Ііі.Іі. Шляхи вирішення проблем банківського кредитування та його вдосконалення

2014 рік довів, що фінансово-банківську кризу не можна подолати в межах діючого законодавства. Україні потрібне оновлене правове поле, яке уможливить вирішення існуючих проблем.

Серед найактуальніших питань, що потребують підтримки депутатів Верховної Ради України, є: посилення контролю за операціями банків з пов’язаними особами та відповідальності власників істотної участі, керівників банків та інших пов‘язаних з банком осіб за дії, що призводять до неплатоспроможності банку.

Шляхи врегулювання – унесення змін до низки законодавчих актів (Кодекс про адміністративні правопорушення України, Кримінальний кодекс України, закону України «Про банки і банківську діяльність») щодо посилення відповідальності за проведення операцій з пов’язаними особами.

Для зміцнення банківської системи Національний банк України виводить з ринку проблемні неплатоспроможні банки, а також банки, що займалися відмиванням коштів.

За 2014 рік з ринку було виведено 33 банки та передано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з них 7 – за порушення банківського законодавства у сфері незаконного відмивання коштів. Призначено кураторів у 51 банк.

НБУ провів стрес-тестування 35 найбільших банків. Результати очікувані. Докапіталізації потребують 18 установ на загальну суму 66 млрд. грн.[17]

Дії НБУ:

1. підвищено вимоги до капіталу нових банків до 500 млн. грн., та затверджено план підвищення власного капіталу банків з мінімального 120 млн. грн. до 500 млн. грн.

2. покращено процедури виведення банків з ринку. Зараз це дійсні міжнародні практики, які розроблено спільно с МВФ та Світовим банком.

3. суттєво покращено процедуру моніторингу пов’язаних осіб та ввели жорстку процедуру розкриття кінцевих власників банків.

4. значно підсилено відповідальність власників та керівництва банків за маніпулювання фінансовою звітністю та доведення банку до банкротства.

5. розробляються не лише законодавчі ініціативи щодо підвищення прав кредиторів, але й технічні механізми мінімізації ризиків для банків, як на етапі видачі кредиту так і на етапі його обслуговування.

Реформування банківської системи НБУ розпочав з себе:

• триває ліквідація непрофільних активів;

• проходить оптимізація чисельності персоналу;

• проведено реінжиніринг основних функцій та процесів;

• більш ніж вдвічі скорочено витрати на власне утримання у 2015 році.[12]

Висновки

За результатами курсової роботи очевидно, що банківський кредит виступає одним із джерел поповнення обігових коштів позичальника і відіграє важливу роль у розвитку національної економіки. Кредитні операції банківських установ є основними активними операціями, оскільки дають змогу банку отримувати доходи у виді процентів, а позичальникам - задовольняти потреби у грошових коштах. Банківський кредит відображає економічні взаємозв'язки між суб'єктами господарювання: кредитором - банком, який надає кредити, і позичальником - суб'єктом кредитування, який отримує в тимчасове користування кредитні кошти. Позичальниками можуть бути фізичні, юридичні особи-суб'єкти господарювання, банки і небанківські фінансово-кредитні установи, держава.

Від початку незалежності України до сучасного етапу розвитку банківництва спостерігається значний розвиток кредитної діяльності банків та небанківських фінансово-кредитних установ. Кредити надаються позичальникам на різноманітні цілі, під різні види забезпечення. При цьому використовуються поширені у світовій практиці методи кредитування з урахуванням останніх тенденцій розвитку банківського бізнесу та використанням сучасних інформаційних технологій.

Ефективне банківське кредитування вимагає наявності значного обсягу інформації. З одного боку, позичальники для оцінювання реальних можливостей щодо повернення кредитних коштів у майбутньому та оплати за користування ними повинні мати доступ до інформації про умови здійснення кредитної операції, процентну ставку, вартість послуг банку стосовно надання, обслуговування та погашення кредиту. З іншого боку, банківська установа для прийняття обґрунтованого рішення про можливість кредитування має володіти повною і достовірною інформацією про фінансовий стан позичальника, кредитний проект та грошові потоки від його реалізації, забезпечення, яке пропонується за кредитом тощо.

На всіх етапах кредитного процесу в банку має проводитися постійний та ефективний контроль за кредитною діяльністю з метою недопущення виникнення втрат банківською установою внаслідок неспроможності позичальників розраховуватися за своїми кредитними зобов'язаннями. Вітчизняна та зарубіжна економічна література подає різні тлумачення поняття банківського контролю. При цьому під контролем за кредитною діяльністю банківських установ, на нашу думку, слід розуміти сукупність процедур щодо перевірки якісних та кількісних характеристик процесу кредитування, його відповідності розробленим вимогам і стандартам, аналізу кредитного портфеля банку та можливості проведення регулюючих заходів для усунення недоліків кредитування І недопущення виникнення значних ризиків, які можуть призвести до втрати банком ресурсів.

Банківський контроль за кредитною діяльністю є надзвичайно важливим, оскільки сприяє мінімізації ризику втрат кредитних коштів.

Отже на сьогоднішній час в банківському кредитуванні існують певні проблеми, і їх вирішення потребує деякого часу. Значний вплив на вирішення ситуації, яка склалася може заподіяти НБУ проведенням валютних своп-операцій, які потрібні для вирішення проблеми нестачі гривневих ресурсів. Також не менш важливим є перш за все довіра населення і впевненість в економічній стабільності країни. Для запобігання появи проблемної заборгованості банкам потрібно переглянути свою кредитну політику, шляхом введення більш жорстких вимог для надання кредиту, це може бути перевірка кредитної історії та доходів позичальника. Стосовно вже існуючої проблемної заборгованості, вирішенням такої проблеми може бути продаж проблемних кредитів колекторським агентствам. Приведені шляхи вирішення проблеми збільшення простроченої заборгованості можуть використовувати банки в портфелях, яких існує високий рівень проблемних кредитів.