- •Заняття 1
- •1.1. Теоретичні положення
- •1.1.1Розрахунок максимального струмового захисту
- •1.1.2.Вибір уставок мсз із залежною витримкою часу
- •1.2.Контрольні питання та завдання
- •1.Що називається максимальним струмовим захистом?
- •2.Чим відрізняється максимальний струмовий захист від струмової відсічки?
- •4. Область застосування різних схем включення трансформаторів струму?
- •1.3. Література
- •5. Який захист називається основним, резервним і допоміжним?
- •Заняття 2
- •2.1. Теоретичні положення
- •2.1.1.Вибір уставок мсз із залежною витримкою часу
- •2.1.2. Максимальний струмовий направлений захист
- •2.2.Контрольні питання та завдання
- •2.3. Література
- •Заняття 3
- •3.1. Теоретичні положення
- •3.2.Контрольні питання та завдання
- •2.2.Контрольні питання та завдання
- •3.3. Література
- •Заняття 7
- •7.1. Теоретичні положення
- •7.1.1. Автоматичне включення резервного живлення
- •7.1.1.1. Автоматичне включення резерву на підстанції
- •7.1.1.2. Розрахунок параметрів спрацьовування
- •7.1.1.3. Авр мережі
- •7.1.1.4. Вимоги до авр мережі
- •7.1.1.5. Розрахунок параметрів спрацьовування авр мережі
- •7.2.Контрольні питання та завдання
- •7.3. Література
- •Заняття 8
- •8.1. Теоретичні положення
- •8.1.1. Автоматичне повторне включення
- •8.1.2. Розрахунок параметрів спрацьовування пристроїв апв
- •8.2.Контрольні питання та завдання
- •8.3. Література
Заняття 2
Тема: РОЗРАХУНОК МАКСИМАЛЬНОГО СТРУМОВОГО ЗАХИСТУ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ 35 КВ
Мета заняття: Навчити студентів розраховувати максимальний струмовий захист в мережах напругою 35 кВ.
2.1. Теоретичні положення
2.1.1.Вибір уставок мсз із залежною витримкою часу
Селективне відстроювання захистів за часом передбачає створення в захистів витримок часу, тим більших, чим ближче розташовані захисти до джерела живлення.
Час спрацьовування захисту на розрахунковій ділянці визначається згідно ступінчастого принципу за виразом:
, (2.1)
де - максимальний час спрацьовування попереднього захисту, с;
- ступінь витримки часу, яка необхідна для селективності дії захисту, с.
Величина ступені t залежить від похибки реле захисту і може бути прийнята t =0,3 с для мікропроцесорних пристроїв УЗА-10 і t = 0,4 с для пристроїв УЗА-АТ. Для мікропроцесорного захисту закордонних фірм при витримці часу менше 1,0 с t = 0,2 с; для електромеханічних реле непрямої дії t =0,5...0,6 с, реле прямої дії t = 0,7…1,0 с.
Селективність дії захисту для мікропроцесорних пристроїв визначається характеристиками, які описуються у математичній формі:
, (2.2)
де t - теоретичний час спрацювання, с;
ty - уставка часу спрацьовування, с;
I - вхідний струм пристрою, А;
Iy - уставка струму спрацьовування, А;
k - коефіцієнт, який залежить від відношення .
Для характеристик, які використовуються для узгодження захисту з використанням мікропроцесорних реле k = 10; електромеханічних – k = 0,3336; для узгодження із запобіжниками k =0,6667 [1,2,3].
2.1.2. Максимальний струмовий направлений захист
Захист використовується у якості основного захисту мереж напругою до 35 кВ з двобічними джерелами живлення, а в мережах 110-220 кВ – як резервний захист.
Максимальний струмовий направлений захист – захист, який реагує не тільки на абсолютну величину струму, але і на фазний кут між струмом і напругою на шинах у місці установки захисту, тобто на напрямок потоку аварійної енергії на ділянці, яка захищається [3]. В загальному вигляді захист складається із трьох робочих органів: пускового - реле струму (КА) миттєвої дії, органу затримки – реле часу (КТ); органу потужності, який реагує на фазний кут між струмом і напругою – реле потужності (КW) (дивись рисунок 2.1).
Струм спрацювання струмового пускового органу вибирається за умов:
,
(2.3)
де
-
максимальний робочий струм у напрямку
дії захисту, від шин в лінію, А.
,
(2.4)
де
-
робочий струм в напрямку, який протилежний
напрямку дії захисту в нормальному
режимі роботи, А.
Витримка часу виконується згідно зустрічно-ступінчастого принципу узгодження захистів, які діють в одному напрямку.
Чутливість струмового пускового органу визначається як і для звичайного максимального струмового захисту:
,
(2.5)
де
- мінімальний струм, який протікає через
захист при к. з. на протилежному кінці
ділянки, яка захищається, А.
Чутливість органу направленої потужності визначається мертвою зоною – ділянкою лінії, на якій при короткому замиканні реле потужності не спрацьовує.
Довжина ділянки при металевому к. з. визначається за виразом:
, (2.6)
де
- мінімальна потужність спрацьовування
реле (KW), В·А;
-
коефіцієнт трансформації трансформатора
напруги;
-
питомий опір ділянки кола від місця
установки захисту до точки к. з., Ом/км;
-
додатковий кут, який залежить від н.
і характеризує вид реле потужності.
Довжина мертвої зони не повинна перевищувати 10% довжини ділянки, яка захищається.
Рисунок 2.1 – Схема максимального струмового направленого захисту
