Тема 3. Культурогенез.

Культура як процес. Стале і змінне в культурі. Динаміка традицій та інновацій. Механізми спадкоємності і трансляції культурницького досвіду. Макродинамічні моделі культури. Циклічна модель соціокультурних динамічних процесів. Інверсійні моделі. Хвильові моделі соціокультурної динаміки.

Теорії розвитку культури. Ідеї класичного еволюціонізму. Одолінійний, універсальний, багатолінійний типи еволюційних концепцій. Процеси диференціації та інтеграції в культурі. Прогрес та регрес. Концепція “пасіонарності” Л.М.Гумільова. Фізичні і біологічні процеси як детермінанти соціокультурних змін. Поняття “пасіонарності”. “Пасіонарність” як атрибут підсвідомого. “Пасіонарні поштовхи”; зміни на мікро-та макрорівнях. Точка “пасіонарного кипіння”. Закон “пасіонарності”.

Синергетична модель культури. Синергетика та ідеї самоорганізації, самоструктуризації систем. Застосування синергетики до дослідження процесів соціокультурної динаміки. Діалектика хаосу і порядку. Дисипативне і структуруюче начала в культурі. Точки біфуркації (поліфуркації) та поліваріантність тенденцій тенденцій (аттракторів) самоструктурування системи. Амбівалентна природа хаосу. Хаос як механізм зміни режимів розвитку. Нелінійність, множинність шляхів еволюції. Випадковості, та малі флуктуації як механізми, що “запускають” нестійкість системи. Автокаталітичні процеси соціокультурних змін. Проблеми управління в світлі синергетики. ”Предвизначеність” шляхів розвитку. Незворотність і випадковість як загальне правило розвитку синергетичних систем.

Співвідношення понять “культура” та “цивілізація” в історії культурологічної думки. Ґенеза терміну і поняття “цивілізації”. Цивілізація як рівень розвитку особистості і міжлюдських відносин в концепціях В. фон Гумбольдта та І.Канта. Цивілізація як зовнішній, а культура як внутрішній світ людини.

Просвітницьке тлумачення цивілізації як досконалого суспільства, розбудованого на підставі розуму, справедливості і гуманності. Вольтер та І.Кант про цивілізовану поведінку, що виражається в гарних манерах і вироблені навичок самоконтролю особи. Ж.Ж.Руссо про цивілізацію. Цивілізації як стадії розвитку людства в розумінні Л.Моргана. Вирішення Ф.Гізо протиріччя щодо того, чи існує єдиний прогрес людського роду, чи реальне культурно-історичне різноманіття народів. Протиставлення культури і цивілізації в німецькій соціально-філософській традиції. М.Бердяєв про культуру і цивілізацію, – воля до життя і воля до культури.

Різноманіття підходів до визначення сутності цивілізації: соціологічний (Д.Уіткінс), етнопсихологічний (Л.М.Гумільов), географічний (Л.Мечников), культурологічний (М.Вебер, О.Шпенглер, А.Тойнбі). Поняття цивілізації в широкому і вузькому сенсах. Основні варіанти інтерпретації поняття “цивілізації”: локально-історичний (Н.Я.Данилевський, А.Тойнбі, Л.Уайт); історико-стадіальний (У.Ростоу, П.Сорокін, Д.Белл, О.Тоффлер); всесвітньо-історичний (К.Ясперс). Поняття цивілізації як регіональної суперструктури. Аграрна (доіндустріальна), промислова (індустріальна) та інформаційна (постіндустріальна) цивілізації. Європоцентристські уявлення про тотожність цивілізації і західноєвропейського капіталістичного суспільства.