Щастя жити в братерстві

Ми представляємо тут народ український, сповне­ний братерської симпатії і щирості до вас, ми ту

для того, щоб мовою мистецтва висловити найглибшу повагу вашому народові. Прибули ми сюди, щоб ближче пізнати вас, щоб відкривати, дивуватись, за­хоплюватись, ми тут для того, щоб глибше осягнути ваше життя, ну і для того, зрозуміло, щоб все краще а вашого досвіду і собі на вус намотати!

Азербайджан — країна, котра для наших предків була загадковою або напівзагадковою, — нині ж вона дедалі більше відкриває для інших скарби своєї чу­дової культури.

Для розвитку братерських зв'язків наших культур чимало роблять сучасні азербайджанські і вкраїнські майстри-перекладачі, дослідники, натхненні ентузіасти дружби,— почуття щирої вдячності викликають у нас всі, хто трудиться на цій благородній ниві. Чи варто говорити, наскільки важливі ці зусилля, як глибоко вони відповідають духові інтернаціоналізму, яким перейняте все життя радянських людей.

У ці дні ми ще раз переконуємося, як високо ці­нує наш народ велику російську культуру, що має для кожного з нас величезне значення, і яскраві, са­мобутні культури всіх націй і народностей Радянсь-кого Союзу, їх національні духовні цінності, створені творчим генієм народним протягом віків.

(О. Гончар)

Завдання 3. Доберіть із творів наукової літератури один-два уривки і виділить у них характерні стильові риси наукового мовлення.

Завдання 4. Проаналізуйте усне наукове мовлення студентів вашої групи на семінарських і практичних заняттях. Зробіть висновок про відповідність його нормам наукового стилю.

Завдання 5. Складіть і зіставте характеристики: художню (опис персонажа літературного твору) і ділову (психологічну характеристику учня). Чим різняться ці дві форми текстів?

Завдання 6. Складіть ділові документи:

1. Заяву на ім’я директора про надання відпустки.

2. Акт обстеження побутових умов студента.

3. Доручення на одержання стипендії.

Тема 2. Фонетика, фонологія. Графіка Практична робота

Тема: Предмет і завдання фонетики як мовознавчої дисципліни.

Палаталізація приголосих звуків. Поняття про фонему.

Мета:

• поглибити знання та вміння студентів з розділу „Фонетика”; про звуки мови, їх творення;

• розвивати навички визначати творення звуків;

• розвивати вміння визначати звуки, їх творення;

• аналізувати фонеми,;

• прищеплювати любов до слова, мови.

Обладнання: схеми, підручники.

Завдання за темою:

Завдання 1. Дайте характеристику всіх голосних під наголосом.

Зразок: [у] — за місцем творення — заднього ряду, при вимові його спинка язика спрямована до задньої частини ротової порожнини; за способом творення — високого піднесення, бо спинка язика макси­мально піднята до піднебіння; лабіалізований, бо при вимові губи за­округлюються і витягуються вперед.

Нéбо, зимá, сúла, сíсти, сýмно, сóнце.

Завдання 2. Вкажіть, які ненаголошені голосні в українській і ро­сійській мовах мають майже однакову вимову, а які різну.

Завдання 3. Розглядаючи звуковий потік, виділіть у ньому найменші, далі вже неподільні одиниці. Виразно вимовте кожну з них. Як ці одиниці називаються?

Збратався народ з народом, щоб жити міцною родиною (Я.Осадчук).

Завдання 4. Вимовляючи один по одному звуки а, т, р, у, м, ж, дз, х, б, є, встановіть, яку роль виконують легені, голосові зв'я­зки в гортані, порожнини рота і носа, язик і губи при творенні цих звуків.

Завдання 5. За характеристикою звуків установіть, про яке слово йдеться:

І. 1. Приголосний, сонорний, середньоязиковий, м'який. 2. Голосний, заднього ряду, високого піднесення. 3. Приголосний, сонорний, передньоязиковий, носовий, твердий. 4. Голосний, переднього ряду, високого (обниженого) піднесення. 5. Голосний, переlнього ряду, високого піднесення, нескладотворчий.

II. 1. Приголосний, шумний, глухий, передньоязиковий, зубний, фрикативний, твердий, свистячий. 2. Приголосний, шумний, глухий, задньоязиковий, фрикативний (пом'якшений). 3. Голосний, переднього ряду, високого піднесення. 4. Приголосний, шумний, дзвінкий, передньоязиковий, зубний, проривний, твердий.