5. Суб’єкти підприємницької діяльності: поняття, види.(41)

6. Система державної реєстрації суб’єктів господарювання: ознаки, основні положення

Стр. 43. Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців- це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Для проведення державної реєстрації потрібно подати такі документи: 1)заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації 2)копію довідки про включення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; 3)копію квитанції, виданої банком, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації.

7. Правове регулювання державної реєстрації юридичних осіб

Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування).

Згідно статті 23 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», для резервування найменування юридичної особи засновник юридичної особи або уповноважена ним особа повинен подати державному реєстратору такі документи: 1)заяву про резервування найменування юридичної особи; 2)документ, що підтверджує внесення плати за проведення резервування найменування юридичної особи.

Резервування найменування юридичної особи здійснюється протягом трьох робочих днів з дати надходження документів. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про резервування найменування юридичної особи є датою резервування найменування юридичної особи. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи повинно бути оформлено і видано не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації.

8. Правове регулювання державної реєстрації фізичних осіб-підприємців

Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має ідентифікаційний номер, або уповноважена нею особа повинна подати такі документи: 1)заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи- підприємця; 2)копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; 3)документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації; 4)нотаріально посвідчену письмову згоду батьків або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років; 5)паспорт.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи. Свідоцтво про держ. реєстрацію фізичної особи повинно бути оформлено держ.реєстратором і видано не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації.

9. Правове регулювання порядку ліцензування певних видів господарської діяльності

Ст 14 стр 14

10. Юридична відповідальність за порушення порядку здійснення господарської діяльності.

11.Суб’єкти господарської діяльності: поняття, риси, види.

Ст 55 ср 41

12.Статус фізичної особи – підприємця: поняття, умови здійснення діяльності.

Ст 43 стр 36

13.Підприємство: поняття, порядок створення та припинення діяльності.

Ст 62 стр 47

14.Правовий статус акціонерного товариства: поняття, юридична характеристика.

ст 81 ср 65

15. Порівняльна характеристика правового статусу повного товариства та командитного товариства.

Ст80 стр 64

16. Правове положення об’єднання підприємств: поняття, види, зміст діяльності.

Ст 118 , ст 119 стр 87

17. Правовий режим майна суб’єктів господарювання.

Ст 133, ст 134 стр 98

18. право власності та його похідні права в сфері господарювання. Ст.133-135

19. Корпоративні права: поняття, зміст, виникнення та припинення. ст. 167-168

Зміст корпоративних прав складає комплекс правомочностей управлінського та майнового характеру.    До управлінських правомочностей відносяться:    а) право приймати участь в управлінні справами товариства.    б) право учасника господарського товариства на одержання інформації про діяльність товариства.  

в) право вийти у встановленому порядку з товариства. Це право може бути обмежено (для учасників акціонерного товариства, повного та командитного товариства) і необмеженим (для учасників товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю).

   До правомочностей майнового характеру відносяться:    а) право приймати участь у формуванні статутного фонду товариства.  

б) право розпоряджатися своїми корпоративними правами.

   в) право на виділення частки у майні у разі виходу учасника з товариства.    г) право приймати участь у розподілі прибутку товариства та отримувати її частку (дивіденди).

   д) право на одержання коштів і майна, що залишилися після розрахунків з усіма кредиторами при ліквідації товариства.

Корпоративні права можуть виникати у особи внаслідок:  1) заснування (участі в заснуванні) господарської організації (первинний спосіб набуття корпоративних прав);  2) набуття особою вже існуючих корпоративних прав на підставі вчинення правочинів, спадкування (правонаступництва), рішення суду тощо (похідний спосіб набуття корпоративних прав).  Право власності на акції виникає в акціонера з моменту зарахування акцій на його особовий рахунок реєстратором (при документарній формі випуску акцій) або на рахунок у цінних паперах зберігачем (при бездокументарній формі випуску акцій). У свою чергу таке зарахування можливе лише після повної сплати акціонером вартості акцій. Щодо інших корпоративних прав слід зазначити, що вони виникають одразу ж після державної реєстрації відповідної господарської організації і учасники (члени) можуть користуватися ними в повному обсязі - єдиним обмеженням є неможливість відчуження корпоративних прав у тій частині, що не була оплачена. 

Підставами припинення корпоративних прав можуть бути:  відчуження корпоративних прав (продаж, міна, дарування, внесення до статутного фонду тощо);  вихід власника корпоративних прав із господарської організації (господарського товариства, кооперативу тощо);  виключення власника корпоративних прав з господарської організації;  визнання власника корпоративних прав таким, що вибув із складу господарської організації;  припинення господарської організації, відносно якої особа мала корпоративні права; 

інші законні підстави.