Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Чммф.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5.3 Mб
Скачать

1.2 Задача про мінімум квадратичного функціоналу. Існування розв’язку задачі про мінімум функціоналу.

  1. Яку функцію називають узагальненим розв’язком рівняння Au=f ?

  • -50% Яка надає максимум функціоналу енергії на множині функцій з простору Ha

  • 100% Яка надає мінімум функціоналу енергії на множині функцій з простору Ha

  • -50% З якої випливає обмеженість функціоналу на множині функцій простору Ha

  1. Якщо А – додатний оператор, тоді чи має розвязок задача Au=f ?

  • 100% Має і він єдиний

  • -50% Не має розвязку

  • -50% Має безліч розв’язків

  1. Чи задовольняє скалярний добуток (u,v)A=(Au,v) аксіоми гільбертового простору ?

  • -50% Так, задовольняє перші дві

  • 100% Так, задовольняє всі

  • -50% Не задовольняє

  1. Нехай А-додатний оператор і задача Au=f має розвязок, то якому функціоналу він надає мінімум?

  • -50% F(u)=(Au,u)

  • 100% F(u)=(Au,u)-2(u,f)

  • -50% F(u)=2(u,f)

  1. Який скалярний добуток задовольняє всі аксіоми гільбертового простору?

  • -50% (u,v)A=(u,v)+(v,u)

  • 100% (u,v)A=(Au,v)

  • -50% (u,v)A=(Au,v)+(u,Av)

  1. Яка норма відповідає енергетичному скалярному добутку (u,v)A=(Au,v) ?

  • -50% ||u+v||A=(u,v)A1/2

  • 100% ||u||A=(u,u)A1/2

  • -50% ||u-v||A=-(u,u)A1/2

  1. Якщо А – додатний оператор, тоді чи має розвязок варіаційна задача

F(u)=(u,u)A-2(u,f)?

  • 100% Має u0 є HA і він єдиний

  • -50% Не має розвязку

  • -50% Має безліч розв’язків ui є HA

  1. Якщо простір НА - сепарабельний, то чи можна в ньому знайти систему функцій (якщо можна - яку)?

  • 100% ортонормовану

  • -50% ортогональну

  • -50% не можна знайти

  1. У якому просторі можна знайти ортонормовану систему функцій {fn}?

  • 100% У сепарабельному просторі НА

  • -50% У гільбертовому просторі Н

  • -50% У банаховому просторі B

  1. Якщо послідновність {fn} збіжна за енергетичною нормою скалярного добутку (u,v)A=(Au,v) то за чим вона ще збіжна ?

  • -50% за нормою бананового простору Р

  • 100% за нормою вихідного простору Н

  • -50% за нормою сепарабельного простору НА

  1. Який вигляд має повний простір НА?

  • -50% НА =DA

  • 100% НА =DA доповнений ГА

  • -50% НА =DА без ГА

  1. Яка нерівність виконується для довільного u є НА, де НА –енергетичний простір?

  • -50% ||u||A>γ||u||

  • 100% ||u||A>=γ||u||

  • -50% ||u||A=γ||u||

2.3. Ермітові одновимірні апроксимації на скінченних елементах.

  1. Використовуючи ермітові функції, за вузлові параметри обираєм значення:

  • 50%Функції

  • -100%Другої похідної функції

  • 50%Першої похідної функції

  • -100%Всі перелічені варіанти

  1. Вищий порядок гладкості мають базисні функції:

  • -100%Кусково-лінійні

  • -100%Лагранжевого типу

  • 100%Ерміта

  1. Дані вузлові параметри використовують для полінома Ерміта

  • -100%Першого степеня

  • -100%Другого степеня

  • 100%Третього степеня

  1. Базисні функції ермітового типу є неперервними:

  • 100%Разом з похідними першого порядку

  • -100%Разом з похідними другого порядку

  • -100%Нічого з переліченого

  1. На рисунку зображена

  • 100%Ермітова базисна функція першого типу

  • -100%Кусково-поліноміальна апроксимуюча функція

  • -100%Ермітова базисна функція другого типу

  1. На рисунку зображена

  • -100%Ермітова базисна функція першого типу

  • -100%Кусково-поліноміальна базисна функція

  • 100%Ермітова базисна функція другого типу

  1. Нехай задано два скінченні елементи прямокутної форми, що мають спільну сторону вздовж лінії . На елементах побудовані апроксимаційні формули ермітового типу. Чи є функції неперервними в разі переходу через спільну границю елементів:

  • -100%Так, лише функція

  • 100%Так, функція і похідні до першого порядку

  • -100%Ні, лише похідні першого порядку

  • -100%Жоден із перекислених варіантів

  1. Для побудови кубічних Ермітових одновимірних апроксимацій на скінченних елементах вигляду за вузлові параметри необхідно вибрати: 1) 2) 3)

  • -100%Лише 1

  • -100%Лише 3

  • 100%Лише 2

  • -100%Жодного із перелічених варіантів

  1. Базисні функції бікубічних апроксимацій ермітового типу на прямокутному скінченному елементі можна поширити на всю область. При цьому розширенні в разі переходу через спільні сторони прямокутників зберігається:

  • -100%Розривність

  • 100%Неперервність до перших похідних включно

  • -100%Неперервність до других похідних включно

  • -100%Лише неперервність функції

  1. У виразі для апроксимації функції де і перша компонента в відповідає

  • 100%Значенню функції в і-1 вузлі

  • -100%Значенню похідної в і-1 вузлі

  • -100%Значенню комбінації функції і її похідної в і-1 вузлі

  1. У виразі для апроксимації функції де і друга компонента в відповідає

  • -100%Значенню функції в і-1 вузлі

  • 100%Значенню похідної в і-1 вузлі

  • -100%Значенню комбінації функції і її похідної в і-1 вузлі

  1. У виразі для апроксимації функції де і третя компонента в відповідає

  • 100%Значенню функції в і вузлі

  • -100%Значенню похідної в і вузлі

  • -100%Значенню комбінації функції і її похідної в і-1 вузлі

  • -100%Значенню комбінації функції і її похідної в і-тому вузлі

  1. У виразі для апроксимації функції де і перша компонента в обчислюється за формулою: 1) 2) 3) де i

  • 100%1

  • -100%2

  • -100%3

  • -100%Жодної правильної відповіді

  1. У виразі для апроксимації функції де і друга компонента в обчислюється за формулою: 1) 2) 3) де i

  • 100%1

  • -100%2

  • -100%3

  • -100%Жодної правильної відповіді

  1. У виразі для апроксимації функції де і третя компонента в обчислюється за формулою: 1) 2) 3) де i

  • -100%1

  • -100%2

  • 100%3

  • -100%Жодної правильної відповіді

  1. Для бікубічної апроксимації ермітового типу у кожній вузловій точці маємо:

  • -100%Один вузловий параметр

  • -100%Два вузлових параметри

  • -100%Три вузлових параметри

  • 100%Чотири вузлових параметри

  • -100%Жодного вузлового параметра

  1. Ермітова базисна функція має вигляд: 1) 2)

  • -100% Лише перший варіант

  • 100% Обидва варіанти

  • -100% Лише другий варіант

  • -100%Жоден з перечислених варіантів

3.7. Крайові задачі для р-ня Пуассона.

  1. Другою крайовою умовою для рівняння Пуассона є :

  • -100%Задача Діріхле

  • 100%Задача Неймана

  • -100%Задача Ньютона

  1. Задача Неймана при (k = 2) для рівняння Пуассона має

  • 100%не має єдиного розв’язку

  • -100%єдиний розв’язок

  • -100%має безліч розв’язків

  1. Для того щоб дослідити додатну визначеність операторів головних крайових задач для неоднорідного рівняння Лапласа використовуємо :

  • -100%нерівність Коші

  • 100%нерівності Фрідріхса і Пуанкаре

  • -100%нерівність Чебишева

  1. У другій крайовій умові (задача Неймана) для рівняння Пуассона du(x)/dv=0, xϵГ де, (мал. 14.4.1)

  • -100%a)

  • 100%b)

  1. Крайова задача Неймана для рівняння Пуассона має вигляд : (мал. 14.5.1)

  • 100%a)

  • -100%b)

  • -100%c)

  1. Крайова задача Діріхле для рівняння Пуассона має вигляд : (мал. 14.6.1)

  • -100%a)

  • 100%b)

  • -100%c)

  1. Крайова задача Ньютона для рівняння Пуассона має вигляд : (мал. 14.7.1)

  • -100%a)

  • -100%b)

  • 100%c)

  1. Для крайової задачі Неймана множина області визначення оператора Ak набуде вигляду : (мал. 14.8.1)

  • -100%a)

  • 100%b)

  • -100%c)

  1. Для крайової задачі Діріхле множина області визначення оператора Ak набуде вигляду : (мал. 14.9.1)

  • 100%a)

  • -100%b)

  • -100%c)

  1. Для крайової задачі Ньютона множина області визначення оператора Ak набуде вигляду : (мал. 14.10.1)

  • -100%a)

  • -100%b)

  • 100%c)

  1. Нерівність Фрідріхса має вигляд (мал. 14.11.1)

  • -100%a)

  • 100%b)

  • -100%c)

  1. Нерівність Фрідріхса має вигляд (мал. 14.12.1)

  • -100%a)

  • 100%b)

  • -100%c)

  1. Оператори трьох головних крайових задач для неоднорідного рівняння Лапласа є додатно визначеними :

  • -100%ні

  • 100%так

  1. Задачу Ньютона можна сформувати як варіаційну задачу вигряду : (мал.14.14.1)

  • -100%a)

  • 100%b)

  1. Задачу Неймана можна сформувати як варіаційну задачу вигряду : (мал. 14.15.1)

  • -100%a)

  • 100%b)

  1. Функцію u у варіаційному вигляді задачі Ньютона належить простору : (мал. 14.16.1)

  • -100%a)

  • 100%b)

  • -100%c)

  1. Функцію u у варіаційному вигляді задачі Неймана належить простору : (мал. 14.17.1)

  • 100%a)

  • -100%b)

  • -100%c)

  1. Функцію u у варіаційному вигляді задачі Діріхле належить простору : (мал. 14.18.1)

  • -100%a)

  • -100%b)

  • 100%c)

  1. В неоднорідному рівнянні Лапласа (мал. 14.19.1): (мал. 14.19.2)

  • 100%a)

  • -100%b)

  • -100%c)

  1. Це нерівність (14.20.1)

  • 100%Фрідріхса

  • -100%Пуанкаре

4.2 Властивості спектра оператора.

  1. Який вигляд має задача на власні значення?

  • 100% Au-λu=0

  • -50% Au-u=Bu

  • -50% Au= λu+с

  1. У якому просторі діє оператор А задачі на власні значення вигляду:

Au-λu=0?

  • 100% У гільбертовому просторі Н=L2

  • -50% У сепарабельному просторі Н

  • -50% У банаховому просторі B

  1. Що таке спектр оператора ?

  • 100% сукупність власних чисел і власних значень оператора

  • -50% Власні числа оператора

  • -50% Власні значення оператора

  1. Що таке власні значення оператора А?

  • 100% значення λ для яких існує відмінний від тотожного нуля розвязок задачі Au-λu=0

  • -50% нетривіальні значеня розвязку задачі Au-λu=0

  • -50% сукупність розв’язків задачі Au-λu=0

  1. Що таке власні функції оператора А?

  • 100% нетривіальні значеня розвязку задачі Au-λu=0, які відповідають власним числам

  • -50% λ для яких існує відмінний від тотожного нуля розвязок задачі Au-λu=0

  • -50% сукупність розв’язків задачі Au-λu=0

  1. Якими числами є власні числа задачі Au-λu=0 ?

  • 100% дійсними

  • -50% комплексними

  • -50% натуральні

  1. Якими є власні числа додатного оператора ?

  • 100% невідємними

  • -50% додатними

  • -50% ненульовими

  1. Якими є власні числа додатно визначеного оператора ?

  • 100% додатними

  • -50% невідємними

  • -50% недодатними

  1. Якими є власні функції симетричного оператора, що відповідають різним власним числам ?

  • 100% ортогональні

  • -50% ортонормовані

  • -50% ортонормовані і ортогональні

  1. Якими є власні функції додатно визначеного оператора, що відповідають різним власним числам ?

  • 100% ортогональні за енергією

  • -50% ортонормовані за енергією

  • -50% ортонормовані і ортогональні за енергією

  1. Що визначає якісні характеристики власних чисел та власних функцій ?

  • 100% властивості симетрії, додатності і додатної визначеності оператора А

  • -50% ортонормованість оператора А

  • -50% ортонормованість і ортогональність оператора А

  1. Яка задача є спектральною?

  • 100% Au-λu=0

  • -50% Au-λu=Bu+c

  • -50% Au=0.

  1. Для системи звичайних диференціальних рівнянь вкажіть правильні крайові умови: a) b) c)

  • -100%a)

  • -100%b)

  • 100%c)

  1. Щоб отримати крайову задачу вигляду необхідно в крайовій задачі зробити таку заміну: a) b)

  • 100%a)

  • -100%b)

  • -100%Жодна з відповідей не вірна

  1. У гільбертовому просторі векторних функцій скалярний добуток визначається наступним співвідношенням: a) b) c)

  • 100%a)

  • -100%b)

  • -100%c)

  • -100% Жодна з відповідей не вірна

  1. У гільбертовому просторі векторних функцій норма визначається наступним співвідношенням: a) b) c)

  • -100%a)

  • -100%b)

  • 100%c)

  1. Для крайової задачі область визначення оператора оператора можна задати співвідношенням: a) b) c)

  • -100%a)

  • 100%b)

  • -100%c)

  1. Маємо крайову задачу закінчіть формулювання леми: Нехай симетричні матриці, тоді оператор задачі (1), (2) …

  • 100%симетричний

  • -100%додатний

  • -100%додатно визначений

  1. Маємо крайову задачу закінчіть формулювання теореми: Нехай додатно визначена матриця а – невідємна матриця Тоді оператор задачі (1), (2) …

  • -100%симетричний

  • -100%додатний

  • 100%додатно визначений

  1. Якщо оператор задачі додатно визначений. Тоді її можна записати у такому варіаційному формулюванні: a) b)

  • 100%a)

  • -100%b)

  • -100%немає правильної відповіді

  1. Який порядок має система звичайних диференціальних рівнянь:

  • -100%перший

  • 100%другий

  • -100%k-тий

  • -100%(s-1)-ий

  1. Матриця системи лінійних алгебричних рівнянь МСЕ формується з матриць де тут є

  • 100%матриця мас

  • -100%матриця жорсткості

  • -100%гранична матриця

  • -100%немає правильної відповіді

  1. Матриця системи лінійних алгебричних рівнянь МСЕ формується з матриць де тут є

  • 100%матриця жорсткості

  • -100%матриця мас

  • -100%гранична матриця

  • -100%немає правильної відповіді

  1. Матриця жорсткості системи рівнянь МСЕ обчислюється наступним чином: a) b) c)

  • 100%a)

  • -100%b)

  • -100%c)

  1. Матриця мас системи рівнянь МСЕ обчислюється наступним чином: a) b) c)

  • -100%a)

  • 100%b)

  • -100%c)

  1. Стовпець правих частин системи рівнянь МСЕ обчислюється наступним чином: a) b) c)

  • -100%a)

  • -100%b)

  • 100%c)

  1. Структура системи лінійних алгебраїчних рівнянь на рисунку зображена:

  • 100%вірно

  • -100%невірно

  1. Варіаційні формулювання або є еквівалентними:

  • 100%так

  • -100%ні

Апроксимація на скінченних елементах.

Теорема про апроксимацію кусково-лінійними базисними функціями.

  1. Функція з компактним носієм – це функція яка

  • -100%Відмінна від нуля на всій області визначення

  • 100%Відмінна від нуля в певній частині області визначення

  • -100%Має область значень [1,2]

  1. МСЕ - це

  • -100%Метод середніх елементів

  • 100% Метод скінченних елементів

  • -100%Міжнародний союз економістів

  1. В МСЕ область скінченного елемента позначають через

  • -100%N

  • 100%

  • -100%Q

  1. В МСЕ (за означенням Сьярле) через позначають

  • 100% Область скінченного елемента

  • -100%k – вимірний простір функцій

  • -100%Набір лінійно незалежних функціоналів

  1. В МСЕ (за означенням Сьярле) через N позначають

  • -100% Область скінченного елемента

  • 100%k – вимірний простір функцій

  • -100%Набір лінійно незалежних функціоналів

  1. В МСЕ (за означенням Сьярле) через Q позначають

  • -100% Область скінченного елемента

  • -100%k – вимірний простір функцій

  • 100%Набір лінійно незалежних функціоналів

  1. В МСЕ трійку значень називають

  • -100% власними значеннями

  • 100% скінченним елементом

  • -100% набір лінійно незалежних функцій

  1. Нехай скінченний елемент і нехай базис простору , причому , тоді базис називають

  • -100% власним

  • 100% вузловим

  • -100% компактним

  1. Матричний запис апроксимуючої функції на скінченному елементі має вигляд

  • -100%

  • 100%

  • -100%

  • -100%

  1. Похибка апроксимації кусково-лінійними базисними функціями оцінюється через

  • 50%

  • 50%

  • -100%

  • -100%

4.9. Числовий аналіз спектральної задачі Штурма-Ліувіля.

  1. Задача на власні значення для оператора Штурма-Ліувілля має вигляд

  • 100%

  • -100%

  • -100%

-100%

  1. Умови накладені на коефіцієнти p(x) та q(x) для задачі

У вигляді і вважатимемо їх неперервними функціями забезпечує

  • 50% Існування дискретного спектра оператора задачі

  • 50% Нескінченну послідовність дійсних чисел

  • -100% Не існування спектра оператора задачі

  • -100% Існування неперервного спектра оператора задачі

  1. Якщо p,q=const то для

власні числа і функції

  • -100% Не існують

  • 100% Можна знайти у явному вигляді

  • -100% Набувають лише від’ємних значень

  1. Якщо коефіцієнти оператора Штурма-Ліувілля є сталими то елементи матриць і є

  • 100% Сталими числами

  • -100% Інтегралами

  • -100% Поліномами

  1. Оцінка похибки задачі на власні значення для оператора Штурма-Ліувілля становить

  • 100%

  • -100%

  • -100%

1.9. Абстрактна вар. задача і 1.10. Метод Бубнова-Гальоркіна.

  1. Для побудови наближеного розв’язку варіаційної задачі (1)

  • -100% – лінійно незалежна система,

  • 100% – лінійно незалежна система, – повна система,

  • -100% – повна система,

  1. скінченновимірний підпростір простору , натягнутий на базисні функції . Наближений розв’язок варіаційної задачі, який шукаємо у м-м Бубнова-Гальоркіна, запишемо у вигляді

  • 100%

  • -100%

  • -100%

  1. Наближений розв’язок варіаційної задачі (1) запишемо , де

  • 100% – невідомі коефіцієнти;

  • -100% – базисні функції;

  • -100% – наближені розв'язки;

  1. Наближений розв’язок варіаційної задачі (1) запшемо , де

  • -100% – невідомі коефіцієнти;

  • 100% – базисні функції;

  • -100% – наближені розв'язки;

  1. Для знаходження невідомих коефіцієнтів наближений розв’язок підставимо у варіаційну задачу і приймемо . Отримаємо СЛАР:

  • -100%

  • 100%

  • -100%

  1. Єдиність розв'язку даної СЛАР випливає:

  • -100% з умов, накладених на базисні функції;

  • -100% з леми Сеа;

  • 100% з теореми Лакса-Мільграма;

  1. Наближений розв’язок варіаційної задачі (1) шукаємо у Sn, де

  • 100% Sn - повний підпростір простору V;

  • -100% Sn - простір Соболєва;

  • -100% правильна відповідь відсутня;

  1. Існування розв'язку в Sn забезпечує

  • -100% лема Сеа;

  • -100% теорема про мінімум функціоналу енергії;

  • 100% теорема Лакса-Мільграма;

  1. Для дослідження проблеми збіжності послідовності наближених розв'язків використовують

  • -100% лему Сеа;

  • -100% теорема про мінімум функціоналу енергії;

  • 100% теорема Лакса-Мільграма;

  1. Згідно леми Сеа виконується наступна оцінка:

  • -100%

  • -100%

  • 100% ;

  1. В лемі Сеа виконується оцінка , де

  • -100% C > 0;

  • -100% C не залежить від вимірності простору Sn;

  • 100% всі варіанти правильні;

  1. В лемі Сеа виконується оцінка , де

  • 100% u0розв’язок варіаційної задачі;

  • -100% u0 наближений розв’язок;

  • -100% u0 довільна функція з підпростору Sn;

  1. В лемі Сеа виконується оцінка , де

  • -100% unрозв’язок варіаційної задачі;

  • 100% un наближений розв’язок;

  • -100% un довільна функція з підпростору Sn;

  1. В лемі Сеа виконується оцінка , де

  • -100% vnрозв’язок варіаційної задачі;

  • -100% vn наближений розв’язок;

  • 100% vn довільна функція з підпростору Sn;

  1. На підставі леми Сеа доводимо

  • -100% теорему про збіжність послідовності наближених розв’язків до узагальненого розв’язку;

  • 100% існування розв’язку варіаційної задачі;

  • -100% всі варіанти правильні;

  1. Теорема про збіжність послідовності наближених розв’язків методу Бубнова-Гальоркіна до узагальненого розв’язку варіаційної задачі, дає таку оцінку:

  • -100%

  • 100%

  • -100%

  1. Оцінка означає

  • 100% збіжність за нормою послідовності наближених розв'язків варіаційної задачі методу Б-Г до слабкого розв'язку;

  • 100% збіжність за нормою послідовності наближених розв'язків варіаційної задачі методу Б-Г до точного розв'язку;

-100% збіжність послідовності наближених розв'язків варіаційної задачі методу Б-Г ;

  1. Для побудови наближеного розв’язку варіаційної задачі (1)

  • -100% – лінійно незалежна система,

  • 100% – лінійно незалежна система, – повна система,

  • -100% – повна система,

  1. скінченновимірний підпростір простору , натягнутий на базисні функції . Наближений розв’язок варіаційної задачі, який шукаємо у м-м Бубнова-Гальоркіна, запишемо у вигляді

  • 100%

  • -100%

  • -100%

  1. Наближений розв’язок варіаційної задачі (1) запишемо , де

  • 100% – невідомі коефіцієнти;

  • -100% – базисні функції;

  • -100% – наближені розв'язки;

  1. Наближений розв’язок варіаційної задачі (1) запшемо , де

  • -100% – невідомі коефіцієнти;

  • 100% – базисні функції;

  • -100% – наближені розв'язки;

  1. Для знаходження невідомих коефіцієнтів наближений розв’язок підставимо у варіаційну задачу і приймемо . Отримаємо СЛАР:

  • -100%

  • 100%

  • -100%

  1. Єдиність розв'язку даної СЛАР випливає:

  • -100% з умов, накладених на базисні функції;

  • -100% з леми Сеа;

  • 100% з теореми Лакса-Мільграма;

  1. Наближений розв’язок варіаційної задачі (1) шукаємо у Sn, де

  • 100% Sn - повний підпростір простору V;

  • -100% Sn - простір Соболєва;

  • -100% правильна відповідь відсутня;

  1. Існування розв'язку в Sn забезпечує

  • -100% лема Сеа;

  • -100% теорема про мінімум функціоналу енергії;

  • 100% теорема Лакса-Мільграма;

  1. Для дослідження проблеми збіжності послідовності наближених розв'язків використовують

  • -100% лему Сеа;

  • -100% теорема про мінімум функціоналу енергії;

  • 100% теорема Лакса-Мільграма;

  1. Згідно леми Сеа виконується наступна оцінка:

  • -100%

  • -100%

  • 100% ;

  1. В лемі Сеа виконується оцінка , де

  • -100% C > 0;

  • -100% C не залежить від вимірності простору Sn;

  • 100% всі варіанти правильні;

  1. В лемі Сеа виконується оцінка , де

  • 100% u0розв’язок варіаційної задачі;

  • -100% u0 наближений розв’язок;

  • -100% u0 довільна функція з підпростору Sn;

  1. В лемі Сеа виконується оцінка , де

  • -100% unрозв’язок варіаційної задачі;

  • 100% un наближений розв’язок;

  • -100% un довільна функція з підпростору Sn;

  1. В лемі Сеа виконується оцінка , де

  • -100% vnрозв’язок варіаційної задачі;

  • -100% vn наближений розв’язок;

  • 100% vn довільна функція з підпростору Sn;

  1. На підставі леми Сеа доводимо

  • -100% теорему про збіжність послідовності наближених розв’язків до узагальненого розв’язку;

  • 100% існування розв’язку варіаційної задачі;

  • -100% всі варіанти правильні;

  1. Теорема про збіжність послідовності наближених розв’язків методу Бубнова-Гальоркіна до узагальненого розв’язку варіаційної задачі, дає таку оцінку:

  • -100%

  • 100%

  • -100%

  1. Оцінка означає

  • 100% збіжність за нормою послідовності наближених розв'язків варіаційної задачі методу Б-Г до слабкого розв'язку;

  • 100% збіжність за нормою послідовності наближених розв'язків варіаційної задачі методу Б-Г до точного розв'язку;

-100% збіжність послідовності наближених розв'язків варіаційної задачі методу Б-Г ;

1.8. Слабкий розв’язок крайової задачі і 1.9. Абстрактна варіаційна задача.

  1. Теорему про функціонал енергії можна використовувати для запису варіаційних формулювань задач, оператори яких є

  • -33.33% від’ємними

  • 100% принаймі додатніми

  • -33.33% принаймі відємними

  • -33.33% будь-якими

  1. Безрозмірна стала, число Пекле позначається

  • -33.33%

  • 100%

  • -33.33%

  • -33.33%

  1. Простір Соболєва позначається

  • -50%

  • -50%

  • 100%

  1. Простір Соболєва визначає функції які

  • -50% які диференційовані на проміжку разом з узагальненими похідними другого порядку.

  • -50% які диференційовані на проміжку разом з узагальненими похідними першого порядку.

  • 100% які інтегровані на проміжку разом з узагальненими похідними до другого порядку.

  1. Нехай маємо одновимірний процесс перенесення забруднень та граничні умови тоді область визначення цієї задачі можна записати

  • -33.33%

  • 100%

  • -33.33%

  • -33.33%

  1. Слабким розв'язком задачі

називається функція яка

  • -100% задовольняє варіаційне рівння та виконується

  • 100% задовольняє варіаційне рівння та виконується

  1. Якщо функція є слабким розв’язком задачі тоді

-100% не задовольняє варіаційне формулювання задачі

100% задовольняє варіаційне формулювання задачі

  1. Задано варіаційне рівняння

тоді загальний вигляд варіаційної задачі матиме вигляд

  • -100% де

  • 100% де

  1. Задано варіаційну задачу

де

Питання існування і єдиності слабкого розв’язку цієї варіаційної задачі розглянуто у теоремі

  • -33.33% про мінімум квадратичного функціонала

  • 100% Лакса - Мільграма

  • -33.33%

  • -33.33%

  1. У теоремі Лакса – Мільграма розглядається

  • -50% простір Соболєва

  • -50%

  • 100% простір Гільберта

  1. Згідно з теоремою Лакса – Мільграма білінійна норма

  • -50%

  • -50%

  • 100%

  1. Згідно з теоремою Лакса – Мільграма білінійна норма

  • -50% неперервна

  • -50%

  • 100% неперервна та V- еліптична

  1. Згідно з теоремою Лакса – Мільграма лінійна норма

  • -50% неперервна та

  • 100% неперервна

  1. Згідно з теоремою Лакса – Мільграма лінійна норма

неперервна тобто виконується

  • -50%

  • -50%

  • 100%

  1. За теоремою Лакса – Мільграма варіаційна задача

де

де на задані лінійні і білінійні норми задані певні обмеження.

Має єдиний розв’язок і виконується

  • -50% , α - стала

  • -50% , α - стала

  • 100% , α - стала

1.8. Слабкий розв’язок крайової задачі і 1.9. Абстрактна варіаційна задача.

  1. Теорему про функціонал енергії можна використовувати для запису варіаційних формулювань задач, оператори яких є

  • -33.33% від’ємними

  • 100% принаймі додатніми

  • -33.33% принаймі відємними

  • -33.33% будь-якими

  1. Безрозмірна стала, число Пекле позначається

  • -33.33%

  • 100%

  • -33.33%

  • -33.33%

  1. Простір Соболєва позначається

  • -50%

  • -50%

  • 100%

  1. Простір Соболєва визначає функції які

  • -50% які диференційовані на проміжку разом з узагальненими похідними другого порядку.

  • -50% які диференційовані на проміжку разом з узагальненими похідними першого порядку.

  • 100% які інтегровані на проміжку разом з узагальненими похідними до другого порядку.

  1. Нехай маємо одновимірний процесс перенесення забруднень та граничні умови тоді область визначення цієї задачі можна записати

  • -33.33%

  • 100%

  • -33.33%

  • -33.33%

  1. Слабким розв'язком задачі

називається функція яка

  • -100% задовольняє варіаційне рівння та виконується

  • 100% задовольняє варіаційне рівння та виконується

  1. Якщо функція є слабким розв’язком задачі тоді

-100% не задовольняє варіаційне формулювання задачі

100% задовольняє варіаційне формулювання задачі

  1. Задано варіаційне рівняння

тоді загальний вигляд варіаційної задачі матиме вигляд

  • -100% де

  • 100% де

  1. Задано варіаційну задачу

де

Питання існування і єдиності слабкого розв’язку цієї варіаційної задачі розглянуто у теоремі

  • -33.33% про мінімум квадратичного функціонала

  • 100% Лакса - Мільграма

  • -33.33%

  • -33.33%

  1. У теоремі Лакса – Мільграма розглядається

  • -50% простір Соболєва

  • -50%

  • 100% простір Гільберта

  1. Згідно з теоремою Лакса – Мільграма білінійна норма

  • -50%

  • -50%

  • 100%

  1. Згідно з теоремою Лакса – Мільграма білінійна норма

  • -50% неперервна

  • -50%

  • 100% неперервна та V- еліптична

  1. Згідно з теоремою Лакса – Мільграма лінійна норма

  • -50% неперервна та

  • 100% неперервна

  1. Згідно з теоремою Лакса – Мільграма лінійна норма

неперервна тобто виконується

  • -50%

  • -50%

  • 100%

  1. За теоремою Лакса – Мільграма варіаційна задача

де

де на задані лінійні і білінійні норми задані певні обмеження.

Має єдиний розв’язок і виконується

  • -50% , α - стала

  • -50% , α - стала

  • 100% , α - стала

1.4. Головні та природні граничні умови.

Задача з неоднорідними граничними умовами.

  1. Нехай диференціальне рівняння має порядок 2k. Тоді граничні умови, що містять похідні до порядку k-1 включно є

  • -100% природними граничними умовами

  • 100% головними граничними умовами

  1. Нехай диференціальне рівняння має порядок 2k. Тоді граничні умови, що містять похідні порядку k та вище є

  • -100% головними граничними умовами

  • 100% природними граничними умовами

  1. У варіаційному формуванні крайової задачі, як задачі мінімізації квадратичного функціонала, природні граничні умови та диференціальне рівняння становлять

  • -100% достатні умови мінімуму функціонала

  • 100% необхідні умови мінімуму функціонала

  • -100% необхідні і достатні умови мінімуму функціонала

  1. Розглянемо мішану крайову задачу для рівняння Пуассона , ; (1) , ; (2) , , , (3) Гранична умова (2) є:

  • 100% головною умовою

  • -100% природною умовою

  1. Розглянемо мішану крайову задачу для рівняння Пуассона , ; (1) , ; (2) , , , (3) Гранична умова (3) є:

  • 100% природною умовою

  • -100% головною умовою

  1. Розглянемо мішану крайову задачу для рівняння Пуассона , ; (1) , ; (2) , , , (3) Ця задача еквівалентна задачі про мінімум функціонала енергії який має вигляд: 1. 2. 3.

  • -100% 1

  • -100% 2

  • 100% 3

7. Розглянемо мішану крайову задачу для рівняння Пуассона , ; (1) , ; (2) , , , (3) Ця задача еквівалентна задачі про мінімум функціонала енергії який має вигляд: (4). Чи вірно, що необхідними умовами функціонала (4) є рівняння (1) і граничні умови (2):

  • 100% ні

  • -100% так