35

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОВОВ’Я ОСОБИ

1.1. Загальна характеристика та види вбивств за чинним КК України………5

РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТИРИСТИКА ВБИВСТВА

2.1. Обєкт і обєктивна сторона………………………………………………….10

2.2. Субєкт і субєктивна сторона злочину……………………………………..14

РОЗДІЛ 3. ПОПЕРЕДЖЕННЯ УМИСНИХ ВБИВСТВ, ШЛЯХОМ ДОСЛІДЖЕННЯ СУБЄКТИВНОЇ СТОРОНИ ЗЛОЧИНУ…………………..20

РОЗДІЛ 4. СУДОВА ПРАКТИКА……………………………………………...25

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..34

ВСТУП

Актуальність теми. Вбивство є одним із найпоширеніших злочинів на планеті. З давніх часів і до сучасності позбавлення життя вважалось актом дії проти суспільства, яке повинно бути піддано покаранню. Покарання за вбивство в різних державах на протязі століть було різним. Дуже поширеним було позбавляти життя вбивці у Стародавньому світі та Середньовіччі. Однак з розвитком суспільства людство пішло більш гуманним шляхом і сьогодні в багатьох державах світу смертна кара за вбивство була замінена позбавленням волі.

Питання вбивства є складним, оскільки воно є багатогранним. Кожне вбивство наділене своїми особливостями, мотивами злочинця, обставинами події та іншими кримінально-правовими ознаками. Очевидно, що є вбивства менш суспільно небезпечні, ніж інші, за них необхідно призначати більш м’яке покарання. Це є однією із підстав для класифікації вбивств.

Знову ж таки, види вбивств є різними в різних народів та державах. В даному рефераті розглянуто види вбивств, закріплені в Кримінальному Кодексі України та в деяких інших державах світу. В даній роботі аналіз буде стосуватися найпоширенішого виду вбвивства – це просте, яке не тягне за собою ні обтяжуюючих ні помякшуючих обставин.

Мета дослідження курсової роботи являє комплексну кримінально-правову характеристику простого вбивства, передбаченого частиною 1, статті 115 Кримінального Кодексу.

Поставлена мета зумовила необхідність розв'язання таких головних завдань:

- прокваліфікувати види вбивств та дати основну кримінально-правову характеристику вбивства;

- дослідити об'єктивні та суб'єктивні ознаки простого умисного вбивства;

- на підставі проведеного аналізу сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства, яке передбачає відповідальність за умисні вбивства;

Об'єктом дослідження є поняття та ознаки та суб'єктивна сторона простого вбивства.

Предметом дослідження є кримінально-правові норми, що передбачають відповідальність за вказані види умисних вбивств, їх доктринальне розуміння та практика застосування.

Структура роботи: робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

Розділ 1. Теоретичні відомості злочинів проти життя та здовов’я особи

1.1. Загальна характеристика та види вбивств за чинним кк України.

Життя людини, згідно зі ст. З Конституції України, є найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити її життя. Тому охорона життя людини -- найважливіше завдання кримінального права України. Серед злочинів проти особи вбивство становить особливу небезпеку. Це найтяжчий злочин проти життя людини, тому рішуча боротьба з вбивствами є важливим завданням правоохоронних органів.[21, c. 191]

У частині 1 ст. 115 КК дається поняття вбивства як умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині. Крім того, в ст. 119 КК передбачена відповідальність за вбивство через необережність. Тому загальне поняття вбивства може бути визначене як умисне або необережне протиправне заподіяння смерті іншій людині.[2]

Об'єктом вбивства є життя людини. Початком життя при цьому слід вважати початок фізіологічних пологів. Посягання на плід людини до початку родового процесу не є посяганням на життя і може призвести до відповідальності за незаконне проведення аборту. Кінцевим моментом життя є біологічна смерть.

Закон рівною мірою охороняє життя будь-якої людини, незалежно від її життєздатності, віку, моральних якостей тощо. Вбивство -- це позбавлення життя іншої людини. Самогубство або замах на самогубство злочином не вважається.

З об'єктивної сторони вбивство може бути здійснене шляхом дії або бездіяльності. Для позбавлення людини життя може застосовуватися як фізичний вплив (удар ножем, задушення, отруєння тощо), так і психічний (заподіяння душевної травми, що викликала смерть, підбурювання до самогубства особи, яка не усвідомлює значення цього акту тощо).[10]

У разі вчинення вбивства шляхом бездіяльності йдеться про вчинення винним дій, що запобігли б настанню смерті за умови, що він зобов'язаний був і мав можливість їх вчинити. Наприклад, особа медичного персоналу з метою заподіяння смерті хворому не застосовує необхідного лікування.

Обов'язковою ознакою закінченого складу вбивства є настання злочинного наслідку -- смерті людини. При цьому необхідно встановити причинний зв'язок між діянням винного і настанням смерті потерпілого.

Вбивство -- це протиправне позбавлення життя. Тому не є вбивством, наприклад, позбавлення життя людини в стані необхідної оборони. Навпаки, згода потерпілого на позбавлення його життя не виключає протиправності діяння.[8, c. 78]

З суб'єктивної сторони вбивство може бути вчинене як з умислом (прямим або непрямим), так і через необережність (злочинну самовпевненість або злочинну недбалість). Правильна кваліфікація умисного вбивства передбачає ретельне дослідження його мотивів і мети.

Суб'єкт вбивства -- будь-яка особа, яка досягла 14-ти років за вбивства, передбачені статтями 115--117, і 16-ти років -- за вбивства, передбачені статтями 118 і 119.

Види вбивств.

За суб'єктивною стороною розрізняють:

- вбивства умисні (статті 115--118)

- вбивства через необережність (ст. 119).

У свою чергу умисні вбивства розрізняються за ступенем своєї суспільної небезпеки (тяжкості) на три види:

- просте вбивство, тобто вчинене без обтяжуючих чи пом'якшуючих обставин (ч. 1 ст. 115);

Ця норма застосовується у випадках, коли умисне вбивство не містить ознак, передбачених ч. 2 ст. 115 КК та статтями 116--118 КК. Не­обхідно ретельно дослідити усі обставини умисного вбивства з тим, щоб жодна обтяжуюча або пом'якшуюча його ознака не залишалася нез'ясованою. І лише в разі відсутності таких ознак можлива кваліфікація за ч. 1 ст. 115 КК. Наявність у вчиненому умисному вбивстві обтяжуючих або пом'якшуючих обставин, не передбачених в зазначених статтях, не виклю­чає застосування ч. 1 ст. 115 КК і може враховуватися при визначенні кон­кретної міри покарання

- вчинене за обтяжуючих обставин, так зване кваліфіковане вбивство (ч. 2 ст. 115)

- вчинене за пом'якшуючих обставин, так зване привілейоване вбивство. Цей розподіл має дуже важливе практичне значення, оскільки у разі вчинення умисного вбивства за наявності як обтяжуючих, так і пом'якшуючих обставин, вчинення належить кваліфікувати як вбивство за пом'якшуючих обставин.[6, c. 67]

Умисне вбивство без обтяжуючих, і пом'якшуючих обставин (просте вбивство) -- ч. 1 ст. 115 -- має місце в тих випадках, коли у вчиненому відсутні ознаки вбивств, передбачених ч. 2 ст. 115, статтями 116--118. За частиною 1 ст. 115 кваліфікуються вбивства, вчинені в бійці, з помсти, на ґрунті особистих взаємовідносин, з ревнощів, зі співчуття (наприклад, за наявності прохання потерпілого) та деякі інші.

Покарання за таке вбивство передбачене ч. 1 ст. 115 -- позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.

Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) -- ч. 2 ст. 115. Обтяжуючі обставини перераховані в пунктах 1--13 ч. 2 ст. 115. Для застосування ст. 115 досить наявності хоча б однієї з указаних в ній обтяжуючих обставин. Обтяжуючими обставинами ч. 2 ст. 115 КК є :

- Умисне вбивство двох або більше осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115 КК). Таке вбивство характеризується одним (єдиним) умислом на вбивство двох (або більше) потерпілих, тобто винний має намір і мету вбити двох або більше осіб.

- Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного була у стані вагітності (п. 2 ч. 2 ст. 115 КК).

Для кваліфікації вбивства за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК не мають значення :

а) взаємостосунки винного і потерпілої (чоловік чи жінка, знайомі,

друзі, закохані чи зовсім незнайомі);

б) звідки винному було відомо про вагітність потерпілої;

в) строк вагітності;

г) мотиви вбивства (помста, ревнощі, хуліганство).

- Умисне вбивство заручника (п. 3 ч. 2 ст. 115 КК).

Заручником називається особа, яку захопили і утримують проти її волі з метою примусити родичів затриманого, державну чи іншу установу чи організацію, посадову чи якусь фізичну особу задовольнити вимоги винного за умови звільнення затриманої особи (ч. 1 ст. 147 КК).

- Умисне вбивство двох заручників, чи з особливою жорстокістю, чи з корисливих мотивів, або вчинене на замовлення, або за попередньою змовою групою осіб, кваліфікується за п. 1 , 4, 6, 11 і 12 ч. 2 ст. 115 КК.

- Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК).

Вбивство вчинене способом, небезпечним для багатьох інших осіб (п. 5 ч. 2 ст. 115 КК) має місце тоді, коли винний здійснював намір на вбивство певної особи і при цьому розумів, що він застосовує такий спосіб, який небезпечний для життя не тільки однієї людини. Такими способами можуть бути: постріл у натовп або застосування для вбивства вогню (пожежі), води (затоплення), спорудження різних пасток тощо.[17, c. 81]

Вбивство із корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК) - це вбивство з метою отримати майно чи майнові прибутки або права.

- Умисне вбивство з хуліганських мотивів (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК) характерне тим, що воно вчинюється, як може здатися, без видимих істотних причин, але з явною неповагою до суспільства.

- Умисне вбивство, особи чи її близького родича, вчинене у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку (п. 8 ч. 2 ст. 115 КК) вчиняються у тих випадках, коли намір винного був викликаний службовою чи громадською діяльністю потерпілого.

- Умисне вбивство, вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення (п. 9 ч. 2 ст. 115 КК).

У п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України поєднані два самостійні різні мотиви вбивства, які визнаються законом кваліфікуючими обставинами вбивства.

Вбивство, поєднане зі зґвалтуванням, або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом (п. 10 ч. 2 ст. 115 КК) містить у собі два різних самостійних злочини - вбивство і зґвалтування або насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Поєднує їх лише те, що один із них (зґвалтування) є кваліфікуючою ознакою другого (вбивства).

- Умисне вбивство, вчинене на замовлення (п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України).

- Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України).

Відповідальності за вбивство, вчинене групою осіб, підлягають усі учасники групи незалежно від того, хто безпосередньо заподіяв смерть потерпілому. за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

- Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання

Стаття 116 КК передбачає кримінальну відповідальність за вбивство, яке було вчинене у стані фізіологічного афекту.