Заняття № 1 мікромодуля м - 2/19

1. Підготовча частина – 10 хв.

1. Організаційна частина

   1. Прийняти відповідь командира навчальної групи та привітати курсантів.

   2. Перевірити присутність курсантів, їх зовнішній вигляд та зробити необхідні записи в журналі.

   3. Перевірити готовність аудиторії та матеріального забезпечення, щодо проведення заняття.

2. Вступна частина.

   1. Ознайомити курсантів ї темою, дидактичною метою, змістом та літературою заняття № 1.

   2. Ознайомити курсантів з навчальними питаннями заняття № 1.

Навчальні питання заняття № 1:

1. Доставлення і затримання в ОВС осіб, які скоїли адміністративні

правопорушення та затримання осіб, що підозрюються у скоєнні злочину.

2. Дії наряду перед затримання особи, що підозрюється в скоєні злочину та тактичні способи затримання.

3. Заходи особистої безпеки при затриманні правопорушника або особи, що підозрюється в скоєні злочину.

4. Загальна схема тактичних дій при затриманні правопорушника.

2. Основна частина – 60 хв.

Актуалізація знань курсантів з навчальних питань заняття № 1.

1. Доставлення і затримання в овс осіб, які скоїли адміністративні правопорушення та затримання осіб, що підозрюються у скоєнні злочину.

Затримання-це короткочасне позбавлення волі, яке застосовується з метою припинення адміністративних правопорушень (адміністративне затримання відповідно до КУпАП) або виявлення обставин щодо причетності особи до злочину і вирішення питання заходів-взяття під варту (кримінально-процесуальне затримання відповідно до КПК).

Затримання обмежує право людини на свободу та особисту недоторканість. Так, згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Затримання можна застосувати тільки в ситуаціях, передбачених законодавством, і тільки тоді, коли інші заходи впливу не досягли бажаного результату.

До того як здійснити адміністративне затримання працівники міліції здійснюють доставлення правопорушників в ОВС.

Під час несення служби нарядами ППС часто виникають обставини, коли необхідно доставити до ОВС правопорушника, але таке доставлення повинно бути, як правомірним, так і доцільним. Тому в ст. 134 Статуту ППСМ-1994 і викладені підстави для доставлення:

- наряди мають право доставляти в міліцію громадян, які вчинили адміністративні правопорушення з метою припинення порушень, якщо всі інші заходи впливу вичерпані;

- для встановлення особи порушника, якщо немає можливості встановити її на місці;

- для складання протоколу про адміністративне правопорушення, у разі неможливості скласти його на місці;

- доставляти осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп’яніння, яке ображає людську гідність і громадську мораль, якщо вони втратили здатність самостійно пересуватись чи можуть спричинити шкоду собі або оточуючим.

Інколи виникає необхідність доставлення правопорушників до ОВС з метою з’ясування обставин адміністративного правопорушення та щоб прискорити розгляд справи по суті.

Але не всі категорії громадян підлягають доставленню. Так не підлягають затриманню і доставленню:

• Народні депутати України;

• депутати місцевих рад на територіях їх округів;

• прокурори, слідчі прокуратури;

• судді, керівники судів;

• іноземці які мають дипломатичний імунітет;

• особи з ознаками небезпечних інфекційних хвороб, вживших сильнодіючі отруйні речовини.

Особи, які мають відкриті травми або рани, а також особи в стані наркотичного сп’яніння доставляються в ОВС після надання їм медичної допомоги в лікувальних закладах і видання довідки від медичного працівника, що така особа може доставлятись та утримуватись в ОВС.

Після доставлення правопорушника до ОВС на підставах зазначених в законі може бути здійснено адміністративне затримання правопорушника. Адміністративне затримання є заходом примусу що полягає у короткочасному обмеженні особистої свободи особи, що скоїла правопорушення, яке застосовує уповноважений орган державного управління у межах і порядку, з метою встановлених законом.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про міліцію», а також вказівки МВС України від 18.04.2006 № 338 «Про забезпечування зачитування основних прав затриманих під час затримання громадян за підозрою в учиненні злочину або у

зв’язку з учиненням адміністративного правопорушення» особам при затриманні або арешті (взятті під варту) працівниками міліції:

Повідомляються підстави та мотиви такого затримання або арешту (взяття під варту), роз’яснюється право оскарження їх у суді;

Надаються усно роз’яснення частини першої статті 63 Конституції України, право відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді-роз’яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та інше.

В своїй службовій діяльності наряди ППСМ часто стикаються з питаннями затримання осіб, підозрюваних в скоєнні злочину.

По змісту Закону підозрюваний у скоєнні злочину визначається, як особа по відношенню до якої є дані, що вказують на її причетність до скоєння дій, або бездіяльність, яка визначається Законом як злочин. При виявленні такої особи, виникає необхідність в проведенні розбору по суті справи, встановлення причетності даної особи до події і притягнення винного до кримінальної відповідальності.

Право затримати таких осіб і доставляти їх в орган внутрішніх справ передбачене ст. 11 Закону України "Про міліцію". Виникає питання, що в даному випадку розуміти під поняттям "затримання". Його можна розуміти як утримання і доставлення в орган внутрішніх справ особи, яка підозрюється в скоєні злочину(фізичне затримання), а в процесуальному розумінні - як дії установленої законом особи, пов’язані із складання процесуального документу про затримання, що оформлює доставлену особу, як затриману, і надає право затримати цю особу для подальшого розслідування із затвердженням цього рішення начальником ОВС.

Таке право надається тільки посадовим особам, яким доручається проведення дізнання, слідства.

Інспектори ПС, проводять тільки фізичне затримання особи, яка підозрюється в скоєнні злочину - вони доставляють в ОВС цих осіб, з утриманням і обмеженням її свободи дій та пересування в зв’язку з виконанням вимог співробітником міліції згідно чинного законодавства. У відповідності зі ст.136 Статуту ППСМ та ст.106 КПК України (для органу дізнання) наряди міліції мають право доставляти в міліцію осіб, підозрюваних в скоєнні злочину за наявністю однією із таких підстав:

а) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;

б) коли очевидці, в тому числі і потерпілі, прямо вкажуть на особу, як на таку, що вчинила злочин;

в) коли на підозрюваному або його одязі, при ньому або в його житлі знайдені явні сліди злочину;

За наявністю інших даних, які дають підставу підозрювати особу в вчиненні злочину, вона може бути доставлена в міліцію лише у тому випадку, якщо намагалася втекти або не має постійного місця проживання, або коли не встановлена особа підозрюваного.

Під затриманням при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення треба розуміти, що наряд міліції, прибувши на місце злочину, сам застав підозрюваного під час скоєння, або застав його на місці відразу після його вчинення.

Під прямими свідоцтвами очевидців розуміється повідомлення осіб, які особисто спостерігали факт вчинення злочину і вказали на особу злочинця, в його присутності відразу після скоєння злочину, або розпізнали цю особу через деякий час після того як злочин було скоєно. Коли свідок тільки висловлює припущення, що ця особа можливо скоїла злочин - підставою для затримання не є.

Явними слідами злочину вважаються: знаряддя вчинення злочину, підроблені документи, фальшиві гроші, наркотики, зброя, сліди крові, вкрадені речі і інші сліди, які були знайдені на підозрюваному, при ньому, або в його житлі.

Затримання можливо і при наявності інших даних: зізнання підозрюваного, данні одержані в процесі оперативно - розшукової діяльності працівників міліції.

У цих випадках доставлення проводиться тільки тоді, коли підозрюваний намагається втекти, або не має постійного місця проживання, або не встановлена особа підозрюваного.