- •Адміністративне право в системі публічного права
- •Сутність та призначення адміністративного права
- •3. Оновлення змісту предмету адміністративного права.
- •Нові наукові підходи до визначення методу адміністративного права
- •5. Система адміністративного права на сучасному етапі.
- •6. Загальна характеристика Концепції адміністративної реформи від 22.07.1998 року.
- •7. Концепція реформи адміністративного права (загальна характеристика).
- •Характеристика підходів до проведення реформи адміністративного права.
- •9. Характеристика першочергових заходів реформування адміністративного права.
- •10. Характеристика напрямів удосконалення адміністративного законодавства
- •11. Систематизація адміністративного права.
- •12. Кодифікація як форма систематизації адміністративного права.
- •13. Система та види джерел адміністративного права
- •14. Ієрархія та види джерел адміністративного права.
- •2. Законодавчі акти України:
- •15. Міжнародні нормативно-правові акти у системі джерел адміністративного права.
- •17. Закони України та інші кодифіковані акти як джерела адміністративного права.
- •17. Закони України та інші кодифіковані акти як джерела адміністративного права.
- •18. Рішення органів судової влади у системі джерел адміністративного права
- •19. Принципи державного управління в умовах демократизації.
- •5. Позапартійність
- •20. Проблеми правового регулювання звернень громадян.
- •21. Правове регулювання позасудового розгляду справ за скаргами громадян.
- •22. Проблеми адміністративної відповідальності юридичної особи
- •23. Оновлення адміністративно-правового статусу громадян України
- •24. Поняття адміністративних послуг та їх види.
- •25. Поняття державної служби та шляхи її реформування.
- •26. Цілі та завдання державної служби.
- •27. Функції державної служби.
- •28. Основні етапи державної служби в органах державної влади.
- •29. Державні службовці в системі публічної адміністрації.
- •Особливості діяльності патронатної служби.
- •Основні засади визначення правил поведінки державного службовця.
- •32. Аналіз дисциплінарних стягнень, що накладаються на державних службовців.
- •33. Відставка державного службовця.
- •34. Поглиблення адміністративно-правового регулювання боротьби з корупцією.
- •35. Поняття та основні ознаки адміністративних договорів.
- •36. Особливості укладення адміністративних договорів.
- •37. Юридичні передумови адміністративного договору.
- •38. Організаційні принципи державного управління в сучасних умовах.
- •39.Система органів виконавчої влади.
- •40. Виконавча влада. Співвідношення із державним управлінням.
- •41. Конституційний статус Кабінету Міністрів України у сучасних умовах.
- •43. Орган державної виконавчої влади зі спеціальним статусом.
- •44. Політико-правові передумови перетворень організації управління на місцевому рівні.
- •45. Компетенція органів місцевого самоврядування, проблеми її розвитку
- •46. Становлення інституту служби в органах місцевого самоврядування.
- •48. Проблеми запровадження адміністративної юстиції в Україні.
- •49. Особливості адміністративної юстиції в Україні.
- •50. Адміністративні суди. Проблеми створення та регулювання діяльності.
- •51. Пропозиції до правового регулювання діяльності адміністративних судів.
- •52. Завдання адміністративного судочинства.
- •53. Загальна характеристика принципів адміністративного судочинства
- •54. Види адміністративних проваджень, що пропонуються в проекті Адміністративно-процесуального кодексу України.
- •55. Поняття адміністративного процесу.
- •56. Спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
- •57.Спори щодо публічної служби.
- •58. Компетенційні спори та спори з адміністративних договорів.
- •59. Спори за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень до фізичних чи юридичних осіб.
- •60. Виборчі спори.
18. Рішення органів судової влади у системі джерел адміністративного права
Судовий прецедент - рішення, винесене судом з конкретної справи, обґрунтування якого стає правилом , що обов'язкове для всіх судів тієї ж або нижчої інстанції при вирішенні аналогічних справ. Він відігравав важливу роль у римській юстиції; є джерелом права, основою правових систем ряду сучасних держав (Великобританія,США, Канада, Австрія).
До компетенції суду в Україні сьогодні входить можливість надання правової оцінки та скасування нормативного акта будь-якого суб'єкта влади. Для вирішення питання про відповідність Конституції України законів та інших правових актів парламенту, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим створено спеціальний орган - Конституційний Суд України . Кількість справ, вирішених Конституційним судом України відповідно до його компетенції постійно зростає. Крім того, джерелом адміністративного. права у правотворчому значенні слід вважати і рішення судів загальної юрисдикції, коли вони повністю або частково скасовують дію положень нормативно-правових актів, виданих органами виконавчої влади та іншими органами державного управління. Але не можна казати про те, що подібні рішення містять норми права і є обов'язковими для застосування у схожих судових ситуаціях.
В українській правовій науці триває дискусія щодо юридичної природи актів Конституційного Суду України. Їх визначають по-різному: як правозастосовчі, нормативно-правові, як джерела права тощо. На думку судді Конституційного Суду України В. М. Шаповала, компетенція Конституційного Суду України не передбачає здійснення нормотворчих повноважень, окрім питань регламентації організації його внутрішньої роботи (Регламент Конституційного Суду, Положення про його Секретаріат, про постійні комісії, про службові відрядження тощо), які не пов'язані з конституційним провадженням. Усі інші рішення і висновки Конституційного Суду не можуть активно регулювати суспільні відносини, бути нормативно-правовими. Визнання за рішеннями Конституційного Суду не лише юридичної, а й нормативної природи, на його думку, призвело б до того, що він був би поставлений над усім державним механізмом і навіть Конституцією.
Рішення Конституційного Суду є джерелами права у правотворчому значенні. Вони мають специфічний характер, у них безпосередньо загальнообов'язкові правила відсутні. Головна тут їх Закону України Про Конституційний Суд України» передбачає право Конституційного Суду вказувати на преюдиційність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії неконституційного акта. Фактично це означає, що акт Конституційного Суду має загальнообов'язкову силу при вирішенні необмеженої кількості індивідуально-конкретних спорів, що свідчить про його нормативну якість.
Рішення Конституційного Суду (як і нормативно-правові акти) приймаються і оприлюднюються в особливому порядку. Вони публікуються в Офіційному віснику України » поряд з правовими актами Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади . Крім того, існує і спеціальний друкований орган – «Вісник Конституційного Суду України »
