Висновки

Досвід економічно розвинених країн світу свідчить про значну роль програмно-цільового методу в бюджетному процесі. Практика зарубіжних країн має особливе значення ще й тому, що дає змогу, простежити труднощі, які виникають при спробі впровадження програмно-цільового методу формування бюджету і різних його елементів.

У процесі використання програмно-цільового методу планування бюджету уряди США, Канади, Великобританії, Нової Зеландії, Австралії значну увагу приділяють моніторингу результативності бюджетних видатків, ефективності витрачання бюджетних коштів.

У країнах, які використовують цей спосіб формування видаткової частини бюджету, практикується розробка програм у галузях із тривалим інвестиційним циклом, великим терміном окупності, невисокою рентабельністю, за рахунок держзамовлення підтримуються традиційні галузі, а також для стимулювання розвитку слаборозвинутих територій.

Як правило, уряди розвинутих країн вдаються до формування цільових програм, коли приватні власники капіталу не зацікавлені економічно у вирішенні поставлених завдань; під час спадів виробництва та економічних криз задля підтримки діяльності певних суб’єктів господарювання; для нівелювання негативних наслідків вдосконалення ринкових відносин у економічній та соціальній сфері; для підвищення інвестиційної привабливості держави та регіонів, тобто програмно-цільовий метод виступає як дієвий інструмент стратегічної державної політики.

У перспективі подальшому дослідженню підлягає поетапне впровадження таких складових програмноцільового методу, як бюджетні програми та підпрограми, стратегічне планування, прогноз, оцінка і визначення повноважень щодо доходів і видатків, довгострокове фінансове планування, планування капітальних інвестицій, аналіз, оцінка, і моніторинг програми, прозорість бюджетного процесу та участь громадськості у ньому задля досягнення результативності використання бюджетних ресурсів; структура бюджетних видатків та їх узгодженість із стратегією розвитку як регіону, так і країни; підвищення ефективності витрачання державних коштів через вивчення співвідношення досягнутого ефекту та обсягу фінансування; урахування аспектів міжнародного досвіду при вирішенні проблем застосування програмно-цільового методу в Україні.

Програмно-цільові методи державного управління соціально-економічними процесами потребують гнучких і виважених підходів, зважаючи на складність регулювання бюджетними ресурсами в умовах децентралізації управління в усіх сферах економіки. Обмеженість фінансово-матеріальних можливостей суб’єктів підприємництва і держави сповільнює процес вирішення проблем стимулювання інновацій та інвестицій у пріоритетних сферах народного господарства, практичної реалізації стратегії розвитку країни. Тому виключно застосування найкращих практик формування бюджетів, одним з яких є програмно-цільовий метод, ефективне використання мобілізованих ресурсів для вирішення ключових суспільно значущих проблем, здатне забезпечити дієвість органів влади та належний рівень життя населення.