66. Оптимізація бюджетного дефіциту у світовій практиці

Управління бюджетним дефіцитом включає: • вибір показників бюджетного дефіциту, які застосовуються як у процесі функціонування бюджету (як фонду фінансових ресурсів), так і для аналізу податково-бюджетної політики; • розроблення методології їх розрахунку; • визначення абсолютного розміру бюджетного дефіциту на плановий рік відповідно до характеру і завдань соціально-економічної політики та стану макроекономіки; • розрахунок відносних показників бюджетного дефіциту (його питома вага в загальній сумі бюджетних видатків, а також у ВВП); • установлення джерел фінансування бюджетного дефіциту (у тому числі з метою управління ліквідністю бюджетного фонду) у розмірі його абсолютної величини; • аналіз впливу альтернативних джерел фінансування дефіциту на макроекономічні процеси і показники; • розрахунок бюджетного дефіциту на основі загальновизнаних принципів ведення статистики державних фінансів; • розроблення інструментів мінімізації бюджетного дефіциту на всіх стадіях бюджетного процесу, а також контрольних заходів.

В основі розмежування фінансування бюджетного дефіциту і шляхів його скорочення лежить розрізнення бюджетних доходів і надходжень, а також бюджетних видатків і витрат, що є загальноприйнятим у західній практиці. Склад джерел фінансування дефіциту визначено у бюджетній класифікації. До них звичайно належать внутрішні і зовнішні запозичення та грошово-кредитна емісія.

Інша ситуація складається в країнах, що розвиваються, і в країнах з перехідною економікою, де непоодинокими є випадки прямого фінансування бюджету з боку центральних банків. Крім того, уряд може «передавати» у прихованій формі частину своїх бюджетних доходів і видатків центральним банкам. Наприклад, центральні банки можуть надавати за деякими державними програмами кредити на пільгових умовах за рахунок своїх резервів. Операції такого роду повинні відкрито відображатися в бюджеті у складі видатків, а отже, і позначатися на розмірі бюджетного дефіциту. Якщо цього не відбувається, тоді показник дефіциту буде заниженим, а центральний банк виявиться задіяним у квазібюджетній діяльності

На початку 2000-х рр.. США не тільки вдосконалювали процедури бюджетного процесу, а й проводили інші заходи для подолання розбалансованості федерального бюджету. Вони стосувалися, по-перше, зниження бюджетних видатків, яке відбувалося за рахунок: 1) зменшення витрат на оборону. США скоротили чисельність збройних сил, хоча при цьому були вжиті заходи для посилення обороноздатності країни; 2) зменшення фінансування допомоги іншим країнам; 3) скорочення програми федеральної підтримки сільського господарства; 4) ліквідації програм бюджетного фінансування послуг з додаткової освіти; 5) оптимізації структури органів управління федеральною програмою житлового будівництва; 6) передання тягаря фінансування ряду видатків з федерального бюджету бюджетам нижчого рівня. Зокрема: • бюджети штатів почали покривати витрати на субсидії з найму житла; • наполовину збільшено видатки бюджетів штатів на фінансування допомоги, яка раніше покривалася з федерального бюджету. По-друге, для оптимізації розміру бюджетного дефіциту було підвищено ставки ряду податків, які закріплені за федеральним бюджетом, а також переглянуті податкові пільги. В основному ці зміни торкнулися прибуткового податку з громадян і податку на прибуток корпорацій.