Звіт про проходження асистентської практики

З 1 березня по 17 квітня 2015 року я проходила асистентську практику у Київському Національному Університеті імені Тараса Шевченка.

Керівник практики –кандидат психологічних наук, Кириленко Таісія Сергіївна.

За зазначений час виконала такі види робіт:

1. Спостереження та аналіз навчального процесу з психологічних дисциплін:

	Факультет, курс, група	П.І.Б.студента-практиканта, який проводив заняття	Дата	Тема заняття	Підпис
1	Факультет психології, 2 курс	Курапов Антон Олександрович	10.03	Лекція: «Вступ до Етнопсихології»
2	Факультет психології, 1 курс ОКР “Магістр”	Коваленко Олексій Юрійович	18.03	Лекція: «Цінності у психології духовності»
3	Факультет психології, 2 курс	Курапов Антон Олександрович	26.03	Семінар “Вступ до Етнопсихології”
4	Факультет психології, 2 курс	Курапов Антон Олександрович	9.04	Семінар «Історія становлення Етнопсихології»

2. Самостійне проведення занять:

	Факультет, курс, група	Тема лекції, семінарського заняття	Дата	Оцінка	Підпис
1	Факультет психології, 1 курс ОКР “Магістр”	Лекція: «Любов і щастя як психологічні прояви духовності»	25.03
2	Факультет психології, 3 курс	Лекція: «Мотивація у спорті»	6.04
3	Факультет психології, 1 курс ОКР “Магістр”	Семінар «Духовні цінності та духовні прагнення»	8.04
4	Факультет психології, 3 курс	Семінар: «Тренінг для розвитку мотивації у спорті»	20.04

На сучасному етапі розвитку освіти в Україні організація навчання у вищому навчальному закладі відіграє велику роль у розвитку освіти та підготовці кадрів. Я спланувала проведення: 2 лекційних занять і 2 семінарських занять.

Існує багато аргументів щодо пасивного характеру лекції як форми організації навчання. Зазначено, що лекція:

• привчає студентів сприймати готові думки, гальмує їхнє самостійне творче мислення,

• змушує студентів займати позицію об’єкта навчального процесу,

• гальмує активність студентів, розвиток внутрішньої мотивації навчання, оскільки вони позбавлені можливості самостійного пошуку, відкриття істин, критичного аналізу і т.п.

Отже, враховуючи вищезазначене, разом з лекцією повинні застосовуватись інші форми організації навчання: семінарські, практичні, лабораторні заняття, тренінги та інші організаційно-методичні форми, що активізують самостійну, творчу пошуково-дослідницьку активність студентів. Саме тому я використовувала малюнки, тренінговий формат проведення семінарського заняття, інтерактивні варіанти дискусій.

Відмова від лекцій порушує науковий рівень, цілеспрямований, системний характер організації навчального процесу, обмежує можливості позитивного особистісного впливу викладача на внутрішній світ, поведінку студентів, тому я намагалася збільшити у власних лекційних заняттях зворотнбого звязку від студентів, пропонувала багато прикладів та малюнків для ілюстрації матеріалу.

Я беру до уваги, що позитивні сторони навчального заняття будуть підсилені, а слабкі зменшені, за умови, якщо взаємодія, спілкування зі студентами буде здійснюватись як з рівноправними партнерами, суб’єктами спільної навчально-пізнавальної діяльності: якщо стимулювати активність студентів, розвиток їхнього критичного, творчого мислення шляхом постановки проблемних запитань, залучення їх до дискусії, діалогу, висловлювання власних міркувань, спонукати студентів слідкувати за власною думкою, не критикувати судження слухачів, а лише здійснювати відгук на їхні міркування, спиратися на них під час викладу змісту; висловлювати власну точку зору, виявляти своє захоплення відповідною темою, галуззю науки, постійно здійснювати зворотній зв’язок, слідкувати за динамікою емоцій студентів, перевіряти рівень розуміння, осмислення ними поданої інформації.

На основі опрацьованої літератури, дидактичних матеріалів та консультацій з керівником практики я зробила висновок, що серед головних вимог до проведення навчального заняття є:

• створення психологічно-комфортної атмосфери взаємодії зі студентами, атмосфери співробітництва та спільного міркування,

• дотримання викладачем педегогічного такту, вияв уважного, позитивного ставлення до студентів,

• логічність, послідовність, чіткість пояснення, інтерпретації наукових положень,

• включення у зміст актуальних соціальних, моральних проблем, інформації, значущої для професійної діяльності, особистісного розвитку студентів,

• активізація мислення студентів, опора на їхній життєвий досвід,

• емоційність викладу навчального матеріалу,

• застосування допоміжних матеріалів.

Під час проведення навчальних занять я намагалася залучити студентів до висловлювання власних думок з приводу обговорюваної теми, створювала дискусії, а також уникала жорсткого контролю, проте підтримувала дисципліну на належному рівні.

Основою ефективно-проведеного заняття є сумлінна, відповідальна підготовка, що включає:

• психологічну підготовку викладача до проведенного заняття,

• глибоке осмислення мети заняття, сутності головних ідей, положень,

• «внутрішнє» переживання змісту заняття,

• вироблення впевненості у своїх знаннях,

• оволодіння майстерністю виступу і взаємодії з аудиторією,

• складання плану лекцій,

• робота над власним мовленням.

Таким чином, я вважаю, що сумлінна і уважна підготовка до проведення навчальних занять надала мені змогу провести їх успішно та ефективно. У процесі підготовки навчальних занять я опрацювала певну кількість літературних джерел, що збагатило мій досвід щодо методичних розробок навчальних занять та викладацького досвіду.

Методичні розробки лекційних та семінарських занять

Лекція №1

на тему:

«Любов і щастя як психологічні прояви духовності»

Мета лекції: сформувати основи розуміння студентами категорій любові та щастя у контексті психології духовності.

Задачі лекції:

1. Порівняти погляди на любов та щастя різних напрямів психології.

2. Ознайомити студентів із специфікою розуміння любові та щастя у психології духовності та філософії.

3. Проінформувати про сучасні дослідження категорій любові та щастя.

План лекції:

1. Вступна частина:

- знайомство з аудиторією, налагодження контакту;

- вступ до лекції

2. Основна частина:

- виклад основних етапів розвитку етнопсихології

3. Заключна частина:

- резюмування викладеного матеріалу,

- оголошення теми, питань, літератури семінарського заняття.

Питання лекції:

1) Щастя як психологічний феномен. Різні підходи до вивчення.

2) Психологічне розуміння поняття любові у різних психологічних напрямах.

3) Сучасні дослідження щастя та любові у психології духовності.