- •Предмет та зміст анатомії
- •Сучасні напрями розвитку анатомії
- •Методи дослідження в анатомії
- •Стислі відомості з історії анатомії (Гіппократ, Гален, Леонардо да Вінчі, Гарвей, Везалій)
- •Анатомічна школа Імператорського університету святого Володимира; м. І. Козлов, о. П. Вальтер, в. О. Бец, м. А. Тихомиров, ф. А. Стефаніс: ії вклад в розвиток анатомії
- •Розвиток анатомії на Україні
- •Київська анатомічна школа
- •Сучасна анатомічна школа нму ім. О. О. Богомольця: Бобрик, а. А. Архипович, к. А. Дюбенко, с. В. Стеценко, в. Г. Черкасов, л. В. Чернишенко, с. Т. Чорнокульський, о. О. Шевченко
- •Початкові стадії ембріогенезу людини
- •Вчення про зародові листки. Похідні кожного зародкового листка
- •Основні осі і площини тіла людини.
- •Визначення скелета; основні функції скелета
- •Основні стадії розвитку скелета в філо- та органогенезі
- •Кістка як орган
- •Класифікація кісток. Основні етапи розвитку кісток.
- •Змістовий модуль 3. З’єднання кісток скелета
- •24. Неперервні з’єднання кісток черепа: види, назвати і продемонструвати на препараті
- •25. Тім’ячка черепа: ії будова, функціональне значення, терміни скостеніння
- •26. Скронево-нижньощелепний суглоб: будова, класифікація, рухи
- •27. Вікові особливості з’єднання кісток черепа
- •28. З’єднання черепа з хребтом: будова, класифікація, рухи
- •31. Плечовий суглоб: суглобові поверхні, додаткові компоненти , межі прикріплення капсули, зв'язковий апарат, класифікація, рухи; описати і продемонструвати на препаратах
- •32. Ліктьовий суглоб: назвати суглоби, що його утворюють, їх будова; описати і продемонструвати на препаратах
- •35. Суглоби кисті: середньозап’ястковий суглоб, його суглобові поверхні, внутрішньо-суглобові зв’язки, описати і продемонструвати на препаратах
- •36. Суглоби кисті: міжп’ясткові суглоби , їх суглобові поверхні та зв’язки, що їх укріплюють, описати і продемонструвати на препаратах
- •37. Суглоби кисті: зап’ястково-п’ясткові суглоби, їх суглобові поверхні, зв’язковий апарат, Особливості I зап’ястково-п’ясткового суглоба його класифікація, описати і продемонструвати на препаратах
- •38. Суглоби кисті: п’ястково-фалангові суглоби, їх суглобові поверхні, зв’язковий апарат, класифікація , рухи, описати і продемонструвати на препаратах
- •39. Суглоби кисті: міжфалангові суглоби кисті, їх суглобові поверхні, зв’язковий апарат, класифікація , рухи, описати і продемонструвати на препаратах.
- •40. З’єднання кісток таза: класифікація
- •41. Крижово-клубовий суглоб: суглобові поверхні кісток, що його утворюють, межі прикріплення капсули, зв'язковий апарат, класифікація , рухи, описати і продемонструвати на препаратах
- •42. Лобковий симфіз: будова, зв'язковий апарат, класифікація; описати і продемонструвати на препаратах
- •43. Зв’язковий апарат таза: описати і продемонструвати на препаратах.. Назвати та продемонструвати отвори, які утворюються зв’язками таза
- •44. Кульшовий суглоб: суглобові поверхні кісток, які його утворюють, додаткові компоненти, межі прикріплення капсули, зв’язковий апарат, класифікація, рухи;описати і продемонструвати на препаратах
- •46. З’єднання кісток гомілки: види, їх будова, класифікація; описати і продемонструвати на препаратах
- •47. Надп’ятково-гомілковий суглоб: суглобові поверхні кісток, які його утворюють, межі прикріплення капсули, зв’язковий апарат, класифікація, рухи; описати і продемонструвати на препаратах
- •48. Суглоби стопи: з'єднання між кістками заплесна, види, їх суглобові поверхні та зв’язки, що їх укріплюють, описати і продемонструвати на препаратах
- •49. Поперечний суглоб стопи: суглоби, що його утворюють, зв’язковий аппарат; описати і продемонструвати на препаратах
- •50. Суглоби стопи: ззаплесно-плесневі суглоби, їх суглобові поверхні, зв’язковий апарат, класифікація; описати і продемонструвати на препаратах
- •51. Суглоби стопи: міжплесневі суглоби, їх суглобові поверхні, зв’язковий апарат. Класифікація; описати і продемонструвати на препаратах
- •52. Суглоби стопи: плесне-фалангові суглоби, їх суглобові поверхні, зв’язковий апарат, класифікація; описати і продемонструвати на препаратах
- •53. Суглоби стопи: міжфалангові суглоби стопи, їх суглобові поверхні, зв’язковий апарат, класифікація, рухи, описати і продемонструвати на препаратах
- •54. Склепіння стопи: визначення, утворення, функції. Чим вони укріплені?
- •Змістовий модуль 4. Міологія
- •1. М'яз, як орган: визначення, описати на препараті.
- •2. Допоміжні апарати м’язів: описати і продемонструвати на препараті.
- •3. Розвиток скелетних м'язів: загальні закономірності; особливості розвитку м’язів тулуба, кінцівок, голови та шиї. Ембріоголічна класифікація м’язів.
Анатомічна школа Імператорського університету святого Володимира; м. І. Козлов, о. П. Вальтер, в. О. Бец, м. А. Тихомиров, ф. А. Стефаніс: ії вклад в розвиток анатомії
Створення кафедри анатомії університету св. Володимира відбувалося в умовах, коли від норм. анатомії відокремилася пат. анатомія, мікроскопічна анатомія (на базі якої виникла гістологія), топограф. анатомія, судова медицина.
Проф. М.І. Козлов - перший зав. каф. анатомії., він же перший почав читати курс лекцій з пат. анатомії.
О.П. Вальтер виготовив досконалі препарати периферичних нервів людини, поповнив краніологічну колекцію каф., придбав воскові моделі розвитку курячого яйця і людського зародка, закуплені у Парижі.
Проф. В.О. Бец розпочав на каф. анатомії широко та інтенсивно займатися мікроскоп. анатомією під керівництвом проф. О.П. Вальтера та допомагав організувати каф. гістології. Відкрив рухову зону кори головного мозку і описав велетенські пірамідні нервові клітини. З 1868 очолював каф. У своєму курсі лекції, наголошував, що для розуміння й вивчення анатомії необхідні знання з інших дисциплін, широко використовував власноруч виготовлені численні макро- і мікропрепарати мозку, кісткові препарати, інструменти і прилади.
У 1890 завідувачем кафедри анатомії був обраний професор М.А. Тихомиров. Він мав глибокі знання в галузі порівн. анатомії та ембріології, був провідником ідей еволют. морфології.
У 1903 каф. очолив проф. Ф.А. Стефаніс, Працюючи ще під кер. М.А.Тихомирова, Ф.А.Стефаніс обрав новий наук. напрямок, зайнявся дослідженням лімфатичної системи.
Розвиток анатомії на Україні
У 1784 р. відкривається медичний факультет у Львівському університеті. Кафедру анатомії очолив професор П. Краузнекер, який створив також перший анатомічний музей. Медичний факультет у Харкові було організовано в рік відкриття Харківського університету в 1805 р. Першим завідувачем кафедри був запрошений Л. О. Ванноті. У 1811 р. кафедру очолив І. Д. Кншін - фундатор Харківської анатомічної школи. Перший набір студентів і заняття на кафедрі анатомії Київського університету Святого Володимира почалися 9 червня 1841 р. лекцією першого завідувач кафедри М. І. Козлова. Учень М. І. Пирогова професор М. І. Козлов, організувавши навчальний процес, повернувся до Санкт-Петербурга. З 1890 по 1902 р. кафедрою анатомії в Києві завідує професор М. А. Тихомиров, який велику частину свого життя присвятив вивченню кровоносних судин і видав монографію «Варіанти артерій і вен людського тіла» (К., 1900). Перші анатомічні школи в Україні виникли наприкінці XVIII та в XIX ст. у зв'язку з організацією медичних факультетів в університетах Львова, Харкова, Києва, Одеси. Поступово відкривалася дедалі більша кількість медичних інститутів і факультетів, де розвивались анатомічні школи, які зробили вагомий внесок у розвиток анатомічної науки.
Київська анатомічна школа
Професор Анатолій Аврамович Архипович досліджував кровоносне русло твердої мозкової оболони, одержані дані він узагальнив в докторській дисертації “Микроваскуляризационная система твердой мозговой оболочки головного мозга человека” З приходом професора І. І. Бобрика кафедра поступово перейшла до вивчення різних ланок кровоносних та лімфатичних судин мікроциркуляторного русла в пренатальному періоді онтогенезу з широким застосуванням сучасних методів морфологічного аналізу. Для того, щоб поглибити дослідження судин, за пропозицією професора І. І. Бобрика співробітники кафедри анатомії людини почали виконувати дослідження із застосуванням електронного мікроскопа, який був установлений на кафедрі у 1982р., і тим самим підняли на щабель вище вивчення мікроциркуляторного русла.
