Техніка безпеки. Порядок розслідування нещасних випадків
Техніка безпеки – це комплекс заходів, спрямованих на створення умов безпечного проведення навчально-тренувальних занять і змагань. Техніка безпеки та її пропаганда є складовими частинами системи охорони праці, до якої входять також норми проектування й будівництва основних і допоміжних спортивних споруд, виробнича санітарія та вентиляція.
Вентиляція приміщень включає нагляд за устаткуванням припливно-витяжної системи, відновлення її, в разі необхідності, забезпечення обміну повітря в місцях проведення занять з фізичного виховання і спортом, контролю за повітряним середовищем в районі розміщення відкритих спортивних споруд.
Розділ виробничої санітарії включає заходи з раціоналізації штучного та природного освітлення, механізації прибирання місць занять, дотримання в належному стані навчального обладнання і спортивного інвентарю, підтримання нормативної температури повітряного середовища.
Норми проектування і будівництва передбачають дотримання умов експлуатації всіх типів допоміжних приміщень, роздягалень, інструкторських, приміщень для збереження спортивних приладів, душових, туалетів тощо.
Пропаганда техніки безпеки спрямована на вироблення навичок свідомого ставлення до чіткої організації праці, засвоєння безпечних методів і прийомів виконання рухових дій. Адміністрації закладів, які займаються фізичним вихованням і спортивною підготовкою, повинні проводити інструктаж і навчання педагогів, організаторів, а також усіх, хто займається, норм і правил з охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії. Навчання можуть відбуватися у формі ввідного, щоденного або періодичного інструктажу, у формі курсів або шляхом використання для масової пропаганди норм і правил відповідної наочності.
Під час занять з фізичного виховання й спортом на спортивних спорудах необхідно суворо дотримуватися правил техніки безпеки, запобігати травматизмові. Для цього треба вести систематичний облік усіх випадків спортивних травм відповідно до існуючих норм. В кожному окремому випадку детально аналізують причини виникнення спортивної травми з урахуванням стану навчального обладнання й підготовленості місць проведення занять. Результати проведеного аналізу доводять до відома колективу. Розрізняють такі види спортивних травм:
а) легкі зі збереженням працездатності;
б) середньої тяжкості з втратою працездатності на термін, що перевищує 24 години;
в) тяжкі, які потребують госпіталізації потерпілого;
г) травми, що призвели до летального результату.
До тяжких травм, які не вимагають госпіталізації, відносяться вивихи суглобів, ушкодження м’язів і зв’язок.
Травми реєструються медичними працівниками, які обслуговують спортивну споруду, фізкультурні чи спортивні заклади. Облік ведеться в спеціальному журналі за визначеною формою. Окрім даних про потерпілого, умови та причини нещасного випадку, в журналі вказують також характер збитків і розмір матеріальних витрат, перелічують зіпсоване чи виведене тимчасово з ладу навчальне обладнання. Крім того, складають акт у 4-х примірниках, які передають директору навчального закладу, в комітет з фізичної культури і спорту, до районного відділу освіти і районного відділу охорони здоров’я.