
- •Міжпредметні зв’язки:
- •Рекомендована література
- •Ііі.Обговорення навчальних питань семінару та вирішення задач (70-75хв.)
- •1.Перенесення щорічної відпустки за ініціативою працівника, роботодавця та в інших випадках, передбачених Законом України «Про відпустки». Порядок поділу щорічних відпусток.
- •2. Поняття, види та особливості додаткових відпусток у зв’язку з навчанням. Творча відпустка: поняття, особливості та порядок надання.
- •4. Правове регулювання відпусток без збереження заробітної плати. Порядок надання відпустки бе збереження заробітної плати за угодою сторін трудового договору.
- •5. Оплата відпусток. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки.
- •V. Повідомлення домашнього завдання (2-3 хв.).
4. Правове регулювання відпусток без збереження заробітної плати. Порядок надання відпустки бе збереження заробітної плати за угодою сторін трудового договору.
З метою задоволення життєво важливих потреб і інтересів працівників статтею 25 Закону України «Про відпустки»(далі- Закон), статтею 84Кодексу Законів про працю України(далі - КЗпП), а також іншими нормативно-правовими актами врегульовано питання надання їм двох видів відпусток без збереження заробітної плати:
Існують деякі особливості, які характеризують ці два види відпусток: 1. У перший рік роботи відпустку без збереження заробітної плати можна надавати і до закінчення 6-місячного періоду - стаж не впливає на можливість її використання. 2. Зазначені відпустки не подовжують на святкові та неробочі дні. 3. Невикористана відпустка без збереження зарплати не переноситься на наступний рік. 4. Надавати неоплачувану відпустку більшої тривалості, ніж визначено законодавством не можна. Важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження заробітної плати, встановленими статтями 25 і 26 Закону, є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) – до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов’зкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058). Надання працівникові відпустки без збереження заробітної плати оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця із зазначенням підстави такої відпустки та її тривалості. Правові підстави для надання в обов'язковому порядку працівникам відпусток без збереження заробітної плати. Відповідно до статті 25 Закону працівнику за його бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати:
Для надання відпустки без збереження заробітної плати працівник подає власникові письмову заяву із зазначенням обставин (хвороба або смерть рідних, необхідність догляду за хворим родичем, весілля тощо). До заяви додаються відповідні документи, що підтверджують факт виникнення обставин, із вказівкою строку відпустки та дати її початку. У цьому разі період відпустки залежить не від бажання працівника, а від часу виникнення таких обставин. Що стосується надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням у разі простою підприємства, установи, організації через незалежні від працівника обставини, то законодавчої підстави для її надання немає, оскільки Законом України від 2 листопада 2000 року №2073-III «Про внесення змін до Закону України «Про відпустки» частину другу статті 26 Закону, якою передбачалася можливість надання такої відпустки в порядку, визначеному в колективному договорі, виключено. Отримавши відпустку без збереження зарплати за однією з визначених причин, працівник має право отримати її ще раз, пославшись на іншу обумовлену законом обставину. Час надання відпусток без збереження заробітної плати в одних випадках визначається самим працівником у межах дії обставин, зазначених у статті 25 Закону України „Про відпустки”, а в інших — підлягає узгодженню з власником. Час відпустки без збереження заробітної плати деяким категоріям працівників надається власником з дня, про який просить працівник. До таких категорій належать:
У межах періоду дії обставин, які дають право на відпустку без збереження заробітної плати, відпустка надається з дня, про який просить працівник, у випадку:
Правові підстави для надання відпустки за згодою сторін без збереження заробітної плати. Статтею 26 Закону «Про відпустки» визначена відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін. За сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. З наведеної норми можна зробити висновок, що для отримання такої відпустки одного бажання працівника мало, обов’язковою умовою тут є спільна згода сторін. Працівник у заяві на ім’я роботодавця про надання цієї відпустки повинен зазначити сімейні обставини або інші причини, що привели до потреби в такій відпустці. Перелік цих причин законодавством не встановлено, оскільки важливість їх залежить від конкретних обставин, які можуть скластися в житті того чи іншого працівника.Підтверджуючих документів для надання відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін не потрібно. Працівник може використовувати її частинами з обмеженням сумарної тривалості відпустки 15 календарними днями на рікТому рішення надавати чи не надавати працівникові з тієї чи іншої причини зазначену відпустку належить виключно до компетенції працедавця. Незалежно від того, надають відпустку в обов’язковому порядку чи за домовленістю сторін, працівнику потрібно написати заяву на ім’я керівника, де необхідно зазначити на сімейні обставини або інші причини, які зумовили потребу у відпустці. Керівник видає наказ про надання її працівнику. В наказі при зазначенні кількості відпускних днів пишуть: „Без збереження заробітної плати”. Слід зауважити, що період відпустки без збереження заробітної плати включається до загального трудового стажу робітника, але не включається до соціального страхового стажу, так як за цей період за такого працівника не сплачується єдиний соціальний внесок у вигляді відрахування з доходу працівника, тому що доходи не нараховуються. Отже, виходячи з вище викладеного, можна дійти висновку, що трудове законодавство чітко регулює питання надання та отримання відпусток без збереження заробітної плати, визначає максимальний термін таких відпусток та обмежує тривалість відпустки без збереження заробітної плати за узгодженням сторін до 15 календарних днів.
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Додаткові питання:
1.Розмежуйте порядок перенесення щорічної відпустки за ініціатикою працівника та за ініціативою роботодавця.
2. Розкрийте особливосіт надання творчої відпустки.
Вирішіть задачу:
Власов працював водієм 10 тонної вантажівки з 20 лютого 2008 року. У березні т а травні 2008 року він за власним бажанням перебував у відпустці без збереження заробітної плати, від повідно 10 і 15 календарних днів. У звязку зі спадом виробництва за наказом керівника підприємства йому булла надана відпустка без збереження заробітної плати з 1 червня по 20 серпня 2008 року.
Коли у Власова виникає право на щорічну відпустку повної тривалості?