2. Дії наряду перед затриманням особи, що підозрюється в скоєні злочину та тактичні способи затримання.

Перед прийняттям рішення про затримання осіб, які скоїли злочин, наряд міліції повинен врахувати обставини, які можуть ускладнити їхні дії:

кількість правопорушників, наявність у них озброєння, інших предметів і доказів скоєння злочину (наркотичних речовин, вкрадених речей, фальшивих грошей і т.п.) і то що ці докази можуть бути знищені злочинцем, особливості місця затримання, термін і можливість прибуття для надання допомоги інших нарядів міліції.

Починаючи затримання наряд міліції повинен виявляти особливу обережність, рішучість, витримку, швидко орієнтуватись в складній оперативній обстановці, діяти найбільш ефективним способом для даної ситуації.

Перед здійсненням затримання наряд ППСМ зобов’язаний виконати такі дії:

• чітко уяснити, чи мав місце злочин, де і ким він вчинений. З цією метою провести збір інформації, установити і опитати потерпілих і свідків. Наводяться відповідні довідки;

• установити особу підозрюваного у вчиненні злочину(коли ця особа затримана, з’ясувати її з документів), кількість злочинців, звідки вони прибули, де знаходяться, якщо зникли то в якому напрямку і на якому транспорті, якими знаряддями і засобами користувалися при вчиненні злочину, які сліди залишили на місці події, коли сталася крадіжка, що викрадено, індивідуальні особливості вкрадених речей;

• доповісти черговому по органу внутрішніх справ про злочин, у випадку необхідності запросити відповідну допомогу для затримання;

• подумки скласти план дій по затриманню. Старший наряду розподіляє обов’язки між патрульними, домовляються про спільні дії, обирається найбільш підходящий до ситуації, що склалася, прийом затримання;

• з метою запобігти опору злочинців, при необхідності привести зброю, спеціальні засоби в готовність і обрати зручне положення для можливого швидкого застосування. Перед затримання попередити злочинця. Що до нього можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальна зброя.

• пам’ятати про необхідність додержуватися заходів особистої безпеки при здійснення затримання. Намагатися застати злочинців раптово;

Найбільш розповсюдженими тактичними прийомами затримання, які застосовуються працівниками міліції є:

1. Блокування із застосування і обходу і охоплювання - застосовуються у випадках, коли відомо місце знаходження розшукуємих осіб. Працівники міліції блокують всі можливі шляхи відходу цих осіб, а потім проводять затримання.

2. Засідка - застосовується в випадках, коли точно відомо, що розшукувані особи повинні з’явитися у відповідному місці. Група по затриманню заздалегідь і потай прибуває на це місце, розташовується урахування маскування і очікує прибуття підозрюваних, після чого здійснює затримання.

3. Зашифроване затримання - застосовується з метою відвернення пильності затримуємих осіб і уникнення вірогідного опору з їх боку. Це затримання може проводитись під виглядом затримання за яке - небудь не значне правопорушення, і яке не має ніякого відношення до вчиненого злочину.

4. Негласне (не прилюдне) затримання - застосовується таким чином, щоб оточуючи і спільники затримуємого не дізнались про його затримання.

5. Раптове затримання із застосуванням відволікаючої дії - застосовується у тих випадках, коли працівникам міліції необхідно паралізувати цілеспрямовані дії затримуємого. Наприклад, створюються штучно - незручні для опору обставині(відвертається увага окриком, дією і т.п.).

6. Затримання при посадці в транспорт, виході(вході) в приміщення.

В цих випадках працівники міліції використовують момент, коли затримуємий намагається здійснити відповідні дії, пов’язані із занятістю рук, не зручного положення тіла та іншими діями.

7. Затримання із речовими доказами - цей прийом необхідний при затриманні кишенькових крадіїв, шахраїв, грабіжників, осіб, що розповсюджують наркотичні речовини.

В залежності від обставин, в кожному конкретному випадку можуть бути застосовані і інші тактичні прийоми в тому числі і комбіновані.