Тема 3: Професіографія та її місце в системі по населення. План.

1. Професіографія та її місце у системі профорієнтаційної роботи.

2. Методичні основи професіографії.

1. Професіографія та її місце у системі профорієнтаційної роботи. Професіограми і психогограми є важливим методичними засобами по роботи.

У суспільстві є розподіл праці та окремі відносно постійні трудові пости, відносно відокремлені галузі трудової діяльності, які називаються професіями і спеціальностями.

Професія – ширше поняття - визначений вид трудової діяльності, що виник в результаті суспільного розподілу праці і вимагає для її виконання здібностей, теоретичних знань і практичних навичок. Вона визначається характером створеного продукту, використання знаряддя праці і специфіка умовами виробництва.

Професія є групою споріднених спеціальностей. Спеціальність – підтип професії, що визначає дальший розподіл праці у її межах (професія – лікар; спеціальність –терапевт, дерматолог, стоматолог).

Вивчення професії – професіографія – це наука, предметом якої є вивчення професії та їх класифікація. Результат професіограми – комплекс, який систематизує і здійснює всебічний опис об’єктивної характеристик професії і сукупності її вимог до індивідуально-психологічних особливостей людини.

Психограма - основна частина. Вимоги до психофізіології та особистісної характеристик людини, змістовність і структура особливості професії.

До змісту професіографії входить і класифікація професій.

Франція – 1868р. 101 професія, 1968р. – в 275р більше;

Великобританія – 1841р. – 431, 1980р. – більше 30.000;

Україна – більше 40.000

У наш час спроб класифікацій професій було багато:

О. Ліпман – (професії, що мають справи з людьми, неживою природою (механік, геолог), і жива природа (біолог, агроном))..

К. Піорковський – (за рівнем і типом уваги: некваліфіковані і кваліфіковані (спеціалізовані, середні, вищі))..

Ф. Баумгартен (за відповідністю основним типам нахилів і емоційних імпульсів людини)..

К.Н.Корнілов (тип людських реакцій).

1923р. Оксфорд-міжнародний конгрес психологів за основними критеріями – психологічний аналіз професій.

20-30 роки І.Н. Шпільрегін. Обґрунтував необхідність класифікацій професій для ПК. (за специфікою видам реакції, специфіка виду уваги, специфіка звикання до ПД).

Початок 20 років С.Г. Струмілін за ступенем складності автоматизації зусиль:

А) автоматична рефлекторна праця;

Б) напівавтоматика звичайної праці (телеграф, друкарка);

В) шаблон виконавчої праці (токар, слюсар);

Г) самостійна праця в межах завдань (педагог, лікар);

Д) вільна, творча (вчений композитор).

Принцип професіографії за (к.К. Платоновим):

1. Комплексний аналіз (виробнича характеристика професії і спеціальності (економічне значення), соціолог, соціально-психологічних, педагогічних, санітарно-гігієнічних(наголос на шкідливість); перелік медичних протипоказань; психограма (психологічні вимоги до професій).

2. Цілеспрямованість (зміст і обсяг професіограми визначається тими практичними завданнями., заради яких здійснюється вивчення професій. Метою такого вивчення можуть виступати ПК, ПВ, виробниче навчання., раціоналізація виробничого процесу, вдосконалення умов праці.

3. Принцип особистісного підходу (передбачати психологічні вимоги, розраховувати на середніх працівників і з високим рівнем розвитку професійних здібностей).

4. Принцип надійності (врахувати ускладнення умов досліджуваних професій, вимог до емоційності стійкості людей в системі чи в умовах посиленого перешкоджання), там де ризик.

5. Принцип диференціації (враховувати специфіку різних спеціальностей).

6. Принцип типізації Клімов, Голланд, (підбір професії за певними ознаками).

7. Принцип перспективності і реальності (тенденції розвитку і змін у психологічній структурі досліджуваних професій.)