1.2 Згідно з Рекомендаціями по охороні навколишнього середовища

До складу відпрацьованих газів двигунів автомобілів входить ряд компонентів, з яких істотний обсяг займають токсичні гази: окис вуглецю СО, вуглеводні С_nH_m, окисли азоту NO_x та з'єднання свинцю.

Оцінку рівня забруднення повітряного середовища зазначеними відпрацьованими газами роблять на основі прогнозів відповідно до розрахунків.

Методика розрахунку базується на поетапному визначенні емісії (викидів) відпрацьованих газів, концентрації забруднення повітря цими газами на різній відстані від дороги і порівнянні отриманих даних із гранично допустимими концентраціями (ГДК) даних речовин у повітряному середовищі.

При розрахунку викидів враховують різні типи автотранспортних засобів і конкретні дорожні умови.

У якості розрахункової приймають інтенсивність руху різних типів автомобілів у змішаному потоці.

Потужність емісії СО, С_nH_m, NO_x у відпрацьованих газах окремо для кожної газоподібної речовини визначають за формулою

(1.13)

де – потужність емісії даного виду забруднень від транспортного потоку на конкретній ділянці дороги, г/(м добу);

–коефіцієнт переходу до прийнятих одиниць виміру

т – коефіцієнт, що враховує дорожні й автотранспортні умови приймається за графіком (рис. 9.3) у залежності від середньої швидкості транспортного потоку

– середня експлуатаційна витрата пального для даного типу (марки) карбюраторних автомобілів, л/км; для оцінних розрахунків може бути прийнятий по середніх експлуатаційних нормах з урахуванням умов руху, що наведені в таблиці 9.4

–те ж, для дизельних автомобілів, л/км;

–розрахункова перспективна інтенсивність руху кожного виділеного типу карбюраторних автомобілів, авт./год

–те ж, для дизельних автомобілів, авт./год;

К_к і К_д –коефіцієнти, прийняті для даного компонента забруднення для карбюраторних і дизельних типів двигунів відповідно з таблицею 9.5.

Потужність емісії в повітряне середовище з'єднань свинцю у вигляді аерозолів визначають за формулою

(1.14)

де –потужність емісії в повітряне середовище з'єднань свинцю на конкретній ділянці дороги, г/(м добу);

– коефіцієнт переходу до прийнятих одиниць виміру

– коефіцієнт, який враховує дорожні й автотранспортні умови приймають за графіком (рис. 9.1) у залежності від середньої швидкості транспортного потоку

–коефіцієнт, що враховує осідання свинцю в системі випуску відпрацьованих газів;

–коефіцієнт, який враховує частку свинцю, що викидається, у виді аерозолів у загальному обсязі викидів;

– середня експлуатаційна витрата пального для даного типу (марки) карбюраторних автомобілів, л/км; для оцінних розрахунків може бути прийнятий за середніми експлуатаційними нормами з урахуванням умов руху, що наведені в таблиці 9.4

– розрахункова перспективна інтенсивність руху кожного виділеного типу карбюраторних автомобілів, авт./год.

– вміст добавки свинцю в паливі, г/кг.

При наявності фактичних даних про емісію токсичних складових відпрацьованих газів автомобілів приймають безпосередньо значення цих даних без перерахування по витраті пального.

При розрахунку розсіювання викидів від автотранспорту і визначення концентрації токсичних речовин на різній відстані від дороги використовується модель Гауссового розподілу домішок в атмосфері на невеликих висотах.

Рисунок 9.3 – Залежність величини коефіцієнта "т" який враховує дорожні і транспортні умови руху від середньої швидкості транспортного потоку

Концентрацію забруднень атмосферного повітря окисом вуглецю вуглеводнями, окислами азоту, з'єднаннями свинцю вздовж дороги визначають за формулою

(1.15)

де С – концентрація даного виду забруднення в повітрі, г/м³;

– стандартне відхилення Гауссового розсіювання у вертикальному напрямку, м (табл. 9.6);

V – швидкість вітру, що переважає в розрахунковий місяць літнього періоду м/с;

– кут між напрямком вітру до траси дороги. При куті від 90 до 30 градусів швидкість вітру потрібно множити на синус кута при куті менш 30 градусів – коефіцієнт 0,5

– фонова концентрація забруднення повітря, г/м³.

Таблиця 9.4 – Середні експлуатаційні норми витрати пального на 1 км

Тип автомобіля	Середня експлуатаційна витрата пального л/км
Легкові автомобілі	0,11
Малі вантажні автомобілі карбюраторні (до 5 т)	0,16
Малі вантажні автомобілі дизельні (до 5 т)	0,14
Вантажні автомобілі карбюраторні (6 т і більше), наприклад ЗІЛ–130 і ін.	0,33
Вантажні автомобілі дизельні	0,34
Автобуси карбюраторні	037
Автобуси дизельні	0,28

Таблиця 9.5 – Значення коефіцієнтів і

Вид викидів	Тип двигуна
	карбюраторний	дизельний
Окис вуглецю	06	0,14
Вуглеводні	0,12	0,037
Окис азоту	0,06	0,015

Результати розрахунку за формулою 9.6 порівнюють із ГДК (табл. 9.7)

За отриманими результатами будується графік забруднення відпрацьованих газами придорожньої зони. Приклад графіка наведений на рисунку 9.4.

Таблиця 9.6 – Значення стандартного Гауссового відхилення

Сонячна радіація	Значення стандартного Гауссового відхилення при відстані від кромки проїзної частини, м
	10	20	40	60	80	100	150	200	250
Сильна	2	4	6	8	10	13	19	24	30
Слабка	1	2	4	6	8	10	14	18

Примітка. Сильна сонячна радіація відповідає ясній сонячній погоді слабка – похмурій (у т.ч. дощовій). Величина повинна прийматися в розрахунковий період найбільшої інтенсивності руху (літній період). Рівень сонячної радіації приймається в залежності від того яка погода переважає в розрахунковий місяць.

^{Таблиця 9.7 – Гранично допустима концентрація токсичних складових відпрацьованих газів у повітрі населених місць, мг/м}3

Вид речовини	Клас небезпеки	Середньодобові гранично допустимі концентрації мг/м3
Окис вуглецю	4	3,0
Вуглеводні	3	15
Окисли азоту	2	0,04
З'єднання свинцю	1	0,0003

Рисунок 9.1 – Залежність величини коефіцієнта «m_P» від середньої швидкості транспортного потоку