Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
білети організація.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
324.25 Кб
Скачать

1.Види фондю. Особливості приготування та подачі сирного фондю.

Фондю - страва спілкування, що налаштовує на позитивні емоції і теплу бесіду за столом. Вважається, що вечірка з фондю просто приречена на успіх.

З пастухів - в аристократи

На перший погляд, як це не дивно, фондю як страва з'явилася від браку продуктів. Вважається, що ще в XIV столітті його придумали в Альпах швейцарські пастухи. Йдучи з будинку на далекі пасовища на довгий час, вони брали з собою нехитрий набір продуктів - хліб, сир, вино. Коли продукти закінчувалися, сир засихав, хліб черствів, і щоб не померти з голоду, пастухам не залишалося нічого іншого, як розтопити у казанку над багаттям в білому вині сир, а потім у цю киплячу масу опускали нанизані на скіпочку зачерствілі шматочки хліба. Виходило смачно і ситно.

Фондю, що в перекладі з французького fonder означає «танути», або «плавитися».

Сьогодні існує декілька видів фондю і десятки рецептів, за допомогою яких можна легко і швидко приготувати вечерю для будь-якої компанії.

Сьогодні фондю має багато варіацій: це й сирне фондю, і масляне фондю (коли замість сиру кипить масло), і китайське (коли в горщику кипить бульйон), шоколадне й навіть фондю з морозивом! Крім хліба до них подають кубики м'яса, овочів, риби або фруктів, залежно від типу фондю.

Популярні є такі види: сирне фондю, фондю із м`яса, риби і ракоподібних, шоколадне фондю (десертне).

У ресторанах готують три традиційних сирних фондю:

  • класичне (у білому сухому вині розплавляють п’ять сортів сиру – серед них емментальський – король сирів);

  • італійське (також з п’яти сортів сиру, але з додаванням печериць);

  • бургундське (у біле сухе вино додають вишневий лікер і також змішують з сиром).

Все це доводиться до однорідної маси і потім подається на стіл у спеціальному посуді –«фондюшниці».

Для приготування сирного фондю потрібно не менше два сорти швейцарського сиру. Звичайно беруться грюйер і эменталь.

Для сирного фондю стіл сервірують спеціальними тарілками у вигляді менажниць, закусочними приборами, виделками з довгими деревяними ручками. На столі ставлять керамічні або порцелянові вазочки з грінками із житнього і пшеничного хліба, нарізаного кубиками і злегка підсушеного.

Для приготування швейцарського фондю використовують спеціальний термостійкий посуд (на заході його називають какелон, у нас іменують фондюшницею), який зсередини натирають зубчиком часнику. Розтоплюють у фондюшниці вершкове масло, натирають емментальський сир і всипають 1/3 його, наливають вино і нагрівають на повільному вогні, але не доводять до кипіння. Безперервно помішуючи дерев’яною ложкою, поступово додають сир, який залишився, приправлений перцем і мускатним горіхом. Причому розмішують не по колу, а по лінії вісімки.

Для приготування бургундського фондю, щоб сирна маса не розшаровувалася і ще більше загусла, до неї додають три-чотири чайні ложки крохмалю (або картопляної муки), який розчиняють у вишневій настоянці (або у вині) і разом із зеленню додають у суміш.

В сирному фондю маса повинна плавитися, але у жодному випадку не кипіти, інакше загубиться смак і з'являться неприємні грудочки. Одержавши однорідну масу, встановлюють фондюшницю (какелон) над пальником і ставлять в центрі столу. Гість нанизує на виделку з довгою ручкою шматочок хліба, занурює в сирну масу і поки він дістає виделку з фондюшниці, сир застигає на шматку хліба, потім перекладає її на менажницю і їсть закусочними приборами.