4.Взаємовідношення медичної сестри і хворого.

Положення і роль медичної сестри набуває все більшого значення особливо в стаціонарних медичних закладах. Медична сестра тут проводить в прямому контакті з хворим значно більше часу, ніж лікар. Хворий у неї шукає розуміння і опору. Якщо лікар у взаємовідношеннях з хворим може в переносному смислі виконувати роль “батька”, то сестрі у цих взаємовідношеннях належить роль “матері”. Само поняття сестра - опікунка говорить про переносний характер цих взаємовідношень, хоч воно і виникло значно раніше роздумів Фрейда про трансферу.

Традиційна підготовка медичних сестер до недавнього часу концентрувалась перш за все на технічній стороні догляду за хворими. Само собою зрозуміло, що цим також не можна нехтувати. Проте, недооцінювання психологічного підходу медичних сестер до хворих часто приводило до того, що хворі виражали “незадоволення” і протестували проти “казенної”, “казарменої” поведінки деяких медичних сестер, не дивлячись на те, що з фізичної точки зору догляд за ними був хорошим. Один з наших хворих наступним чином висловився з цього приводу: “У медичної сестри поведінка часто більш казенна, ніж у лікаря”. З іншої сторони в розвитку взаємовідношень між медичною сестрою і хворим деколи виникає небезпека недотримання певної необхідної дистанції, появи прагнення до флірту або до безпомічного співчуття. Деякі медичні сестри погіршують своє положення у відношенні до хворих неконтрольованою балакучістю і тим самим вносять конфліктні елементи у взаємовідношення між хворими. Медична сестра повинна уміти проявити розуміння труднощів і проблем хворого, але не повинна прагнути вирішити ці проблеми. Гарді рекомендує застосовувати наступні методи розмови медичної сестри з хворим з метою збереження вище приведених принципів.

Гарді дальше виділяє окремі типи медичних сестер в залежності від характеру і відношення до роботи:

1. Практичний тип, який відрізняється точністю і строгістю, який забуває деколи про людську сторону хворого. У парадоксальній формі деколи проявляється, наприклад, в тому, що будить сплячого хворого, щоб дати йому снодійне.

2. Артистичний тип, який відрізняється афектованою поведінкою: така медична сестра старається без почуття міри викликати враження на хворого, старається бути поважною.

3. Нервовий тип: така медична сестра часто буває втомленою, зазнає відчуття, що її зусилля не визнаються, роздратована, пацієнти біля неї не почувають себе спокійно. Вона старається підсвідомо ухилитися від деяких обов’язків, наприклад, через побоювання заразитися. В деяких таких медичних сестер є небезпека появи залежності від медикаментів (токсикоманія), яким вона намагається пригнічувати і компенсувати свої утруднення.

4. Чоловічий тип медичної сестри, міцного складу тіла: рішуча, енергійна, самовпевнена, послідовна. Хворі характеризують її поведінку як “воєнну”. В сприятливому випадку стає хорошим організатором і успішно виховує молодих медичних сестер. В несприятливому випадку такі сестри бувають примітивними, агресивними і деспотичними.

5. Материнський тип медичної сестри, “мила сестричка”, часто пікнічної будови тіла.

6. Сестри-спеціалістки, працюючі, наприклад, на електрокардіографі; вони деколи мають почуття зверхності над сестрами, які працюють у відділеннях; якщо вони цього не скривають, то між ними і іншим персоналом з чергуваннями бувають напружені відношення.