1. Вимоги до рівня та якості навчальних досягнень студентів на іспиті

Іспит з дисципліни «Основи теорії мовленнєвої комунікації» має на меті перевірити загальне уявлення студентів про основні напрямки наукових досліджень в галузі вивчення мовленнєвого спілкування, рівень розвитку комунікативної компетентності для успішного функціонування в професійному середовищі та механізмів, за допомогою яких інформація розповсюджується у суспільстві, між індивідами, націями, культурами.

Студенти повинні знати:

• явну та приховану мету висловлення («ілокутивні сили» по Дж. Остину);

• мовленнєву тактику і типи мовленнєвої поведінки;

• правила розмови, підпорядковані так званому принципу співробітництва (П. Грайс), згідно з яким мовленнєве спілкування будується відповідно до прийнятої мети і напрямку розмови, а також принципу ввічливості (Дж. Лич, П. Браун, С. Левинсон та ін.);

• установки мовця, або прагматичне значення висловлювання: непрямі смисли висловлювання, натяки, іносказання і т. і.;

• референцію мовця, тобто віднесення мовних виразів до предметів дійсності, що витікає з наміру мовця;

• прагматичні пресуппозиції: оцінку мовцем загального фонду знань, конкретної інформативності, інтересів, думок і поглядів, психологічного стану, особливостей характеру і здібності розуміння адресата;

• відношення мовця до того, що він повідомляє;

• правила виводу непрямих і прихованих смислів із прямого значення висловлювання;

• специфіку впливу мовленнєвої ситуації на тематику і форми комунікації (порівн.: типові теми і форми розмов у гостях, на бенкетах, у лікарнях та інше).

Студенти повинні уміти:

• здійснювати інтепретацію мовлення, зокрема користуватися правилами декодування непрямих і прихованих смислів із прямого значення висловлення;

• визначати вплив висловлення на адресата (перлокутивний ефект, за Дж.Остіном);

• порівнювати типи мовленнєвого реагування на стимул (прямі та непрямі реакції, наприклад, засоби відхилення від "прямої" відповіді на питання);

• визначати різні рівні мовленнєвої діяльності індивіда (когнітивний, соціокультурний і міжособистісний);

• порівнювати та узагальнювати одиниці мовленнєвої діяльності на кожному з цих рівнів, видів контексту та ін.;

• правильно визначати форми мовного спілкування (інформативний діалог, приятельська бесіда, суперечка, сварка і т.і.);

• коректно користуватися соціально-етикетною стороною мовлення (формами звертання, стилями спілкування).

2. Структура іспиту

Іспит з «Основ теорії мовленнєвої комунікації» складається з двох частин: письмової і усної.

2.1. Письмова частина іспиту

Письмова частина – виконання тестових та практичних завдань.

Типи тестових завдань:

• за множинним вибором з однією правильною відповіддю (15 завдань);

• інтегровані завдання з двома правильними відповідями (5 завдань);

• завдання з відкритими відповідями.

Тест-картка складається з 25 питань.

Практична частина – прагматичний аналіз тексту.

Термін виконання – 2 академічні години.