Викликано це активною позицією педагога в забезпеченні переходу учнів від механічного засвоєння знань до оволодіння умінням самостійно здобувати нові знання за допомогою комп’ютерних технологій. Освітні технології, основу яких складають засоби обчислювальної техніки, поступово перетворюються у невід’ємну частину навчально-виховного процесу.

Можливості комп’ютера як засобу навчання

Значної ефективності можна досягти, використовуючи персональний комп’ютер для контролю якості засвоєння знань, оскільки традиційний контроль за характером своєї організації здебільшого не забезпечує потрібної оперативності, достовірності та об’єктивності оцінки якості засвоєння навчального матеріалу.

Створення педагогічних програмних розробок та їх подальша практична реалізація надасть навчальному процесу завершеного характеру. Очевидною є можливість комплексного застосування персональних комп’ютерів як засобу навчання, контролю та обліку отриманих результатів. Засоби навчання відіграють в педагогічній діяльності ту ж роль, що і знаряддя праці в будь-якому виробничому процесі. Від рівня їх розвитку і раціональної організації застосування в значній мірі залежить ефективність та кінцевий результат навчання. Широке проникнення в навчальну роботу сучасних технічних засобів навчання і електронних обчислювальних машин є характерним фактором розвитку освіти. Технічне оснащення навчального процесу - це об’єктивна необхідність, яка обумовлена ходом суспільно-історичного розвитку. Сучасні технічні засоби навчання не є найважливішою необхідністю, яка покликана допомогти школі загалом вирішити всі поставлені перед нею завдання, але вони можуть внести суттєвий вклад у вдосконалення навчально-виховного процесу .

Впровадження персональних комп’ютерів в навчання стало необхідністю, оскільки вони сприяють розвитку, індивідуальній неповторності особистості. Навчання за допомогою персональних комп’ютерів - це принципово новий тип навчального процесу, який вимагає нових форм і методів навчальної діяльності. Їх використання змінює функції вчителя: він повинен заздалегідь визначити шляхи та розробити алгоритми оптимального керівництва всім навчальним процесом й окремим заняттям. Істотною дидактичною особливістю навчання з допомогою персональних комп’ютерів є встановлення безпосередніх діалогу між тим, хто навчається, і машиною або діалогічного трикутника: школяр-комп’ютер-вчитель. Такі діалоги допомагають виявити і зрозуміти труднощі, які виникають у процесі вивчення предмета при самостійному розв’язанні завдань, а вчителеві - спостерігати та контролювати якість навчання. Проте техніка не може замінити вчителя, не може керувати пізнавальною діяльністю того, хто навчається, у взаємно опосередкованому процесі викладання-навчання. Але технічний пристрій, будучи засобом навчання в руках педагога, може виконувати ряд його функцій з передачі навчальної інформації або контролю засвоєння. Час, який звільнився, педагог витрачає на здійснення таких функцій педагогічної діяльності, які не під силу електроніці.

Як засіб навчання комп’ютер має такі дидактичні можливості:

• формування науковості навчання;

• інтенсифікація процесу навчання;

• здійснення активних методів навчання;

• сприяння мотиваційному аспекту навчання;

• здійснення систематичного та об’єктивного контролю знань і вмінь;

• звільнення вчителя від чорнової роботи.

На сучасному етапі комп’ютеризації дидактичні можливості використання обчислювальної техніки пов’язують із підвищенням інтенсифікації процесу навчання, але для цього потрібно мати навчальні програми, які б відповідали високим педагогічним вимогам. Одним із ефективних засобів використання комп’ютера в навчанні є його можливість керувати навчальним процесом тих, хто навчається. Він може забезпечити індивідуальне навчання, самостійну роботу, допомогти учневі у разі необхідності при розв’язуванні різноманітних задач. Школяр при спілкуванні з ПК відіграє роль дослідника, тому можливості комп’ютера для реалізації проблемного навчання дуже великі.

Використання персонального комп’ютера у навчальному процесі дещо змінює функції вчителя, оскільки здійснюється їх перерозподіл між педагогом і ПК. При цьому машині передаються лише ті функції, з якими вона може справитися ефективніше, ніж вчитель. Програмна і технічна система ПК допомагають автору навчальної програми компонувати інформацію, планувати її зміни, видавати креслення, таблиці, графіки на екран дисплея. Подання інформації може здійснюватися в будь-якому часовому режимі, а наявність дидактичних засобів з виділенням інформації (наочність, підкреслювання, штрихування, кольорове зображення і т.п.) значно підвищує реалізацію інформаційної функції ПК. Особливої уваги при цьому заслуговує структурування матеріалу, який при навчанні краще сприймається з екрана дисплея.

Значною перевагою ПК у порівнянні з іншими технічними засобами навчання є можливість індивідуального навчання. Досвід використання обчислювальної техніки свідчить про те, що індивідуалізацію процесу навчання можна здійснювати за послідовністю понять, що вивчаються; рівнем науковості матеріалу; засвоєння, складності і кількості пред’явлених завдань, часу навчання.

Доцільність використання комп’ютерів на уроках

Поява комп’ютерів викликала небувалу зацікавленість до їхнього застосування в сфері навчання. Зараз важко назвати галузь чи виробництво, наука, культура, техніка, сільське господарство, побут, розваги, де б застосування комп’ютерів не приносило суттєвих результатів. По-друге, спостерігається стрімке зростання застосування комп’ютерів в усіх регіонах планети. Всі розвинені країни широко розробляють комп’ютерні технології навчання. Це викликано тим, що комп’ютер став засобом підвищення продуктивності праці у всіх сферах діяльності людини. Зріс обсяг необхідних знань, і за допомогою традиційних засобів і методик викладання вже неможливо підготувати необхідну кількість високопрофесійних спеціалістів.

Вміле використання обчислювальної техніки набуло в наші дні загальнодержавного значення, і одне з найважливіших завдань школи - озброювати учнів знаннями і навичками використання сучасної обчислювальної техніки. З комп’ютеризацією навчання в усьому світі пов’язані намагання підвищити ефективність навчального процесу, зменшити розрив між вимогами, які суспільство пред’являє підростаючому поколінню, і тим, що дійсно дає школа.

Функції комп’ютера в системі освіти дуже різноманітні. Основні функції комп’ютера в навчальному процесі - він виступає як об’єкт вивчення і засіб навчання. Кожній із цих функцій відповідає свій напрямок комп’ютеризації навчання. Перша, засвоєння знань умінь і навичок, що дозволяють успішно використовувати комп’ютер при вирішенні різноманітних завдань. Друге, комп’ютер потужний засіб навчання, що здатний значно підвищити його ефективність. Ці два напрямки і складають основу комп’ютеризації навчання. Вчитель не може не використовувати такий необхідний засіб удосконалення навчального процесу.

Ми проаналізували можливості використання комп’ютерного навчання на уроках.

1. Інтерактивні заняття. Цей вид роботи застосовується здебільшого для вивчення нового матеріалу. Ефективність цього виду роботи значно залежить від складеної навчальної програми. Низькоякісні програми, як правило, надають можливість лише поступово перегортати сторінки, відводить учневі лише пасивну роль у навчанні й нічим не відрізняються від звичайного підручника. Високоякісні програми, навпаки, активно втягують учня у взаємодію з ПК у режимі «запитання - відповідь», що відбувається протягом усієї презентації нового матеріалу. Кожне запитання, яке ПК виводить перед учнем на дисплей, контролює розуміння матеріалу, а відповідь учня знову ж таки викликає адекватну реакцію комп’ютера. В міру того як учень навчається на занятті, комп’ютер аналізує його відповіді, і на основі цих даних визначає подальші відповідні індивідуальні види діяльності, наприклад: допоміжна інформація в разі виникнення труднощів у розумінні матеріалу, детальніший розгляд теми, що викликала зацікавленість, або можливість повторити чи пропустити певний розділ цього заняття. Так проявляється один із найважливіших критеріїв навчальної програми: інтерактивність, що й повинно якісно відрізняти її від книжки. Водночас досвід переконує в тому, що найбільший ефект досягається тоді, коли комп’ютерний курс підтримується відповідним підручником.

2. Наступний вид застосування комп’ютера на уроках - це різноманітні комп’ютерні вправи. Цей вид діяльності спрямований на практичне застосування та засвоєння відповідних умінь і навичок на основі попередньо вивченого теоретичного матеріалу. Дуже корисним є те, що вчитель або учень (залежно від навчальної ситуації) можуть вільно розширювати комплекс вправ, доповнювати його. Практично це означає, що під час вивчення, наприклад, теми „Будова планети”, а саме будова землі, учні спочатку вивчають внутрішню будову за допомогою комп’ютера, маючи можливість побачити її ніби "зсередини", а потім можуть відповісти на питання про структуру земної кулі.

3. Використання мультимедійних технологій у навчанні дає змогу здійснити справжній технологічний прорив в організації і практичній реалізації навчального процесу. З’явившись спочатку як техногенне об’єднання різноманітних способів подання інформації (аудіо-, відео- та ін.), що й породило сучасну назву, поняття «мультимедіа» поступово наповнилося новим змістом саме завдяки змістовній частині додатків, а не технічних засобів, які їх реалізують. На сьогоднішній день мультимедійні програми широко використовуються в різноманітних галузях завдяки різноплановій спрямованості: довідники, енциклопедії, репетитори з різних предметів, навчальні, демонстраційні програми тощо. Вже існують десятки тисяч компакт-дисків з мультимедійними навчальними програмами із різних предметів - загальноосвітніх, загально технічних і спеціальних.

За належного програмного й технічного забезпечення використання мультимедійних програм на уроках приведе до поліпшення знань учнів, розширить їх світогляд, надасть можливість спостерігати явища та процеси, які на звичайному уроці продемонструвати неможливо.

Значно можуть полегшити роботу вчителя і, що досить суттєво, виявити реальний рівень знань учнів тестові програми.

Вони корисні ще й тому, що кожний учень може самостійно перевірити свої знання та звернути увагу на недостатньо засвоєний матеріал.

Участь школярів у активній навчальній діяльності створює можливість ознайомити їх із сучасною (у тому числі й комп’ютерною) технікою та шляхами її використання в навчальному процесі. Хоча в навчальній діяльності учнів ПК поки що практично не використовуються, оскільки відсутня належна навчально-матеріальна база в початкових школах і немає спеціальних методичних розробок, все ж таки ця проблема, особливо її теоретико-методична розробка в навчанні, є особливо актуальною. Використання ПК у навчанні пов’язане з вирішенням дидактичних завдань, спрямованих на підвищення рівня навчання на уроках.

Отже, на заняттях в початковій школі доцільно використовувати комп’ютер. Природно, що режим роботи ПК визначає й тип програми: навчальна, тренувальна та контролююча.

Їх коротка характеристика така:

У режимі навчання ПК повинна вести учнів від незнання до знань. Навчальні програми можуть бути записані на компакт-дисках, дискетах і презентувати учням нові знання, скажімо, про використання комп’ютерів на виробництві, у сільському господарстві, зв’язку, медицині, космосі тощо.

У режимі тренажера за допомогою комп’ютера відпрацьовується один елемент, наприклад, уміння розрізняти за певними ознаками серед багатьох зображень одне конкретне.

Під час розробки програми треба обов’язково передбачити реакцію комп’ютера на помилку та пояснення до неї. Пояснення може бути обов’язковим або викликатися на дисплей за бажанням учня. У програмі має бути чітко вказаний шлях слідування після того, як пояснення вивчене: повернутися до першого завдання та виконати його знову або рухатися далі.

У режимі контролю ПК підраховує помилки, допущені учнями, і оцінює правильність відповідей. Тут слід чітко визначити шлях від одного завдання до іншого або допустити можливість повернення до попереднього завдання, проте не повідомляти додаткову інформацію.