Звітний податковий період (ст. 202 пку)

Звітний податковий період зі сплати ПДВ  це період, за який платник ПДВ зобов’язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Для розрахунку та сплати ПДВ базовим звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. Для платника ПДВ він починається з місяця в якому такий платник отримав в органах ДФС свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ і закінчується місяцем на який припав день анулювання такої реєстрації.

На період до 01.01.16 р. ст. 202.2 Податкового Кодексу України дозволяє звітувати та сплачувати ПДВ в звітному періоді, що дорівнює календарному кварталу. Таке право отримують платники, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на прибуток, а також платники, які сплачують єдиний податок.

Якщо впродовж цього терміну в будь-який момент платник податку втрачає право на застосування нульової ставки при сплаті податку на прибуток, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти з квартального на місячний податковий період. У разі якщо платник податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів.

Звітним податковим документом зі сплати ПДВ є податкова декларація, яка подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, впродовж 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця. Платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним декларації, впродовж 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, для подання податкової електронної декларації (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Строки подання податкової електронної декларації та сплати пдв

Звітний податковий період	Категорія платників	Термін подання податкової звітності	Термін сплати податку
Місячний	Всі платники податків без винятку	Щомісячно. Впродовж 20 днів після закінчення звітного кварталу	Щомісячно. Впродовж 30 днів після закінчення звітного кварталу
Квартальний (на період з до 01.01.16 р.)	Платники, що мають право оподаткування прибутку за ставкою ‒ 0%, а також платники Єдиного податку	Щоквартально. Впродовж 40 днів після закінчення звітного кварталу	Щоквартально. Впродовж 50 днів після закінчення звітного кварталу

Починаючи з 2015 року податкова звітність з ПДВ, у т.ч. податкова декларація подається виключно в електронному вигляді.

Декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобов’язання чи ні.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України (ст. 200 пку)

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, пов’язаний з визначенням суми доданої вартості для цілей оподаткування. В міжнародній податковій практиці застосовують два підходи для її ідентифікації. Перший ґрунтується на її визначенні як різниці між отриманою виручкою від реалізації товарів/послуг та понесеними матеріальними витратами на їх виготовлення (надання). За іншим  додана вартість визначається шляхом додавання отриманого прибутку та виплаченої заробітної плати.

Згідно ст. 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, що теоретично відповідає змісту першого методологічного підходу.

ПДВ = ПЗ_ПДВ  ПК_ПДВ,

де, ПДВ  сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, грн;

ПЗ_ПДВ  сума податкового зобов’язання з ПДВ звітного податкового періоду, грн;

ПК_ПДВ  сума податкового кредиту з ПДВ звітного податкового періоду, грн.

При позитивному значенні ПДВ така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету.

Для здійснення перерахування податку до бюджету фіскальні служби надсилають органам державного казначейства, в яких відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, реєстр платників (із зазначенням назви платника, податкового номера, індивідуального податкового номера платника, звітного періоду та суми податку, що підлягає сплаті). На підставі даного реєстру органи державного казначейства не пізніше останнього дня строку, встановленого для самостійної сплати податку, перераховують суми податку до бюджету.

При від’ємному значенні ПДВ така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні податкові періоди;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду.

Податкове зобов’язання  це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному податковому періоді в складі ціни реалізації товарів (послуг).

Податковий кредит  сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, сплачених (нарахованих) у складі ціни платником податку своїм постачальникам у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (послуг), а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у т.ч. при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися у господарській діяльності платника податку чи ні.

До податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними або не підтверджені митними деклараціями.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, право включення її в розрахунок платник зберігає впродовж 180 календарних днів з дати складання податкової накладної, а для платників, що застосовують касовий метод ‒ 60 днів.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільнені від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Якщо придбані або виготовлені товари/послуги частково використовуються в операціях, що підлягають оподаткуванню, а частково  ні, то до сум податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Розмір цієї частки визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання товарів (послуг) за оподатковуваними операціями (без урахування ПДВ) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування ПДВ) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

де, Ч – частка податкового кредиту, %;

О_о  обсяг отриманих доходів за господарськими операціями, що підлягали оподаткуванню за попередній календарний рік, без ПДВ, грн;

О_н  обсяг отриманих доходів за господарськими операціями, що не підлягали оподаткуванню за попередній календарний рік, без ПДВ, грн.

За вимогами чинного Податкового Кодексу розрахунки даного співвідношення платники ПДВ зобов’язані здійснювати щорічно за підсумками календарного року і подавати їх до податкового органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а також новостворені платники податку проводять розрахунок такої частки за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції.

де, Ч – частка податкового кредиту, %;

О_о  обсяг оподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, грн;

О_н  обсяг неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, грн.