1.1.3 Службове призначення поверхонь деталі

Поверхні поршня поділяються на виконавчі, основні, допоміжні та вільні. Позначення поверхонь показані на рисунку 1.3.

Рисунок 1.3- Позначення поверхонь деталі

Таблиця 1.3 – Поверхні поршня

Вид поверхні	№ поверхні
Виконавчі поверхні, за допомогою яких поршень виконує своє службове призначення.	1, 3, 4, 5, 7, 9, 11, 12, 13, 14, 16, 17
Основні конструкторські бази, які визначають положення поршня у пневматичному циліндрі	1, 2
Допоміжні конструкторські бази, які визначають положення приєднуваних до поршня деталей	3, 4, 9, 11, 12, 13, 14, 17
Вільні поверхні	6, 8, 10, 15, 18

Виходячи зі службового призначення деталі при розробці процесу особливу увага варто приділити вибору методів обробки виконавчих поверхонь й конструкторських баз.

1.1.4 Виявлення базування деталі у складальній одиниці

Ескіз поршня пневматичного циліндра, який розміщений в отворі останнього (рисунок 1.4).

1 – Циліндр пневматичного циліндра; 2 – Поршень

Рисунок 1.4 - Ескіз розміщення поршня в отворі циліндра

Теоретична схема базування поршня пневматичного циліндра в отворі циліндра зображена на рисунку 1.5. Основні бази деталі зображені товстими лініями.

Рисунок 1.5 – Теоретична схема базування поршня в пневматичному циліндрі

Таблиця 1.4 – Опорні точки і бази поршня

Поверхня	Позбавлення ступення волі						Повне найменування бази
	Преміщення вздовж вісей			Обертання навколо вісей
	X	Y	Z	X	Y	Z
Поверхня А	1	2			3		Конструкторська основна установча явна
Поверхня Б			5			4	Конструкторська основна напрямна явна
Поверхня В				6			Конструкторська основна опорна прихована

1.2 Визначення типу виробництва і його характеристика

Тип виробництва відповідно до ГОСТ 3.1108-74 визначається коефіцієнтом закріплення операцій.

Річна програма випуску становить N=300 штук.

Коефіцієнт закріплення операції К_зо=25, згідно ГОСТ 3.1108-74 йому відповідає дрібносерійне виробництво.

Для дрібносерійного виробництва визначаємо місячну величину партії n виробів для одночасного запуску:

1. Визначаємо місячну програму випуску виробів

N_m= =25 штук;

де N_p—річний випуск виробів, штук;

k - кількість робочих змін на добу (1-для дрібносерійного виробництва);

12 – кількість місяців.

2. Визначаємо розрахункову величину партії виробів

n_p= штук

де lн—нормативне значення періодичності повторення партії виробів, днів, вибираємо рівне 22, що відповідає дрібносерійному виробництву.

22 – кількість робочих днів у місяці

3. Приймаємо n_p=25 штук.

Вибираємо для дрібносерійного виробництва непотокову нерухому організаційну форму складання і механічної обробки. Складання і механічна обробка виконується при вільному переміщенні обєкта після виконання кожної операції. Технологічний процес розбивається на окремі операції. Оскільки тривалість виконання операцій коливається, необхідно мати невеликі між операційні наробки.