- •1. Вимоги до рівня та якості навчальних досягнень студентів на
- •Пояснювальна записка
- •Вимоги до рівня та якості навчальних досягнень студентів на іспиті
- •Структура іспиту
- •2.1. Письмова частина іспиту
- •2.2. Усна частина іспиту
- •3. Зміст лінгвістичної підготовки
- •3.1. Зміст тестових та практичних завдань (письмова частина)
- •3.2. Зміст теоретичних питань (усна частина)
- •Критерії оцінювання рівня та якості навчальних досягнень студентів на іспиті
- •4.1. Оцінювання письмової частини іспиту
- •4.2. Оцінювання усної частини іспиту
- •4.3. Підсумкова оцінка за іспит Підсумкова оцінка за іспит з дисципліни «Основи теорії мовленнєвої комунікації» складається з суми балів:
- •Рекомендована література для підготовки до іспиту
- •Зразок екзаменаційного білету
- •7.02030201 Історія*,
- •7.03010301 Практична психологія*.
- •Екзаменаційний білет № 1
- •Зразок тестових завдань
- •Державний вищий навчальний заклад
- •«Донбаський державний педагогічний університет»
- •Горлівський інститут іноземних мов
- •IV. Практичні завдання
Вимоги до рівня та якості навчальних досягнень студентів на іспиті
Іспит з дисципліни «Основи теорії мовленнєвої комунікації» має на меті перевірити загальне уявлення студентів про основні напрямки наукових досліджень в галузі вивчення мовленнєвого спілкування, рівень розвитку комунікативної компетентності для успішного функціонування в професійному середовищі та механізмів, за допомогою яких інформація розповсюджується у суспільстві, між індивідами, націями, культурами.
Студенти повинні знати:
явну та приховану мету висловлення («ілокутивні сили» по Дж. Остину);
мовленнєву тактику і типи мовленнєвої поведінки;
правила розмови, підпорядковані так званому принципу співробітництва (П. Грайс), згідно з яким мовленнєве спілкування будується відповідно до прийнятої мети і напрямку розмови, а також принципу ввічливості (Дж. Лич, П. Браун, С. Левинсон та ін.);
установки мовця, або прагматичне значення висловлювання: непрямі смисли висловлювання, натяки, іносказання і т. і.;
референцію мовця, тобто віднесення мовних виразів до предметів дійсності, що витікає з наміру мовця;
прагматичні пресуппозиції: оцінку мовцем загального фонду знань, конкретної інформативності, інтересів, думок і поглядів, психологічного стану, особливостей характеру і здібності розуміння адресата;
відношення мовця до того, що він повідомляє;
правила виводу непрямих і прихованих смислів із прямого значення висловлювання;
специфіку впливу мовленнєвої ситуації на тематику і форми комунікації (порівн.: типові теми і форми розмов у гостях, на бенкетах, у лікарнях та інше).
Студенти повинні уміти:
здійснювати інтепретацію мовлення, зокрема користуватися правилами декодування непрямих і прихованих смислів із прямого значення висловлення;
визначати вплив висловлення на адресата (перлокутивний ефект, за Дж.Остіном);
порівнювати типи мовленнєвого реагування на стимул (прямі та непрямі реакції, наприклад, засоби відхилення від "прямої" відповіді на питання);
визначати різні рівні мовленнєвої діяльності індивіда (когнітивний, соціокультурний і міжособистісний);
порівнювати та узагальнювати одиниці мовленнєвої діяльності на кожному з цих рівнів, видів контексту та ін.;
правильно визначати форми мовного спілкування (інформативний діалог, приятельська бесіда, суперечка, сварка і т.і.);
коректно користуватися соціально-етикетною стороною мовлення (формами звертання, стилями спілкування).
Структура іспиту
Іспит з «Основ теорії мовленнєвої комунікації» складається з двох частин: письмової і усної.
2.1. Письмова частина іспиту
Письмова частина – виконання тестових та практичних завдань.
Типи тестових завдань:
за множинним вибором з однією правильною відповіддю (15 завдань);
інтегровані завдання з двома правильними відповідями (5 завдань);
завдання з відкритими відповідями.
Тест-картка складається з 25 питань.
Практична частина – прагматичний аналіз тексту.
Термін виконання – 2 академічні години.
