53. Види, форми та методи бюджетного контролю

Бюджетний контроль являє собою комплекс заходів, що проводяться державою з метою забезпечення формування і раціонального використання бюджетних коштів і коштів позабюджетних фондів цільового призначення.

Залежно від суб'єктів контролю розрізняють державний, муніципальний, відомчий, внутрішній і громадський бюджетний контроль.

Державний контроль проводиться Верховною Радою та її комітетами, Рахунковою палатою, Президентом, Кабінетом Міністрів, Мінфіном, ДКУ, ДФІ, Національним аудиторським комітетом незалежно від відомчого підпорядкування об’єкта перевірки.

Місцеві бюджети, діяльність розпорядників коштів є об'єктами муніципального контролю, який здійснюється місцевими радами суб'єк¬тів державного фінансового контролю центральних органів виконавчої влади.

Відомчий контроль проводиться на підпорядкованих підприємствах (установах, організаціях) контрольно-ревізійними підрозділами галузевих міністерств та інших органів виконавчої влади.

Внутрішній контроль проводиться безпосередньо на підприємствах (установах, організаціях) силами їх спеціалізованих підрозділів та спеціалістів. Розпорядники бюджетних коштів зобов’язані ор¬ганізувати ефективну систему внутрішнього контролю.

Громадський контроль здійснюється силами громадськості, зауваження і пропозиції якої можуть бути використані при складанні і виконанні бюджетів. Його ефективність залежить від відкритість і гласність бюджетного процесу.

За терміном проведення контролю розрізняють попередній, поточний та наступний бюджетний контроль.

Бюджетний контроль здійснюється у формі експертизи, перевірки, ревізії, аудиту і моніторингу.

Експертиза це вивчення окремого питання чи явища задля його правильної оцінки (зазначається в експертному висновку).

Перевірка - детальне вивчення окремих питань виконання бюджету, кошторисів, бюджетних програм, роботи розпорядників коштів тощо. Результати оформляються довідкою або доповідною запискою.

Ревізія - всебічна перевірка фінансово-господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів з метою встановлення законності, обґрунтованості, доцільності та економічної ефективності бюджет¬них операцій. Розрізняють повні, часткові, тематичні, комплексні та наскрізні ревізії.

Аудит фінансової та господарської діяльності бюджетної установи є формою державного фінансового контролю, яка спрямована на попередження фінансових порушень у бюджетній установі та забезпечення достовірності її фінансової звітності.

Моніторинг полягає у безперервному відстеженні операцій на рахунках бюджетної установи, її діяльності та показниками фінансової звітності з метою виявлення ознак, які можуть свідчити про можливість допущення фінансових порушень.

Обстеження - форма бюджетного контролю, що здійснюється безпосередньо в бюджетній установі і полягає у дослідженні планових та бухгалтерських (первинних і зведених) документів, господарських договорів, фінансової та статистичної звітності, інших документів, пов’язаних з фінансово-господарською діяльністю, бухгалтерським обліком та внутрішньогосподарським фінансовим контролем.

У бюджетному контролі використовуються специфічні методи його здійснення, які дають змогу всебічно, повно й об'єктивно дослідити формування і використання бюджетних коштів, які можна поділити на документальні і фактичні. До методів документального контролю відносяться:

-     перевірка документів за формальними ознаками і за змістом;

-     арифметична перевірка документів;

-     нормативна перевірка документів;

-      зустрічна перевірка документів;

-      логічний контроль;

-      техніко-економічний розрахунок;

-      зворотний перерахунок;

-      експертна оцінка окремих статей бюджетних доходів і видатків;

-      системний і факторний аналіз з використанням прийомів: порівняння, зіставлення, групування, середніх і відносних величин, таблиць тощо.

До методів (прийомів) фактичного контролю відносять: обстеження; інвентаризацію; спостереження; опитування; анкетування; отримання письмових пояснень; контрольні заміри робіт; технологічний контроль.