31. Закон про Державний бюджет України, його зміст

Закон про Державний бюджет України - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду . Закон про Державний бюджет України приймається щорічно і діє протягом бюджетного року. В ньому знаходять відображення такі дані:

• граничний розмір дефіциту Державного бюджету та джерела його покриття;

• доходи Державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації;

• видатки Державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації;

• доходи і видатки цільових загальнодержавних фондів включених до складу Державного бюджету;

• суми дотацій, субсидій, субвенцій та розміри відрахувань від регулюючих доходів до бюджетів областей, міста Києва;

• розмір оборотної касової готівки Державного бюджету України;

• суми вилучення коштів із місцевих бюджетів на користь Державного бюджету;

• рішення щодо бюджетних позичок;

• зміни, які відбулися в податковому законодавстві;

- інша інформація.

32. Порядок складання проектів місцевих бюджетів

Бюджетний процес на місцевому рівні розпочинається з доведення Міністерством фінансів України місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період.

Місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів (додаток А).

Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів на засадах своєчасності, достовірності та змістовності для подання місцевим фінансовим органам. Бюджетні запити мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету, згідно з вимогами місцевих фінансових органів.

Місцеві фінансові органи на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів здійснюють аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, щодо його відповідності меті, пріоритетності, а також раціональності й ефективності використання бюджетних коштів.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій, установ.

У тижневий строк з дня схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Міністерство фінансів України доводить місцевим фінансовим органам прогнозні обсяги міжбюджетних трансфертів, методики їх визначення, організаційно-методологічні вимоги та інші показники щодо складання проектів місцевих бюджетів.

Проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії відповідної місцевої ради схвалюється місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної місцевої ради. Разом з ним подаються:

1) пояснювальна записка до проекту рішення,

2) прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди;

3) проект показників зведеного бюджету району, міста з районним поділом, міста, що об'єднує бюджети села, селища, міста районного значення;

4) показники витрат місцевого бюджету, необхідних на наступні бюджетні періоди для завершення інвестиційних програм (проектів), що враховані в бюджеті, за умови, якщо реалізація таких програм (проектів) триває більш, ніж один бюджетний період;

5) перелік інвестиційних програм (проектів) на плановий бюджетний період та наступні за плановим два бюджетні періоди;

6) інформація про хід виконання відповідного бюджету в поточному бюджетному періоді;

7) пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету (подаються комісії з питань бюджету Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради);

8) інші матеріали.

Крім того, проект місцевого бюджету має містити перелік захищених видатків місцевого бюджету, а саме оплату праці працівників бюджетних установ, що фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв тощо.