Розділ ііі стадії юридичної відповідальності

Юридичній відповідальності властива чітка нормативна регламентація здійснення, яка встановлюється нормами процесуального права. Відсутність в окремих випадках процесуальної регламентації, механізму покладення відповідальності ускладнює розгляд обставин справи, складу правопорушення, забезпечення прав усіх учасників процесу.

В механізмі покладення юридичної відповідальності можна виділити певні стадії. Вони подібні стадіям правозастосовної діяльності, однак мають свою специфіку¹.

Стадії юридичної відповідальності - це:

- визначені етапи розвитку (реалізації) процесу юридичної відповідальності, що характеризуються особливими цілями, на досягнення яких спрямована діяльність юрисдикційних органів,

- етапи юридичної відповідальності, які відрізняються своїм суб'єктним складом і специфічним правовим статусом його учасників.

Так, у своєму розвитку позитивна юридична відповідальність проходить декілька стадій:

1) закріплення в нормах права обов'язку щодо здійснення позитивних вчинків (статика встановлення відповідальності);

2) реалізація цього обов'язку - правомірна поведінка;

3) схвалення або заохочення поведінки особи (динаміка відповідальності).

Встановлення в нормі права конкретних обов'язків, схвалень або заохочень є об'єктивним вираженням і закріпленням добровільної юридичної відповідальності суб'єкта. Зовнішньо остання реалізується в реальній правомірній поведінці, за якою слідує "мовчазне" схвалення з боку держави або застосування заходів заохочення (нагородження медаллю громадянина за врятування життя людини, активну благодійну, гуманістичну та іншу діяльність у справі охорони здоров'я громадян, запобігання нещасним випадкам з людьми).

У свою чергу стосовно кількості та видів стадій державно-примусової форми реалізації юридичної відповідальності окремих вчених різняться. Узагальнюючи різні підходи до цієї проблеми, реалізацію негативної юридичної відповідальності доречно розглядати на таких стадіях¹:

1) виникнення юридичної відповідальності - розпочинається з моменту скоєння правопорушення та продовжується до виявлення його компетентними органами держави чи посадовими особами. Змістом цієї стадії є право держави на застосування заходів юридичної відповідальності, реалізація яких можлива на наступних стадіях юридичної відповідальності;

2) дослідження обставин справи про правопорушення. Орган (посадова особа) при розгляді справи про правопорушення зобов'язаний з'ясувати:

• чи було вчинено правопорушення(питання про те, чи мав місце сам факт правопорушення, з'ясовується на підставі аналізу правопорушення, дослідження і оцінки доказів, пояснень особи, яка притягається до юридичної відповідальності, пояснень і даних свідків, висновку експерта (у разі його залучення), висновку прокурора (у разі його участі у справі), аналізу норми статті, за якою особа притягається до юридичної відповідальності, і встановлення між передбаченим цією статтею складом правопорушення і подією, яка стала приводом для початку провадження в справі про правопорушення, причинно-наслідкового зв'язку тощо),

• чи винна дана особа в його вчиненні(встановлення форми вини (умислу або необережності) порушника тощо)

• чи підлягає вона юридичній відповідальності,

• чи с обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду,

• чи є підстави для передачі матеріалів про правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи¹.

3) прийняття компетентними органами рішення про застосування (незастосування) заходів державно-правового примусу. Встановлення юридично значимих фактів та відшукання норми, яку можна застосувати до них (тобто зміст першої стадії - здобуття, аналіз, формування знань щодо певних явищ, дій і подій, яким закон надає юридичного значення. Це професійна юридична пізнавальна діяльність, об'єктом якої є конкретні ситуації, факти. Також до цієї стадії належать нормативно-правова оцінка певного факту та встановлення відповідної юридичної норми). Фактично дану стадію можна поділити на такі етапи:

а) перевірка достовірності та правильності тексту, визначення меж дії та юридичної сили правової норми (полягає у визначенні та конкретизації певних юридичних властивостей знайденої юридичної норми, що виявляються у засвідченні правильності тексту, чинності документів);

б) з'ясування змісту правової норми (означає пізнання точного змісту її структурних елементів, усіх слів і речень, з яких вона складається);

в) прийняття рішення у справі (по суті, це резолютивна комісія, що спирається на результати попередніх стадій, підсумовує їх);

г) оформлення рішення певним актом застосування (сюди відносять зовнішню, як правило, письмову фіксацію та втілення, вираз його в правозастосовчому написі)².

4) реалізація конкретних заходів юридичної відповідальності - розпочинається з моменту набуття законної сили правозастосовним актом, що визнає скоєне діяння правопорушенням, встановлює вид і міру юридичної відповідальності та закінчується за загальним правилом тоді, коли призначене покарання реалізовано³. Це може бути виконання стягнення (наприклад, в адміністративному праві) або покарання (у кримінальному праві). Виконання визначених заходів юридичної відповідальності може бути як добровільним, так і примусовим. Важливим гарантом у виконанні вказаних заходів відповідальності виступає державна виконавча служба, яка здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом¹.