- •Електрохімічна активність гірських порід
- •Фільтраційна поляризація, потенціали і електрохімічна активність.
- •Дифузійно-адсорбційні і дифузійні потенціали гірських порід
- •Властивості подвійного електричного шару
- •Поляризація зміщення (пружна), іонного пружного зміщення, релаксаційна(теплова) і їх характеристики
- •Окисно-відновні потенціали і умови їх виникнення в гірських породах
- •Сумарна поляризація і діелектрична проникність
- •Магнітні властивості гірських порід
- •Основні магнітні характеристики діа-, феро- і парамагнітних мінералів
- •Класифікація порід за магнітною сприйнятливістю
- •Як залежить діелектрична проникність від пористості і насиченості порід
- •Діелектрична проникність гірських порід, її зв’язок з мінеральним складом, вологістю порід
- •Коли виникають в породах струми провідності і струми зміщення? Який фактор при цьому являється суттєвим
- •Ядерно-магнітні властивості гірських порід
- •Явище ядерно-магнітного резонансу
- •Фізичні основи методу ямр
- •Визначення пористості гірських порід методом ямр
- •Теплофізичні властивості гірських порід
- •Класифікація гірських порід за основними температурними коефіцієнтами
- •Основні процеси і закони розподілу тепла в породах
- •Зв’язок теплопровідності з петрофізичними параметрами
- •Теплопровідність, теплоємність та температуропровідність гірських порід
- •Теплофізичні властивості гірських порід
- •Основні теплофізичні параметри, одиниці їх виміру.
- •Взаємозв'язок теплофізичних параметрів.
Електрохімічна активність гірських порід
Фільтраційна поляризація, потенціали і електрохімічна активність.
При фільтрації електроліту, що знаходиться в порах, через зразок породи довжиною l виникають потоки іонів в напрямку градієнта тиску ∆p/l. Так як аніони рухаються інтенсивніше, ніж катіони, то на кінцях капілярів породи створюється різниця вільних зарядів, різниця потенціалів і протікає конвективний поверхневий струм Is. Але з часом, у зв'язку з тим що концентрація аніонів у певного з кінців зразка значно підвищується, їх потік значно сповільнюється, тоді як катіонів прискорюється. В результаті виникає різниця потенціалів Uф по довжині зразка і зустрічний струм Iv по всьому його об'єму, зростає до стаціонарного значення Iv=Is і різниця потенціалів фільтрації(течії) Uф стає постійною.
Аф - величина, названа фільтраційною електрохімічною, активністю. Вона показує, що на одиницю прикладеної різниці тисків ∆p питомого електроопору ρв порового електроліту у різних порід можна отримати неоднакові різниці фільтраційних потенціалів Uф і тим значніше, чим більший дзета-потенціал породи, її діелектрична проникність, чим менше коефіцієнт в'язкості рідини яка насичує пори. Також Аф визначається товщиною подвійного електричного шару і структурою порового простору породи, яка характеризується радіусами капілярів різного сорту, а також їх співвідношенням в об'ємі зразка. Експериментальними дослідженнями встановлено прямі залежності Uф/∆p=f(ρв) и Uф=f(kпр) і обернений але не тісний зв'язок Uф=F(kво).
Дифузійно-адсорбційні і дифузійні потенціали гірських порід
Дифузійні потенціали спостерігаються при безпосередньому контакті електролітів з різною концентрацією або хімічним складом. Вони обумовлені різною рухомістю іонів, що дифузують з більш концентрованого розчину в менш концентрований. Якщо контактують бінарні електроліти, які відрізняються лише по концентрації то різниця потенціалів визначається рівнянням Нернста
Ɛд= Кд lg C0/C
Дифузійно-адсорбційні потенціали на контакті різних вологих порід чи породи і електроліту визначають адсорбційні і дифузійні процеси. Адсорбція сприяє утворенню в порах вологих порід у фазових границь розділу подвійного електричного шару. Так як рухливість аніонів і особливо катіонів ПЕШ менша ніж іонів вільного порового електроліту то середні чи ефективні рухомості аніонів і катіонів порового електроліту менші за їх рухомість в вільному розчині. Чим більшу долю порового електроліту складає ПЕШ тим більше відрізняється рухомість іонів.
Властивості подвійного електричного шару
Подвійний електричний шар виникає у пористих породах, обумовлює ряд їх властивостей: здатність до катіонного обміну, поверхневу електропровідність, електрокінетичний потенціал, питомий електричний опір, дифузійно-адсорбційну активність та інші.
ПЕШ виникає на межі твердої і рідкої фаз завдяки тому що поверхня твердої фази має електричний заряд, зазвичай від’ємний. ПЕШ складається з внутрішньої і зовнішньої обкладок. Внутрішня від’ємна утворена аніонами кристалічної решітки мінералів, найчастіше іонами OH-. Зовнішня обкладка складається із катіонів, які компенсують від’ємний заряд поверхні і твердої фази. ПЕШ в цілому електронейтральний, тобто сумарний позитивний заряд зовнішньої обкладки компенсує від’ємний заряд поверхні в межах однієї площі. Потенціал зовнішньої обкладки в напрямку по нормалі до границі розділу фаз міняється спочатку лінійно в межах моно шару, потім пропорційно, досягаючи нуля в вільному розчині.
