Економіка підприємства

1.Загальна характеристика підприємства: поняття, місія , цілі та напрямки діяльності.

Підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений підприємцем або групою підприємців, має права юридичної особи і здійснює діяльність, спрямовану на виробництво продукції, виконання робіт або надання послуг з метою задоволення суспільних потреб та одержання прибутку. Кожне підприємство має історично сформовану конкретну назву – завод, фабрика, шахта тощо. Кожне підприємство є юридичною особою, має закінчену систему звітності та обліку, системний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку з власною назвою, а також товарний знак.

Головною метою сучасного підприємства  вважають виробництво про­дукції (послуг) для задоволення потреб ринку та одержання макси­мально можливого прибутку.

Кожне підприємство має свою місію, або генеральну мету, тобто чітко окреслену причину його існування. У більшості випадків місією сучасного підприємства можна вважати виробництво продукції для задоволення потреб ринку і одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку. На основі місії підприємства формулюються і встановлюються загально фірмові цілі.

Цілі  підпр мають бути конкретними і піддаватися вимірюванню. Цілі підпр мають бути орієнтованими в часі, тобто мати конкретні горизонти прогнозування. Цілі підпр мають бути досяжними і забезпечувати підвищ ефективності його діял. З огляду на динаміку ефективності виробництва множинні цілі підпр повинні бути взаємно підтримуючими. У кінцевому підсумку цілі підпр мають бути чітко сформюльовані для кожного виду його діяльн..

Головні напрямки діяльності: моніторинг та аналіз ринкової ситуації; інноваційна діяльність(охоплює науково-технічні розробки, технологічну і конструкторську підготовку виробництва, запрова­дження технічних, організаційних та інших нововведень, форму­вання інвестиційної політики на найближчі роки, визначення обся­гу необхідних інвестицій тощо.); інвестиційна діяльність; виробнича діяльність (обґрунтування обсягу виготовлення продукції певної номенклатури та асортименту відповідно до потреб ринку: форму­вання маркетингових програм для окремих ринків і кожного виду продукції, їхню оптимізацію відносно виробничих можливостей підприємства; збалансування виробничої потужності та програми випуску продукції на поточний і кожний наступний рік прогнозно­го періоду; забезпечення виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами; розробку й дотримання узгоджених у часі оперативно-календарних графіків випуску продукці); комерційна діяльність (збут прод-ї); соціальна діяльність(ефективне управління персоналом);  економічна діяльність (стратегічне планування, ціноутворення,сис-ему оплати праці, ресурсне забезпечення); післяпродажний сервіс(охоплює пусконалагоджувальні роботи у сфері експлуатації (вико­ристання) куплених на ринку товарів, їхнє гарантійне технічне об­слуговування протягом певного терміну, забезпечення необхідни­ми запасними частинами і проведення ремонтів під час норматив­ного строку служби тощо. Він є важливим джерелом інформації для продуцентів про надійність і довговічність виготовлених тех­нічних засобів, а також про потрібні експлуатаційні витрати. ).

2. Підприємницька діяльність як основна сучасна форма господарювання. Принципи здійснення, форми, типи й моделі підприємницької діяльності.

Економісти виділяють поруч з землею, працею та капіталом четвертий фактор виробництва – підприємництво або підприємницький талант.

Підприємництвом, називають ініціа­тивно-самостійну господарсько-комерційну діяльність окремих фізичних та юридичних осіб, що її цілком зорієнтовано на одержання прибутку (доходу). Така діяльність здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окре­мої фізичної особи — підприємця або юридичної осо­би — підприємства (організації).

Основні функції: 1) творча — генерування й активне використання новаторських ідей і пілот-них проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві); 2) ресурсна — формування й продуктивне викорис­тання власного капіталу, а також інформаційних, ма­теріальних і трудових ресурсів; 3)організаційно-супровідна — практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших госпо­дарських справ. Підприємницька діяльність може дійснюватися без використання і з використанням найманої праці, без утворення або з утворенням юридичної особи.

Підприємництво має здійснюватися за науково обґрунтованими принципами: 1) вільний вибір бізнесової діяльності; 2) за­лучення на добровільних засадах ресурсів (грошових коштів і май­на) індивідуальних підприємців та юридичних осіб для започатку-вання й розгортання такої діяльності; 3) самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників ресурсів і споживачів продукції, установлення цін на товари та послуги, наймання пра­цівників; 4) вільне розпоряджання прибутком (доходом), що зали­шається після внесення обов’язкових платежів до відповідних бюд­жетів; 5) самостійне здійснення підприємцями — юридичними осо­бами зовнішньоекономічної діяльності.

Підприємництво як форма переважно ініціативної діяльності може започатковуватися й функціонувати у вигляді будь-яких її видів (виробничої та торговельної діяльності, посередництва, надання послуг тощо). Поряд з цим завжди виокремлюються індивідуальна й колективна форми підприємницької діяльності, тобто такі мож­ливі види останньої, як: а) малий бізнес (мале підприємництво), що базується на особистій власності або оренді майна; б) спільне підприємництво (партнерство), засноване на колективній власності; в) корпоративне підприємництво, матеріальною підвалиною якого служить акціонерна власність.

Традиційно існують класична та інноваційна моделі підприєм­ництва з альтернативним варіантом їхнього поєднання. Класична модель підприємницької діяльності незмінно орієнтується на най­ефективніше використання наявних ресурсів підприємства (органі­зації). За такої моделі дії підприємця чітко окреслено: аналітична оцінка наявних ресурсів; виявлення реальних можливостей досяг­нення поставленої мети бізнесової діяльності; використання саме тієї реальної можливості, яка здатна забезпечити максимально ефек­тивну віддачу від наявних фінансових, матеріальних і нематеріаль­них ресурсів. Інноваційна модель підприємництвапередбачає ак­тивне використання переважно інноваційних організаційно-управ-лінських, техніко-технологічних і соціально-економічних рішень у сфері різномасштабного бізнесу. В Україні правове забезпечення підприємницької діяльності арантується насамперед Законом України «Про підприємництво», ухваленим Верховною Радою України 1991 року.