Міністерство агарної політики та продовольства України
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького
БІЗНЕС-ПЛАН
вирощування курей-бройлерів
Львів – 2012 р
Зміст
Аналіз ринку 4
Характеристика підприємницької діяльності 8
Планування діяльності 12
Фінансове планування 15
Оцінка можливих ризиків 15
Резюме
Розведення та вирощування курчат-бройлерів – важливе джерело збільшення виробництва м’яса в нашій країні та розширення його асортименту. Відгодовувати курчат-бройлерів в промислових умовах економічно вигідно.
Розвиток бройлерної промисловості пов’язаний як з високою дієтичною, харчовою якістю, так і з економічними перевагами порівняно з виробництвом інших видів м’ясної птиці.
Бройлери характеризуються скороспілістю, ефективним використанням кормів, відносно невеликими витратами кормів на одиницю продукції, швидкою зворотністю обігових засобів, високою рентабельністю виробництва.
Базою для виробництва бройлерного м’яса є великі бройлерні птахофабрики на 3-6 млн. голів птиці за рік. Більшість із них працює з замкнутим циклом виробництва, коли на обмеженій території зосереджені всі вікові групи птиці. У середньому за показниками спеціалізованих птахофабрик України жива маса бройлерів у 7-тижневому віці досягає 1338г., збереженість поголів’я – 93%, витрати корму - 3,67% на 1 кг приросту.
В сучасному бройлерному виробництві надзвичайно важливе значення має дотримання раціональних науково-обгрунтованих технологічних нормативів вирощування та утримання бройлерів. Тільки за цієї умови забезпечується одержання високих показників продуктивності птиці при мінімальних затратах матеріальних і трудових ресурсів.
Основним резервом збільшення виробництва м’яса являється виробництво м’яса бройлерів.
Бройлер – це гібридне м’ясне курча 49-60 денного віку, незалежно якої статі, яке відрізняється інтенсивним ростом, високою м’ясною скороспілістю, хорошими м’ясними якостями.
Ефективність виробництва бройлерів залежить, насамперед від племінних якостей батьківського стада. Для виробництва м’яса бройлерів, використовують гібридну птицю. Гібридна птиця більш стійка до захворювань, і більш життєздатна. Для виробництва гібридів використовують 2-х і 4-х лінійні кроси порід корніш і білий плімутрок. Прикладом 4-х лінійного кросу є крос “Стабро -4”. Є ще такі м’ясні кроси: “Нева-2”, “Бройлер-6”, “Бройлер-компакт-8, “Гібро-6”, “Смєна”, “Домінант”, “Кобб-500”, “Балтика-4” “Перевальський”(Луганська обл.), “Арбор-Айкрез” - (Донецька обл.), “Шевер-Старбро”(АР Крим), “Конкурент”, “Ross-308”, “Isa-215” і багато інших.
Аналіз ринку
Виробництво та переробка м’яса є традиційно розвиненими в Україні. Сектор птахівництва, особливо промислового, перебуває на стадії підйому, і темпи росту його, відповідно до офіційної статистики, у 2006 році становили близько 29 % порівняно з 2005. Головною особливістю вітчизняного ринку курячого м’яса є його чітка структуризація. Цей ринок контролюють вісім крупних компаній. Частка інших виробників не перевищує 10 % [4].
Сьогодні найуспішнішими компаніями є “Миронівський хлібопродукт” і “Комплекс Агромарс”. Лідери ринку вже почали створювати власні бренди, активно використовуючи рекламу, причому як локальну, так і національну [1]. "Мироновский хлібопродукт" займає приблизно 50% від промислового виробництва курятини в України, "Агромарс" – близько 14%, "Птахокомбінат Дніпровський" – 7,5%, "Агроовен" – 6%, "Володимир-Волинська птахофабрика" – близько 3% [2].
Структура птахівництва в Україні має такий вигляд: Інститут птахівництва, племінні птахозаводи, племінні птахорепродуктори і товарні птахофабрики. За даними ВНО “Укрптахопром”, сьогодні галузь об’єднує 684 птахогосподарства з різними формами власності, з яких 86 господарсв спеціалізуються на виробництві племінної продукції, 150 — на виробництві яєць, 82 — на виробництві м’яса, 195 — міжгосподарські птахівничі підприємства, 143 — інкубаторно птахівничі підприємства. Для забезпечення товаровиробників птахівничої продукції племінним матеріалом є налагоджена схема взаємозв’язків племінних господарств різного рівня між собою і з виробниками товарної продукції: СГЦ — племзавод — племрепродуктори І-го порядку; племрепродуктори II-го порядку, птахогосподарства — інкубаторно-птахівничі підприємства, населення. Ведеться поглиблена селекційна робота з птицею кросів “Борки-117”, “Борки-2М”, “Борки-колор”, “Ломанн Браун”, “Беларусь-9”, також зберігається птиця кросу “Прогрес”, “П-46”, “Домінант”, “Іза Браун”, “Тетра-СЛ”, “Арбор-Айкрес”, “Зміна”, “Бройлер-прим” [3].
До п'ятірки областей-лідерів за виробництвом м'яса сільськогосподарської птиці в спеціалізованих птахівницьких підприємствах у 2010 році були: Черкаська (35,4%), Дніпропетровська (17,3%), Київська (15%) області, АР Крим (9,1%) та Львівська область з часткою виробництва 5% від загального об'єму (рис. 1).
Рис. 1. Рейтинг областей України з виробництва м’яса птиці, тис. тон в забійній вазі
Джерело: [4]
До п'ятірки областей-лідерів за поголів'ям сільськогосподарської птиці у 2010 році були: Черкаська (12,4%), Київська (11,5%), Дніпропетровська (9%), Донецька (7,2%) області та АР Крим (6,2%) (рис. 2.).
Рис. 2. Рейтинг областей України з поголів’я птиці в категоріях господарства у 2010 р., тис. гол.
Джерело: [5]
У Львівській області на початок 2009 р. поголів'я птиці утримували 54 підприємства., з них 23 фермерських господарства. Виробництвом м'яса бройлерів займалися 32 господарства. Найпотужніші з них − фермерське господарство „Улар" Пустомитівського району і ТзОВ „Захід-Агро" Жидачівського району. За попередній рік вони реалізували 44 % м'яса бройлерів, виробленого в області. Що стосується господарств населення, то на 1 січня 2009 р. утримували курей 65% господарств. На одне господарство припадало по 12 голів птиці [6].
З початку 2008 по 2009 роки спостерігається зростання ціни на м’ясо птиці, однак вже у 2010 році відбувається поступове зниження цін (рис. 3.). Це пояснюється зниженням купівельної спроможності населення.
Рис. 3. Динаміка цін на м’ясо птиці в Україні за 2008-2010 роки, грн
Джерело: [7]
Найбільш стабільним і організованим каналом реалізації м'яса птиці є переробні підприємства, їм реалізується 71,3% виробленої продукції і лише 22 % за іншими каналами. Основними конкурентами для підприємств торгівлі щодо продажу продукції птахівництва є міські ринки.
Для України, її економіки і населення ефективний розвиток птахівництва має унікальне значення. Його унікальність полягає в тому, що галузь здатна розвиватися практично без фінансування з бюджету країни.
Широкий попит на пташине м'ясо пояснюється тим, що воно є найкращим за жиро- та амінокислотним складом, найбільше відповідає вимогам до продуктів харчування та їхньої збалансованості.
Прогнози подальшого росту споживання в цьому сегменті, роблять виробництво свіжого бройлерного м’яса одним з найбільш привабливих напрямків розвитку бізнесу, принаймі на найближчі три-п’ять років.
Активний ріст обсягів споживання м’яса птиці спричиняють наступні фактори:
безпечність курячого м’яса на біологічному рівні;
хімічна структура білого м’яса характеризується оптимальним сполученням амінокислотного ряду з низьким вмістом холестерину;
порівняно низький ціновий рівень.
Практика і наука довели, що найбільш ефективне виробництво забезпечується на птахофабриках яєчного спрямування, де утримується не менше 250-300 тис. курей-бройлерів [8].
Домашнє виробництво птиці конкуренції промисловим підприємствам не складає, тому як промислове, по-перше, виграє за ціною, по-друге, з домашньої курки не можна приготувати тієї розмаїтості готових продуктів, якого можна досягти, використовуючи фабричну курятину. У сегменті домашньої курятини виробляється 30-50 тис. т. у рік. Згодом, коли птахофабрики по вирощуванню бройлерів зможуть представити продукт за ціною в півтора-два рази нижче вартості домашньої курки, сегмент виробництва домашньої птиці скоротиться до 10% і менше.