63. Методи прогнозування банкрутства

Найбільш вживані методи оцінки ймовірності банкрутства підприємства - це 2-моделі, запропоновані відомим західним економістом Е. Альтманом.

1) На основі використання прийомів статистичного методу, названого аналізом множинних дискримінант, було розраховано параметри кореляційної лінійної функції:

де Е- показник неплатоспроможності підприємства;

А - параметри, що показують ступінь впливу показників на ймовірність банкрутства;

X- показники (фактори впливу) діяльності підприємства. Дана модель двофакторна. У розрахунках використовувались і такі показники, як коефіцієнт покриття і коефіцієнт фінансової залежності.

2) Z-модель на основі п’яти факторів:

Z = 1,2 Коб + 1,4 Кнп + 3,3 Кр + 0,6 Кп + 1,0 Кв ,

де Коб — частка оборотних засобів у активах, тобто відношення поточних активів до загальної суми активів підприємства;

Кнп — рентабельність активів, обчислена за нерозподіленим прибутком, тобто як відношення нерозподіленого прибутку звітного року й минулих років до загальної суми активів;

Кр — рентабельність активів, обчислена за прибутком від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

Кп — коефіцієнт покриття за ринковою вартістю власного капіталу, тобто відношення ринкової вартості акціонерного капіталу (вся ринкова вартість акцій підприємства) до короткострокових зобов’язань (для підприємств, що не емітують акції, цей коефіцієнт розраховується, виходячи з величини статутного фонду і додаткового капіталу з урахуванням ставки дисконтування вартості акцій аналогічних підприємств);

Кв — віддача всіх активів, тобто відношення виручки від реалізації до загальної суми активів.

Коефіцієнти 1,2; 1,4; 3,3; 0,6; 1,0 — вибрано емпірично в результаті аналізу великої кількості підприємств.

Залежно від значення Z прогнозується можливість банкрутства:

до 1,8 — дуже висока;

від 1,81 до 2,7 — висока;

від 2,8 до 2,9 — можлива;

понад 3,0 — дуже низька.

64. Моделі що застосовується у фінансового аналізу

Дескрептивні моделі - Концептуальні, якісні, змістовні моделі. В них фіксуються суттєві характеристики (змінні і постійні) об'єкта, що аналізується, встановлюється наявність і загальний характер взаємозв'язку між ними. До них належать: побудова системи звітних балансів, подання фінансових звітів у різноманітних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальній аналіз звітності, трендовий аналіз, факторний аналіз, система фінансових коефіцієнтів. Дескриптивні моделі ґрунтуються на використанні інформації фінансової звітності.

Предикативні моделі - Моделі прогнозного характеру. Використовуються для прогнозування доходів підприємства і його майбутнього фінансового стану. До них належать: аналіз беззбитковості, побудова прогноcтичних фінансових звітів, строго детерміновані факторні моделі, регресивні і авторегресивні моделі, моделі ситуаційного аналізу.

Нормативні моделі - Моделі, які дозволяють порівняти фактичні результати діяльності підприємства із нормативними. Ці моделі застосовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі. Їх суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів, виробів та у розгляді і з’ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.