Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Техн_ТР_2011_1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
41.6 Mб
Скачать

1.2.2 Технологічність конструкції та її показники

Конструкція є технологічною, якщо виріб можна виготовити при оптимальних витратах праці, коштів, матеріалів, часу, і при цьому забезпечити високу якість виготовлення. Для кожного типу виробництва є своє поняття технологічності для одного і того ж виробу.

Показниками технологічності є:

  • коефіцієнт повторюваності виробів - відношення усіх деталей, складальних одиниць, що повторюються, до загальної кількості деталей у виробі:

, (1)

де Кповт - коефіцієнт повторюваності виробів;

nn - кількість деталей, що повторюються, шт;

nд - загальна кількість деталей у виробі, шт.

  • коефіцієнт складу - це відношення деталей кріплення та додаткових деталей до кількості основних деталей:

, (2)

де Кскл- коефіцієнт складу;

nкр - кількість деталей кріплення, шт;

nдод- кількість додаткових деталей, шт;

no - кількість основних деталей, шт.

  • коефіцієнт конструктивної спадкоємності - це відношення стандартних, нормалізованих, запозичених деталей до загальної кількості деталей без урахування кріплення:

, (3)

де Кк.сп- коефіцієнт конструктивної спадкоємності;

nст - кількість стандартизованих деталей, шт;

nнор - кількість нормалізованих деталей, шт;

nзап - кількість запозичених деталей, шт.

  • коефіцієнт використання матеріалу - це відношення маси виготовленого виробу до маси заготовки:

, (4)

де Квик- коефіцієнт використання матеріалу;

mв - маса виготовленого виробу, кг;

mз - маса заготовки, кг.

  • коефіцієнт використання матеріалу по площині:

, (5)

де Fд- площа однієї деталі, м2;

n- кількість деталей, шт;

B- ширина листа, м;

L- довжина листа, м.

Щоб деталь була технологічною, повинні співпадати конструкторські і технологічні бази.

В свою чергу розрізняють наступні технологічні бази:

  • установочна;

  • вихідна;

  • вимірювальна;

  • складальна.

При конструкторському базуванні проектант використовує правило шости точок, яке полягає в наступному: для орієнтування виробу в просторі необхідно, щоб деталь чи виріб мали шість опорних точок. Ці точки повинні бути зорієнтовані за трьома площинами: на установочній площині повинно бути три точки, на напрямляючій - дві опори, на упорній- одна. Можна замінити кожні дві точки спрямованою лінією, і назва цих ліній буде за назвою площин.

Відпрацювання конструкції на технологічність проводиться для кожної деталі виробу і полягає в тому, що технолог дає висновок про можливість виготовлення тієї чи іншої деталі в даних умовах виробництва, і при цьому зазначається , за допомогою якого обладнання, оснащення і інструментів можна виготовити даний виріб і яким чином його потрібно буде транспортувати.