Розділ 2. Організація роздрібної торгівлі

2.1 Сутність та форми роздрібної торгівлі

Роздрібна торгівля - будь-яка діяльність з продажу товарів або послуг безпосередньо кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання .

Найбільші роздрібні фірми - це, передусім мережі універмагів зі змішаним асортиментом і мережі універсамів. Якщо це продаж одного з громадських класів чи масовому ринку, з плином років роздрібні торговці засвоїли думка про те, що вони діють в умовах стрімко змінюваного середовища. Вчорашні формули роздрібу можуть спрацювати сьогодні і вже напевно не спрацюють завтра. Сучасному роздрібному торговцю необхідно уважно стежити за ознаками змін і бути готовим до змін своєї стратегії - і краще раніше, ніж пізніше. Проте прийняте рішення про зміну стратегії не так-то легко виконати. Великий роздрібний торговець нерідко прив'язаний до власних політичних установок, які керівництво вважає «звичайним здоровим глуздом». І, крім того, він прив'язаний до свого громадському образу, який зберігається у свідомості споживачів ще довго після того, як сам магазин вже змінився.

У роздробі і маленьких «сімейних» магазинчиків. Заклади дрібних роздрібних торговців відіграють важливу роль у силу декількох причин:

• В них часто з'являються нові форми роздрібної торгівлі, які згодом переймають і великі магазини;

• Вони зручніші для споживача, оскільки зустрічаються практично скрізь;

• Нерідко вони відрізняються більшою мірою пристосовуваності надають споживачеві більш індивідуалізовані послуги;

• Вони дають покупцям можливість відчути себе господарями становища.

Форма продажу товарів — сукупність засобів продажу товарів, за допомогою яких здійснюється торговельне обслуговування населення.

Роздрібний продаж товарів може відбуватися за допомогою магазинної, поза магазинної та ринкової форм продажу товарів, зміст яких викладено раніше.

Безпосередній відпуск товарів покупцям на підприємствах роздрібної торгівлі може здійснюватися різними методами.

Метод продажу товарів — сукупність способів і прийомів, за допомогою яких забезпечується обслуговування покупців у процесі продажу товарів. Є значна кількість методів продажу товарів, вибір яких визначається такими чинниками, як форма продажу товарів, фізико-хімічні властивості товарів, стан матеріально-технічної бази тощо.

Відпуск товарів покупцям у магазинах здійснюється різними методами, найбільш поширеними є:

1. продаж з індивідуальним обслуговуванням (продаж через прилавок);

2. продаж з відкритим доступом до товару (самообслуговування, продаж за зразками, продаж за попередніми замовленнями).

Застосування тих чи інших форм і методів продажу товарів спричинюється багатьма чинниками:

1. ринковою стратегією і тактикою підприємств;

2. наявною матеріально-технічною базою;

3. особливостями товарів та ступенем їх підготовки до продажу тощо.[4. Ст. 57 ]

2.2. Організація приймання товару

Організація приймання повинна забезпечувати проходження товарів у максимально стислі терміни з найменшими витратами і при повному збереженні їх якості.

Приймання товарів у магазині здійснюється послідовно й одночасно з розвантажуванням товарів. Основними елементами процесу приймання товарів у магазині є (Додаток 2) :

• ознайомлення з супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення;

• перевірка відповідності найменування товарів і їх маркування даним супровідних документів;

• перевірка кількості місць, стану тари й упаковки;

• перевірка маси брутто;

• перевірка відповідності цін, указаних у супровідних документах, прейскуранту або протоколу узгодження договірної ціни;

• перевірка маси нетто або кількості одиниць товару;

• перевірка якості товарів;

• документальне оформлення результатів приймання ;

Приймання товарів за кількістю проводиться:

1. при централізованому завезенні товарів постачальником — безпосередньо в магазині;

2. при вивезенні товару транспортом магазину — на складі постачальника;

3. при іногородній поставці — на станції (пристані) призначення.

Особлива роль процесів приймання товарів за кількістю та якістю в забезпеченні збереження товарно-матеріальних цінностей обумовлює необхідність їх якісної організації, зокрема через дотримання певних рекомендацій та здійснення відповідних організаційно-технічних заходів. [6. Ст. 78]