- •2. Вивчення нумерації чисел в межах десятка.
- •3. Вивчення нумерація чисел у межах 100(сотні)
- •4. Вивчення нумерації чисел в межах 1000.
- •6. Початкове ознайомлення учнів з дією додавання.
- •7. Ознайомлення учнів з дією віднімання
- •8. Методика вивчення таблиці додавання одноцифрових чисел і відповідних випадків віднімання.
- •9. Початкове ознайомлення з дією множення
- •10.Ознайомлення учнів з дією ділення.
- •14. Методика формування понять «менше на», «більше на».
- •12. Методика навчання розв’язування складених задач.
- •13. Методика вивчення ділення з остачею
- •16. Формування уявлень про вираз. Методика навчання знаходження значень виразів, які містять більше ніж дві дії, в тому числі й виразів з дужками. Правило порядку виконання дій.
- •17. Формування уявлення про рівняння. Методика навчання розв’язування найпростіших рівнянь.
- •18. Найважливіші величини в початковому курсі математики. Методика ознайомлення з учнів з довжиною відрізка, її вимірюванням.
- •2. Вивчення нумерації чисел в межах десятка.
7. Ознайомлення учнів з дією віднімання
Ознайомленні учнів з дією віднімання, їм рекомендується віднімання в межах 10. Це відбувається за таким планом:
підготовчий етап: розкриття змісту дії віднімання, записування й читання прикладів, розгляд випадку “відняти 1”, де результати визначають на підставі знання про утворення натуральної послідовності чисел.
вивчення прикладів на відлічування по одному і групами для випадків відняти 2, 3, 4.
вивчення прийому віднімання на підставі зв’язку додавання з відніманням для випадків “відняти 5, 6, 7, 8, 9”.
Підготовчу роботу по вивченню віднімання розпочинають на перших уроках вивчення нумерації. При цьому поруч з випадками утворення чисел у натуральній послідовності (а-1), розглядають і інші випадки віднімання. Виконуючи багато разів операції над множинами під час знаходження результатів цих дії, а також під час розв’язування задач, учні з’ясовують, що операції видалення частини множини відповідають дії віднімання. Увагу учнів звертають на те, що коли додають, стає більше, ніж було, а коли віднімають, стає менше. Поступово діти узагальнюють свої спостереження і формулюють висновок: відняти 1 від числа – означає назвати число, яке передує йому. На спеціально відведеному уроці зводять у систему всі вивченні випадки а-1, під керівництвом вчителя діти складають таблиці “+1” і “-1” і потім заучують їх напам’ять.
2 етап. Щоб підкреслити схожість обчислювальних прийомів і протилежний характер дій додавання і віднімання вивчають одночасно в порівнянні один з одним. Рекомендується навчити дітей розв’язувати приклади на дві дії 6+1+1, 9-1-1: якщо віднімемо(додамо) 1 і ще 1, то всього віднімемо (додамо) 2. спочатку розв’язання таких прикладів ілюструють діями з предметами
8. Методика вивчення таблиці додавання одноцифрових чисел і відповідних випадків віднімання.
Вивч. таблиць додав.і віднім. є осн. вимогою вивч. арифм. дій у 1 класі.
Кінцева мета вивч. +/- в межах 10 - учень вільно називає рез-тат будь-якого табличн. прикладу. Досягти мети можна через засвоєння таблиць. Таблиця + в межах 10 включає 45 випадків.
Бесіда. Складатимемо таблиці +/- числа 2. У підручн. подано рядки прикладів і малюнки білих та чорних трикутників. Чорних трикутн. у кожному рядку 2.
Прочит. перший приклад на додавання числа 2. Полічіть трикутн. в цьому рядку і перевірте, чи правильно запис. рез-тат. Прочит. другий приклад на додав. числа 2. Полічіть трикутн. в цьому рядку і перевірте, чи правильно знайдено рез-тат. Використ. малюнки, знайдіть рез-ти 3-го і 4-го прикладів, прочит. їх рез-ти.
Аналогічно
пояснюється решта прикладів таблиці
додавання числа 2 і далі склад.
таблиця віднім. числа 2. Перші два приклади
складає сам учитель.
Не малюнку 3 трикутники: 1 білий і 2 чорних. Якщо заберемо 2 чорні трикутн., то залишиться 1 білий. Отже, можна скласти приклад: 3-2=1. У др. рядку 2 білих і 2 чорних трикутн. Якщо заберемо 2 чорні трикутн., то залиш. 2 білих. Отже, 4-2=2. Поясніть за малюнками, скільки буде, якщо ми 2 віднімемо від числа 5? Так учні знаходять решту рез-тів. Таблицю віднімання варто запис. у зошит.
Знання табличн. випадків необхідно довести до автоматизму. На вивч. таблиць +/- кожного числа відводиться 2-3 уроки. Диференц. роб. щодо засвоєння учнями таблиць має тривати до кінця навч. року. Осн. видами роботи є різні форми чит. таблиць (1+4=5, 5-4=1, 2+4=6, 6-4=2), їх відтвор. та застосув.
Робота над запам’ятов. таблиць: прочит. таблицю + (-) числа; від більшого рез-ту до меншого; прочит. таблицю + числа 4 разом з відповідними прикладами таблиці віднім.; прочит. підряд рез-ти таблиці + (-) числа 4; прочит. частину таблиці + (-) числа 4, починаючи з числа 3; прочит. напам'ять таблицю.
Відтвор. і застосув. таблиць: 1) Користуючись кружечками, складіть табл. додав. числа 4. Запишіть таблицю. 2) Складіть табл. віднім. числа 4 з таблиці додав. 3) Корист. табл. віднім. чисел 3 і 4 (таблиці запис. на дошці), назвіть відповіді таких прикладів: 4-3, 5-4,9-8,8-4. 4) Корист. табл., розв'яжіть тільки приклади на +/- числа 4: 6+4,2 + 2, 4-1, 4-3, 10- 4, 9-4.
Подібні вправи викон. і за записами таблиць з пропусками або, взагалі, без відповідей. Якщо учень не знає відповіді, вчитель пропонує знайти її за заповн. таблицею або за переліком предметів, пропонується прочит. уголос всю табл.
"Гра
в мовчанку".
Вправи на засвоєння таблиць додавання і віднімання проводяться на кожному уроці, при цьому має бути широко використана ігрова форма постановки завдань. Під час опрацювання матеріалів останньої підтеми варто послідовно здійснювати облік стану засвоєння таблиць учнями.
Оскільки приклади на віднім. Даються важче, ніж на додав., то бажано завжди використ. взаємозв’язок обох дій.
