Висновки

Розвиток людства з його технічними можливостями виявився для біосфери подібним до вибуху, тому що біосфера адаптована до повільних і поступових впливів.

Проблема збереження життя постає досить гостро. Її вирішення потребує кардинальних змін не тільки матеріального характеру, але й переосмислення людиною власних цінностей. Не дивлячись на прогрес технологічного процесу посилюється демографічна криза. Але порівняно з 18 19 століттями спостерігається деяке зростання чисельності населення у XX столітті, причиною цього стало поліпшення харчування та санітарно-гігієнічних умов, що запобігає виникненню багатьох епідемій, а також заходи щодо зниження дитячої смертності.

Незважаючи на переваги міського життя, міське середовище для людей є штучним і відірваним від природного, того, в якому тисячоліттями проходило їхнє життя. Штучне міське середовище шкідливо впливає на здоров'я населення через забруднення атмосферного повітря, дефіцит сонячного проміння, води, а також стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, недостатністю зелених насаджень тощо. Також небезпеку для здоров'я людей у місті становлять шумові, вібраційні навантаження, транспортні проблеми, вплив електричних, магнітних, іонізаційних полів.

Отже, в умовах великого міста загострюються всі сторони життєзабезпечення людей: постачання достатньої кількості повноцінних продуктів харчування та питної води, контроль і запобігання забруднення повітря, водних ресурсів, ґрунтів, утилізація та захоронення нагромаджуваних шкідливих виробничих та побутових відходів, а також соціальні проблеми, пов'язані з різким зменшенням вільного «життєвого» простору, зростанням міст у висоту, збільшенням захворювань, зумовлених забрудненням та інші.

Унаслідок непропорційного розміщення продуктивних сил територія України, її природне середовище постійно зазнають значних техногенних навантажень, які у 4-5 разів перевищують аналогічні навантаження у розвинених державах.

Найбільше техногенне навантаження на територію характерне для таких індустріально розвинених областей, як Донецька, Дніпропетровська, Київська, Луганська, Запорізька.

Наслідки аварії на ЧАЕС стали довготривалим фактором радіаційної небезпеки для населення на значній території України. Площа зони радіоактивного забруднення із щільністю 1 Кі/км² і вище становить більше 45 тис. км² .

Список використаних джерел

1. Білявський Г.О. та інші. Основи екологічних знань: Пробний підручник для учнів 10 –11 класів. – К.: Либідь, 2000. – 336 с.

2. Голубець М.А., Кучерявий В.П., Генсірук С.А. та ін. Конспект лекцій з курсу "Екологія і охорона природи". К., 1990.

3. Екологічна безпека України: аналіз, оцінка та державна політика /А.Б. Качинський, Г.А. Хміль. — К.: НІСД, 1997. — 127 с.

4. Костецький В.В. Екологія перехідного періоду: держава, право, економіка (економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні). — К., 2001.

5. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2001. – 500 с.