Оцінка придатності фрамуг і рами, видалення та ремонт проблемних ділянок

Зняття фарби до деревини розкриє всі приховані дефекти. Не треба їх боятися. Локальні розтріскування, невеликі гнилі ділянки піддаються ремонту. Найгірше, якщо деревина стала повністю (на всю товщину) рихлою. Пухкі фрагменти необхідно замінити. Не рідко трапляється так, що найбільш проблемними місцями стають нижні кути - в них накопичується волога. У дуже старих вікнах в таких місцях іноді повністю «з'їдені» цілі шматки. Ремонт саме цих місць дерев'яних вікон найбільш складний.

Сильно згнила нижня частина фрамуги.

Сильно розсохші та розтріскані фрагменти.

Уважно слід оглянути нижню частину віконної рами. Особливо по краях (у кутах) і по центру. Зазвичай доводиться або вирізати гнилі ділянки, або демонтувати нижню частину цілком. Якщо проблем немає - Вам пощастило.

Нижня грань демонтованої ділянки віконної рами.

Для якісної реставрації фрамуг їх доцільно розібрати на окремі частини. Надалі їх доведеться шліфувати, в кутах це зробити практично не можливо, якщо фрамуга зібрана. Розбирання здійснюється зняттям металевих куточків, що кріпляться на шурупи і висвердлюванням шкантів свердлом 8мм.

Шкант - це дерев'яний круглий стрижень, посаджений на клей в кутах з'єднань.

Після висвердлювання шкантів фрамуга легко розбирається.

Якщо кути фрамуг у порядку, гнилих ділянок немає, можна не розбирати.

Гнилі ділянки видаляємо стамесками і молотком (киянкою).

Видалення підгнилої ділянки.

Після видалення повинна вийти ділянка правильної геометричної форми.

Готуємо ділянку для вклейки вставки.

Його заповнення виконуємо шляхом виготовлення вставки необхідних розмірів і форми. Дуже бажано, що б вставка була виготовлена з ідентичної деревини і мала припуск - розмір з запасом в тому напрямку, в якому його можна відшліфувати (як мінімум у напрямку з фасадної площини фрамуги).

Підготовка вставки для вклейки.

Вставку встановлюємо на клей. Затискаємо струбцинами.

Утримуємо всавку під тиском струбцин до висихання клею.

Після висихання просвердлюємо свердлом 8мм вставку і фрамугу наскрізь, встановлюємо букові шканти на той же клей. Кількість шкантів повинно відповідати розміру вставки.

Довгі шканти продаються в будівельних гіпермаркетах у вигляді кругляків діаметром 8мм з поздовжніми насічками. Довжина зазвичай до 900мм, їх можна просто нарізати потрібної довжини.

Після ремонту проблемних ділянок дерев'яних вікон виконуємо шліфовку цих ділянок, знімаючи припуск. У цьому випадку вставка буде лежати на одній площині з поверхнею фрамуги.

Зашліфовивують вставки.

Шліфовку найкраще виконувати болгаркою з регульованою швидкістю обертання на швидкості близько 3000 об / хв пелюстковим колом із зернистістю Р40 або Р60. Крупна зернистість обумовлюється залишками фарби і просоченням оліфою, через що коло з більш дрібним зерном дуже швидко забивається.

Збірка, шпаклювання і шліфування

Після ремонту проблемних ділянок дерев'яних вікон проходимо антисептиком по порожнинах з'єднань шип-паз, сушимо. Далі з'єднуємо деталі шляхом нанесення столярного вологостійкого клею. За допомогою столярного кутника стежимо за прямими кутами. Для кращого контакту шипа з пазом затискаємо їх струбцинами. Даємо висохнути. Підсилюємо з'єднання дерев'яними шкантами, встановлюючи їх на клей на місце раніше висвердлених.

Дрібні нерівності можна згладити шпаклівкою по дереву. Попередньо зачищаємо наждачним папером шпаклюєм ділянки, просочуємо ґрунтовкою, сушимо. Маленьким шпателем наносимо шпаклівку, інтенсивно вдавлюючи її в заповнюючі нерівності.

Шпаклювання дрібних нерівностей.

Щілини в торцях деталей і в районі вставки (якщо його розмір виявився неточним) найкраще закрити таким чином. Рясно заповнюємо щілину столярним клеєм, потім втираємо в неї тирсу. Після висихання приступаємо до фінішного шліфування.

Фрамуги після шліфування.

Крупність шліфувального абразиву залежить від стану фрамуги. При наявності залишків фарби або обвітреного (потемнілого) шару доцільно застосувати великий абразив Р60. Він забезпечить зняття потрібного шару. Далі застосовуємо Р100 (120). Якщо в результаті хочеться отримати поверхню, близьку до глянцової, додатково шліфуємо більш дрібним абразивом Р180 (240).

Процес шліфування дерев'яних вікон, особливо зняття шару, дуже запорошений. Виконувати його в житловому приміщенні неможливо. В деякій мірі процес пилоутворення можна нівелювати будівельним пилососом, що працює в парі з електроінструментом, що має патрубок для видалення пилу.

Шліфовку краще виконувати в нежитловому приміщенні. Наприклад, в майстерні або гаражі.