- •Розділ 2. Фінансові аспекти інвестиційної діяльності комерційного банку (на прикладі фофакб "Укрсоцбанк")
- •Розділ 2. Фінансові аспекти інвестиційної діяльності комерційного банку (на прикладі фофакб "Укрсоцбанк")……
- •Розділ 1. Теоретичні аспекти інвестиційної діяльності комерційного банку
- •1.1. Сутність та класифікація інвестицій
- •1.2. Суть та значення інвестиційної діяльності комерційного банку
- •1.3. Ризики в інвестиційній діяльності банків
- •Розділ 2. Фінансові аспекти інвестиційної діяльності комерційного банку (на прикладі фофакб "Укрсоцбанк")
- •2.1. Аналіз динаміки та тенденцій інвестиційної діяльності комерційного банку
- •2.2. Джерела формування інвестиційних ресурсів комерційного банку
- •2.3. Ефективність інвестиційної діяльності банку
- •Напрямки розвитку інвестиційної діяльності комерційного банку
- •3.2. Стимулювання інвестиційної діяльності
- •3.3. Державне регулювання інвестиційної діяльності банку
- •4.1. Аналіз умов охорони праці на підприємстві
- •Характеристика санітарно-гігієнічних умов праці
- •Деякі візуальні параметри відео-терміналів, що нормуються
- •Допустимі норми для рентгенівського і електромагнітного випромінювання
- •4.2. Шляхи покращення умов охорони праці
- •Висновки
- •Список використаних джерел:
Характеристика санітарно-гігієнічних умов праці
Параметр |
Фактичне значення |
Норматив згідно норм ГОСТ 12. 1. 005.88 |
Шум, дба |
42 |
50 |
Освітлення, лк |
300 |
300 |
Загазованість, мг/куб. м |
- |
- |
Запиленність, мг/куб. м |
- |
- |
Температура повітря: - взимку - літом |
23 23 |
21-25 23-28 |
Відносна вологість повітря, % |
56 |
40-60 |
Швидкість руху повітря, м/с |
0,2 |
0,1-0,2 |
Справа в тому, що умови роботи за монітором протилежні тим, які звичні для наших очей. У звичайному житті ми сприймаємо в основному відображене світло (якщо не дивимося на сонці, зірки або штучні джерела освітлення), а об’єкти спостереження безперервно в полі нашого зору протягом хоч би декількох секунд. А ось при роботі за монітором ми маємо справу з самосвітлюючими об’єктами і дискретним (мерехтливим з великою частотою) зображенням, що збільшує навантаження на очі. Якщо до цього додати такі що часто зустрічаються чинники, як різкий контраст між фоном і символами, незвичайна форма символів, інші, чим при читанні книги, напрям погляду, полиски і відображення на екрані, то стає зрозумілим, чому майже кожний користувач знайомий з неприємними відчуттями („пісок” в очах, біль, пелена).
Технічний рівень сучасних моніторів не дозволяє повністю виключити вплив перерахованих вище чинників. Однак цей вплив необхідно мінімізувати, регламентувавши ряд параметрів, для чого і випущені нові санітарні норми – СанПІН.
“Гігієнічні вимоги до відео-дисплейним терміналам, персональних електронно-обчислювальних машин і організації роботи: Санітарні правила і норми” СанПІН 2.2.2.542-96. затверджені постановою Госькомсанеігіднадзора від 14 липня 1996 р. Вони замінили Тимчасові санітарні норми, що раніше діяли і правила для працівників обчислювальних центрів затверджені Мінздоров’я СРСР 02.03.88. Тимчасові санітарно – гігієнічні норми і правила пристрою, обладнання, змісту і режиму роботи на персональних електронно-обчислювальних машинах.
Одночасно з Сан ПІН вводиться обов’язкова гігієнічна сертифікація моніторів і персональних комп’ютерів, згідно з новими санітарними правилами, забороняється затвердження нормативної і технічної документації на нове відео дисплейні термінали і персональні обчислювальні машини, постановка їх на виробництво, продаж і використання у виробничих умовах, учбовому процесі і в побуті, а також їх закупівля і ввезення на територію України без узгодження нормативної і технічної документації з органами Госсанепіднадзора і отримання гігієнічних сертифікатів.
Все раніше розроблені і типи вітчизняних і зарубіжних моніторів, що знаходяться в експлуатації повинні бути перевірені протягом року після затвердження цих правил.
Основними параметрами зображення на екрані монітора є різкість, контраст, розміри і форма знаків, відбивна здатність екрана, наявність або відсутність мерехтіння. Крім того, в Сан ПІН включені нормативи ще для декількох параметрів, що характеризують форму і розміри робочого поля екрана, геометричні властивості знаків і інше.
Яскравість зображення (є у вигляду різкість світлих елементів, знаку для негативного зображення і фону для позитивного) нормується для того, щоб полегшити пристосування очей до самосвітящих об’єктів. Обмежені також (в межах 25%) і коливаннях яскравості. Нормується зовнішня освітленість екрана (100-250 лк.). Дослідження показали, що при більш високих рівнях освітленості екрана зорова система стомлюється швидше і в більшій мірі.
Контраст повинен знаходитися в межах від 3 : 1 до 1,5 : 1. При більш низьких рівнях контрастності у працюючих швидше наступають несприятливі зміни здатності фокусувати зображення.
Відбивна здатність екрана не повинна перевищувати 1%. Для зниження кількості полисків і полегшення концентрації уваги корпус монітора повинен мати матову однокольорову поверхню (світло-сірий, світло-бежевий тони) з коефіцієнтом відображення 0,4 - 0,6, без блискучих деталей і з мінімальним числом органів управління і написів на лицьовій стороні. Основні візуальні характеристики моніторів, що нормуються і відповідні допустимі значення цих характеристик представлені в табл. 4.2.
Таблиця 4.2.
