Задачі

З галузі: «Кримінальне право»

Студентки групи П 9-11

Кузьмінської Дарії

Задача 1

На прохання матері лікар, якому не вдалося здійснити аборт, вбив новонароджену дитину.  Діяння лікаря і матері варто кваліфікувати як співучасть за ст. 27.  Дії матері, яка підбурювала до вбивства лікарем дитини, кваліфікуються за ст. 117 – умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 29 підбурювач (в цій ролі виступає мати, адже, як зазначено у ч. 4 ст. 27 підбурювачем є особа, яка умовляннями і іншими способами – в нашому випадку, як відомо з задачі, умовляннями – схилила іншого співучасника до вчинення злочину) підлягає кримінальній відповідальності за тією статтею Особливої частини ККУ, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем – за умовами задачі – це умисне вбивство.  Розв’язання  Задать вопрос гинекологу. Центр женского здоровья «Дивамед» - ваша частная клиника в Киеве. Частная клиника здоровья.  Дії лікаря, який скоїв закінчений замах на проведення аборту та умисне вбивство новонародженої дитини, кваліфікуються за сукупністю злочинів: як гінеколог лікар відповідатиме за ч. 2 ст. 134 (незаконне проведення аборту, зокрема, незаконним вважається проведення його в неакредитованих закладах охорони здоров’я – в т.ч. в домашніх умовах) і п. 2 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство малолітньої дитини), а як уролог – за ч.1 ст. 134 (проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти) та п.2 ч.2 ст. 115 (умисне вбивство малолітньої дитини). Дії лікаря в обох варіантах підлягають додатковій кваліфікації за ч.2 ст. 15 ККУ як закінчений замах на незаконне проведення аборту або на проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти, оскільки головна мета аборту не була досягнута – і дитина народилася.

Задача 2

П. було засуджено за ч.2 ст.296 КК до 4 років позбавлення волі. Під час відбування покарання він вчинив напад на наглядача, заподіявши йому тяжке тілесне ушкодження. В процесі розслідування було встановлено, що після вчинення хуліганства, але до винесення вироку за нього, П. згвалтував громадянку Я., а також під загрозою застосування ножа відібрав у неї перстень і сережки. У процесі судового розгляду звинувачення П., у всіх цих злочинах було підтверджено. Його засужено за ч. 1 ст.152 КК до позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 1 ст 187 КК – до позбавлення волі на строк 5 років, за ст. 392 КК до позбавлення волі на строк 6 років ; за ч. 3 ст. 345 КК – до позбавлення волі на строк 7 років. Строк вібутий П. за першим вироком становив 2 роки.  Який порядок призначення покарання за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків одній і тій самій особі ?  Розв’язання  В ст.71 ККУ "Призначення покарання за сукупністю вироків” у п.5 сказано: "Якщо засуджений після винесення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше злочинів, суд призначає покарання за ці нові злочини за правилами, передбаченими у статті 70 ККУ(призначення покарання за сукупністю злочинів), а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті”.  В частині другій зазначено, що при складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п’ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п’ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п’яти років. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

Задача 3

19 липня 1991р. приблизно о 23 годині, до чергового Ш. біля складу ТОВ "Прогрес” підійшли П. та М., які перебували у нетверезому стані, і стали просити ,щоб їм дали зерна. Сторож їм відмовив, а коли почав обходити територію зерноскладу, то побачив, що з однієї купи зерна відібрано частину зерна і маються сліди. П. та М. реалізували зерно та отримали від продажу 35 грн.  Кваліфікуйте дії П. та М.  Розв’язання  П. та М. Вчинили злочин перебачений п. 3 ст. 185.(Таємне викрадення чужого майна з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдало значної шкоди потерпілому). Хоча розмір викраденого і незначний, кримінальна віповідальність настає завдяки кваліфікуючій ознакі цього злочину – проникннення до сховища, що підвищує суспільну небезпеку вчиненого.  Дані дії караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.  Об’єктом даного злочину є право власності.  Преметом – викрадене зерно.  Об’єктивна сторона- дії направлені на викрадення майна з проникненням у склад.  Суб’єкти злочину – П. та М.  Суб’єктивна сторона- прямий умисел- осби усвідомлювали небезпечність своїх дій і бажали настання їх наслідків.

Задача 4

Старший бухгалтер одного з цехів кондитерської фабрики Ф., маючи вільний доступ до готової продукції і сировини, викрав з цеху 0,5л. коньяку, 0,5 л. спирту, 1кг. 400 гр. цукерок та інших кондитерських виробів на загальну суму 86 грн. Судом його засуджено за частиною 1 ст. 185 КК до штрафу у розмірі 40 неоподаткованих мінімумів дохоів громадян з позбавленням права обіймати певні посади, пов’язані з контролем за матеріальними цінностями, у тому числі посаду бухгалтера строком на 4 роки.  Прокурор подав апеляцію, вважаючи, що додаткове покарання призначено Ф. з порушенням вимог ст.55 КК.  Чи підлягає апеляція задоволенню? Поясніть віповідь.  Розв’язання.  Апеляція прокурора підлягає задоволенню.  Відповіно до статті 55. ККУ Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п’яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.  Отже чотири роки для додаткового покарання по даній ситуації є порушенням ст55 ККУ.  Максимальний розмір даного додаткового покарання до трьох років.