Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Byudzh_menedzhment.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
495.62 Кб
Скачать

63. Складання бюджету на нульовій основі у світовій практиці

За альтернативним методом «складання бюджету на нульовій основі» (Zero-Base Budgeting, скорочено — ЗББ) кожен розпорядник бюджетних коштів має щорічно доводити заново доцільність витрачання кожної статті кошторисних коштів. Іншими словами, менеджери кожної фінансованої урядом установи (організації, програми) повинні систематично аналізувати й переглядати свою діяльність і видатки під кутом зору їх результативності, функціонального призначення та вартості у такий спосіб, щоб спершу приймалися принципові рішення про доцільність, а потім уже визначалися суми потрібних витрат.

Уперше метод ЗББ був упроваджений в експериментальну практику при розробленні бюджету штату Джорджія (США) в 1969 р., поширений на федеральний рівень з 1973 р. і застосовується в інших країнах Заходу з 1970-х років.

ЗББ — системна технологія бюджетування шляхом щорічно виконуваних заново обґрунтування й перерахунку видатків, що вимагає ранжирування програм у порядку їх пріоритетності з відповідним фінансовим забезпеченням ресурсами. Термін «на нульовій основі» пояснює той факт, що менеджери програм мають довести доцільність витрачання будь-якої суми, більшої нуля. Якщо докази непереконливі, фінансування скорочується або навіть припиняється.

Важлива особливість ЗББ полягає в послідовності приймання рішень — спочатку визначаються джерела й ліміти фінансування, а потім під визначені обмеження виділяються бюджетні асигнування. На цій процедурній підставі відхиляються завищені претензії до бюджетних коштів. Розроблення бюджетних програм на нульовій основі ведеться на двох рівнях: операційному й політичному. Більш багатоступеневим є операційний рівень, він включає взаємозв’язані рішення й операції: — (1) перегляд змісту існуючих програм; — (2) розгляд альтернативних програм; — (3) порівняння пріоритетності існуючих і альтернативних програм; — (4) реалокація ресурсів з нижчого рівня пріоритетності на вищий; — (5) підвищення (зниження) або збереження існуючих податкових ставок; — (6) визначення цілей: збереження існуючих чи формулювання нових; — (7) керівництво виконанням програм з реалізації поставлених цілей; — (8) оцінювання виконання програм; — (9) реалізація досягнутих результатів; — (10) контроль державних видатків.

Політичний рівень приймання рішень охоплює такі етапи: — (1) перегляд змісту й призначення існуючих програм; — (2) розгляд альтернативних програм; — (3) порівнянне визначення пріоритетності існуючих і альтернативних програм; визначення цілей (залишаються попередні чи змінюються на нові).

Декларовані переваги ЗББ вбачаються в таких положеннях : • ефективніше розміщення (алокація) ресурсів; • допоміжний аргумент у процесі реорганізації державних структур; • умова безперервного процесу бюджетування знизу доверху; • збільшення доступної менеджерам інформації; • бюджетуванню передує етап фінансового планування.

64. Бюджетування за методом «витрати-вигоди» у зарубіжних країнах

Для одержання відповіді на питання, чи треба проводити конкретний захід або приймати програму, чи є вони економічними, раціональними й ефективними, використовуються кілька аналітичних методів, домінуюче і пріоритетне місце серед яких належить методу «витрати—вигоди» (cost benefit analysis). Головна ідея цього методу — використання позитивних якостей механізму вартості для обґрунтування прийняття фінансових рішень у державному управлінні, які з техніко-організаційних причин не мають вартісної оцінки визначення їх раціональності, економічності та ефективності . Метод «витрати—вигоди» орієнтований на загальноекономічний ефект і на «суспільне благо», яке інтерпретується як національний продукт, на досягнення «об’єктивних і ефективних результатів» . Аналітично-управлінська процедура «витрати—вигоди» призначена для виявлення й вимірювання вигід від реалізації державних програм з урахуванням чинника часу. Це дає можливість порівняти вигоди від бюджетних витрат на потреби сьогоднішнього дня з вигодами, віддаленими в часі, очікуваними в майбутньому. Цей метод передбачає грошовий розрахунок потенційних вигід від реалізації державних програм і проектів, здійснюваних на перспективу, порівняно з сумою пов’язаних з ними теперішніх витрат.

Процес аналізу включає три послідовні етапи: • інформаційний: визначення переліку статей витрат та видів потенційних вигід пропонованої бюджетної програми; • оціночний: визначення грошової оцінки очікуваних вигід; • дисконтний: визначення майбутньої чистої вигоди (вартість вигоди мінус сума витрат) у сучасній її вартості та з урахуванням можливості бюджетного фінансування за даних умов.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]